Запорізької області
11.07.11 Справа № 4/5009/2518/11
Суддя Зінченко Н.Г.
за позовом Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція”, (71504, м. Енергодар Запорізької області, вул. Промислова, буд. 133)
до відповідача 1 Відділу Держкомзему у м. Енергодарі Запорізької області, (71502, м. Енергодар Запорізької області, вул. Курчатова, буд. 11)
до відповідача 2 Головного управління Держкомзему у Запорізької області, (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 50)
про відшкодування вартості безпідставно збережених коштів в розмірі 167,10 грн.
суддя Зінченко Н.Г.
за участю представників сторін:
від позивача -ОСОБА_1., довіреність б/н від 26.10.2010 р. (бланк серія ВРВ № 526495);
від відповідача 1 -не з'явився;
від відповідача 2 -ОСОБА_2., довіреність № 17 від 31.05.2011;
11.05.2011 р. до господарського суду Запорізької області звернулося Державне підприємство “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція”, м. Енергодар Запорізької області (далі за текстом -ДП “НАЕК “Енергоатом” в особі ВП “Запорізька АЕС”) з позовною заявою до Відділу Держкомзему у м. Енергодарі Запорізької області, м. Енергодар Запорізької області та до Головного управління Держкомзему у Запорізької області, м. Запоріжжя про відшкодування вартості безпідставно збережених коштів в розмірі 167,10 грн.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.05.2011 р. порушено провадження у справі № 4/5009/2518/11, судове засідання призначено на 06.06.2011 р., у сторін витребувані документи і докази, необхідні для вирішення спору.
У зв'язку із неявкою в судове засідання представників відповідачів, розгляд справи, на підстав ст. 77 ГПК України, відкладався до 07.07.2011 р.
З метою витребування у сторін додаткових документів і матеріалів, необхідних для повного, всебічного та об'єктивного вирішення спору по суті, в судовому засіданні, на підставі ст. 77 ГПК України, оголошувалася перерва до 11.07.2011 р.
В судовому засіданні 11.07.2011 р. справу розглянуто, прийнято і оголошено, на підставі ст. 85 ГПК України, вступну і резолютивну частини рішення.
За письмовим клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
Відповідач № 1 в судове засідання 11.07.2011 р. не з'явився. В судовому засіданні 07.07.2011 р. суду було надано клопотання відповідача № 1 від 06.07.2011 р., яким Відділ Держкомзему у м. Енергодарі Запорізької області, м. Енергодар Запорізької області просив суд розглянути справу № 4/5009/2518/11 по суті за наявними в ній матеріалами за відсутністю уповноваженого представника відповідача № 1.
Розглянувши подане відповідача № 1 клопотання про вирішення спору по суті без участі уповноваженого представника відповідача № 1, суд вважає, що воно подано у відповідності до вимог ст. 22 ГПК України, не суперечить правам та охоронюваним законом інтересам сторін та підлягає задоволенню судом.
За таких обставин, зважаючи на закінчення процесуального строку, встановленого ст. 69 ГПК України, для вирішення спору у справі № 4/5009/2518/11, суд визнав за доцільне розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю представника відповідача № 1.
Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на приписах ст., ст. 317, 319, 322, 1214 ЦК України, ст. 75 ГК України, ст. 135.5.4 Податкового кодексу України і полягають в наступному.
На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 р. № 282 “Про забезпечення завершення будівництва та прийняття в експлуатацію Запорізької АЕС у цілому” ВП “Запорізька АЕС” в якості замовника здійснював будівництво адміністративної будівлі на 200 співробітників. 21.12.2005 р. був оформлений акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта. Згідно свідоцтва про право власності № 813 від 22.05.2006 р. за державою в особі ДП “НАЕК “Енергоатом” зареєстровано право власності на адміністративну будівлю на 200 працівників загальною площею 4555,2 кв.м. по вул. Курчатова, 11 в м. Енергодарі Запорізької області. 13.03.2007 р. позивачем та відповідачем № 1 була укладена угода, згідно з якою позивач передав, а відповідач № 1 прийняв в користування нерухоме майно адміністративної будівлі на 200 співробітників (приміщення № 403 і № 404) та зобов'язався сплачувати позивачу вартість користування державним нерухомим майном, розраховану відповідно до Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів Україна № 786 від 04.10.1995 р., -1,00 грн. на рік для бюджетних організацій. Позивач в якості замовника на підставі відповідних договорів, укладених з ТОВ “Укрспецмонтаж”, здійснював технічне обслуговування ліфтів, які розташовані в адміністративній будівлі. Як сторона за вказаними договорами позивач належним чином виконував свої зобов'язання по оплаті отриманих послуг. З метою визначення вартості отриманих відповідачем № 1 послуг позивачем та відповідачем № 1 була підписана довідка по затратах по технічному обслуговуванню ліфтів в адміністративній будівлі на 200 співробітників за вересень 2007 року -листопад 2009 року на суму 167,10 грн. Як зазначає позивач, відповідачем вказані кошти відшкодовані не були. В розумінні податкового законодавства України вартість безоплатно отриманих послуг з технічного обслуговування ліфтів є доходом. Статтею 1214 ЦК України визначено, що особа, яка набула майно, або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. Згідно зі ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому, у даній справі позивачем заявлені вимоги до Відділу Держкомзему у м. Енергодарі Запорізької області та до Головного управління Держкомзему у Запорізької області, що обґрунтовано тим, що Відділу Держкомзему у м. Енергодарі Запорізької області є територіальним органом Держкомзему, підзвітним та підконтрольним Держкомзему в області., не має самостійного балансу та рахунків в органах Державного казначейства, отже стягнення вартості безпідставно збережених коштів повинно відбуватися з рахунків Головного управління Держкомзему у Запорізької області. На підставі зазначеного, позивач просить суд позов задовольнити повністю.
Відповідач № 1 позовні вимоги не визнав в повному обсязі з посиланням на те, що позивачем з відповідачем № 1 не укладався відповідний договір про відшкодування вартості послуг по технічному обслуговуванню ліфтів в адміністративній будівлі по вул. Курчатова, 11 в м. Енергодарі Запорізької області, а на час підписання довідки по затратах по технічному обслуговуванню ліфтів в адміністративній будівлі на 200 співробітників за вересень 2007 року -листопад 2009 року на суму 167,10 грн. відповідач № 1 не був ознайомлений з договорами, укладеними з ТОВ “Укрспецмонтаж” на технічне обслуговування ліфтів, які розташовані в цій адміністративній будівлі. Також відповідач № 1 зазначив, що підписана сторонами довідка по затратах по технічному обслуговуванню ліфтів в адміністративній будівлі на 200 співробітників за вересень 2007 року -листопад 2009 року не може бути підставою для здійснення розрахунків за надані послуги, оскільки це документ, який ні до чого не зобов'язує, а виставляється лише для узгодження вартості наданих послуг. На підставі зазначеного, відповідач № 1 просив суд в позові відмовити.
Відповідач № 2 позовні вимоги також не визнав, свої заперечення мотивував тим, угода № 75/209-07 від 13.03.2007 р., укладена позивачем та відповідачем № 1, за якою ВП “Запорьска АЕС” передало, а Відділ Держкомзему у м. Енергодарі Запорізької області прийняв в користування нерухоме майно адміністративної будівлі на 200 співробітників (приміщення № 403 і № 404) та зобов'язався сплачувати позивачу вартість користування державним нерухомим майном, передбачала укладення одночасно з позивачем договору про відшкодування затрат на надані послуги по енергозабезпеченню, з КП “Тепло-Водоканал” договору по тепловодозабезпеченню та з підприємством комунальної власності договору на прибирання і вивіз сміття з прибудинкової території. Таким чином, вказаною угодою не передбачалося відшкодування витрат на технічне обслуговування ліфтів. Як на підставу для стягнення 167,1 грн. вартості безпідставно збережених коштів позивач посилається на договори, укладені з ТОВ “Укрспецмонтаж” на технічне обслуговування ліфтів в адміністративній будівлі., за якими позивач у повному обсязі виконав взяті на себе грошові зобов'язання. Однак, з моменту укладення цих договорів з ТОВ “Укрспецмонтаж” в липні 2007 року по листопад 2009 року позивач не вчинив жодних дій спрямованих на укладення відповідних договорів про відшкодування затрат на технічне обслуговування ліфтів, хоча не був позбавлений такого права. За таких обставин, відповідач № 2 вважає, що у позивача відсутні підстав вимагати стягнення вартості безпідставно збережених грошових коштів на підставі ст. 1214 ЦК України. Крім того, в судовому засіданні відповідачем № 2 було заявлено про застосування судом наслідків спливу позовної давності згідно вимог ст. 257 ЦК України за період з вересня 2007 року по квітень 2008 року. На підставі зазначеного, відповідач № 2 просить суд в позові відмовити повністю.
Позивач на заперечення відповідача № 2 щодо застосування судом наслідків спливу строків позовної давності надав пояснення, згідно з якими позивач вважає, що враховуючи положення ст. 264 ЦК України, у спірних правовідносинах строк позовної давності перервався у зв'язку з визнанням відповідачем № 1 боргу шляхом підписання довідки по затратах по технічному обслуговуванню ліфтів в адміністративній будівлі на 200 співробітників за вересень 2007 року -листопад 2009 року на суму 167,10 грн.
Розглянувши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши надані письмові докази у їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд -
На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 р. № 282 “Про забезпечення завершення будівництва та прийняття в експлуатацію Запорізької АЕС у цілому” Відокремлений підрозділ “Запорізька АЕС” ДП “НАЕК “Енергоатом” в якості замовника здійснював будівництво адміністративної будівлі на 200 співробітників.
21.12.2005 р. був оформлений акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта - адміністративної будівлі на 200 працівників загальною площею 4555,2 кв.м. по вул. Курчатова, 11 в м. Енергодарі Запорізької області.
Згідно Свідоцтва про право власності № 813 від 22.05.2006 р. за державою в особі ДП “НАЕК “Енергоатом”, на підставі рішення Виконавчого комітету Енергодарської міської ради Запорізької області № 107 від 19.05.2006 р., зареєстровано право власності на адміністративну будівлю на 200 працівників загальною площею 4555,2 кв.м. по вул. Курчатова, 11 в м. Енергодарі Запорізької області.
13.03.2007 р. ВП “Запорізька АЕС” ДП “НАЕК “Енергоатом” (позивачем у справі) та Відділом Держкомзему у м. Енергодарі Запорізької області (відповідачем № 1 у справі) була укладена угода № 75/209-07, за умовами якої позивач передав, а відповідач № 1 прийняв в користування нерухоме майно адміністративної будівлі на 200 співробітників (приміщення № 403 і № 404) та зобов'язався сплачувати позивачу вартість користування державним нерухомим майном, розраховану відповідно до Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів Україна № 786 від 04.10.1995 р., -1,00 грн. на рік для бюджетних організацій.
Позивач, в якості замовника, уклав з ТОВ “Укрспецмонтаж” договори № 75/392-07 від 13.07.2007 р., № 75/578-07 від 13.12.2007 р. і № 75/15-09 від 22.01.2009 р., на підставі яких здійснювалося технічне обслуговування ліфтів, які розташовані в адміністративній будівлі по вул. Курчатова, 11 в м. Енергодарі Запорізької області. Як сторона за вказаними договорами позивач належним чином виконав свої зобов'язання по оплаті отриманих послуг.
Листами вих. № 50-04/15157 від 16.07.2009 р., вих. № 50-04/16299 від 29.07.2009 р., вих. № 50-04/18088 від 20.08.2009 р., вих. № 50-04/21421 від 05.10.2009 р., вих. № 50-04/24133 від 06.11.2009 р., вих. № 50-04/26957 від 10.12.2009 р. і вих. 3 50-04/765 від 15.01.2010 р. позивачем на адресу відповідача № 1 направлялися для узгодження та підписання акти наданих послуг з технічного обслуговування 2-х ліфтів в адміністративній будівлі по вул. Курчатова, 11 в м. Енергодарі Запорізької області за період з вересня 2007 року по листопад 2009 року.
З метою визначення вартості отриманих відповідачем № 1 послуг з технічного обслуговування 2-х ліфтів в адміністративній будівлі по вул. Курчатова, 11 в м. Енергодарі Запорізької області 13.01.2011 р. позивачем та відповідачем № 1 була підписана довідка по затратах по технічному обслуговуванню ліфтів в адміністративній будівлі на 200 співробітників за вересень 2007 року -листопад 2009 року на суму 167,10 грн. (а.с. 37).
При розрахунку вартості отриманих відповідачем № 1 послуг з технічного обслуговування ліфтів позивач виходив з того, що площа приміщень в адміністративні будівлі, яку займає Відділ Держкомзему у м. Енергодарі Запорізької області становить 30,4 кв.м., що пропорційно дорівнює 0,73 % щомісячної вартості обслуговування двох ліфтів.
Відділом Держкомзему у м. Енергодарі Запорізької області вказані кошти відшкодовані не були.
Як вбачаться з обставин даної справи, позивачем, із посиланням на ст. 1214 ЦК України заявлена до стягнення сума 167,10 грн. як дохід від вартості безоплатно отриманих послуг.
Статтею 1214 ЦК України, приписами якої позивач обґрунтовує свої вимоги, встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави.
Дослідивши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що зазначена стаття Цивільного кодексу України не може бути застосовано у спірних правовідносинах, оскільки нею врегульовані відносини по відшкодуванню доходів від безпідставного користування майном, а послуги, про які заявляє позивач, не є майном і не можуть з ним ототожнюватися.
Фактично заявлена позивачем до стягнення сума є вартістю безоплатно отриманих послуг з технічного обслуговування ліфтів, які, як зазначає позивач, відповідач № 1 отримав в період з вересня 2008 року по листопад 2009 року та не сплатив.
Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
З аналізу змісту наведеної норми діючого цивільного законодавства слідує, що умовами виникнення зобов'язань внаслідок безпідставного збереження майна є: 1) збереження особою майна, яке мало б бути нею витрачене; 2) втрата або зменшення майна у іншої особи; 3) причинний зв'язок між збереженням майна однією особою і відповідною втратою іншою; 4) відсутність достатньої правової підстави для збереження майна однією особою за рахунок іншої. Положення цієї статті застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача, самого потерпілого чи третіх осіб. Відсутність правової підстави означає, що майно набуте або збережене особою поза підставою (юридичним фактом), передбаченою законом, іншим правовим актом чи правочином.
Неоплата послуг, якими фактично скористався набувач (за відсутності договірних відносин) є підставою для потерпілого (як визначено у ст. 1212 ЦК України) вимагати повернення збереженого майна. Під “майном” зазначеною статтею розуміються як предмети матеріального світу, так і майнові або зобов'язальні права. Зобов'язанням такого виду є, зокрема, несплата послуг, якими фактично скористувався набувач, виконання зобов'язань замість третіх осіб тощо.
Таким чином, Відділ Держкомзему у м. Енергодарі Запорізької області безпідставно зберіг кошти в сумі 167,10 грн., які б мав витратити на оплату відповідних послуг з технічного обслуговування ліфтів за вересень 2008 року -листопад 2009 року.
Разом із тим, суд вважає, що позивачем не надано належних та допустимих, в розумінні ст. 34 ГПК України, доказів отримання відповідачем 3 1 послуг з технічного обслуговування ліфтів в адміністративній будівлі у спірному періоді (вересень 2007 року -листопад 2009 року).
Зокрема, довідка по затратах по технічному обслуговуванню ліфтів в адміністративній будівлі на 200 співробітників за вересень 2007 року -листопад 2009 року на суму 167,10 грн., підписана позивачем та відповідачем № 1, є документом, який підтверджує лише вартість отриманих послуг.
Відповідними та належними доказами саме отримання послуг з технічного обслуговування ліфтів у спірному періоді могли б бути акти про надані послуги з технічного обслуговування ліфтів, довідки про те, що у спірному періоді ліфти в адміністративній будівлі працювали та були у справному стані. Таких доказів позивачем суду не надано.
До матеріалів справи позивачем надані лише належним чином оформлені та підписані ВП “Запорізька АЕС” та Відділом Держкомзему у м. Енергодарі Запорізької області акти наданих послуг по технічному обслуговуванню ліфтів в адміністративній будівлі на 200 співробітників за червень 2009 року на суму 8,50 грн. та за липень 2009 року на суму 8,50 грн.
З огляду на наведене, суд вважає, що позивачем доведений факт надання відповідачу № 1 послуг з технічного обслуговування ліфтів в адміністративній будівлі по вул. Курчатова, 11 в м. Енергодарі Запорізької області в сумі 17,00 грн. за червень -липень 2009 року.
Щодо доводів відповідача № 2 про застосування у спірних правовідносинах наслідків спливу строків позовної давності, до суд вважає такі доводи обґрунтованими та законними, виходячи з такого.
Відповідно до Конституції України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Право на позов у матеріальному розумінні - це право позивача вимагати від суду задоволення позову і, як наслідок, примусового виконання. Зі спливом позовної давності особа втрачає право на позов саме в матеріальному розумінні.
Статтею 257 ЦК України встановлено строк позовної давності тривалістю в три роки. За вимогами про повернення безпідставно набутого майна спеціальна позовна давність не встановлена законодавством. (стаття 258 ЦК України).
Згідно ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Твердження позивача щодо переривання строку позовної давності у спірних правовідносинах у зв'язку з визнанням відповідачем № 1 боргу шляхом підписання довідки по затратах по технічному обслуговуванню ліфтів в адміністративній будівлі на 200 співробітників за вересень 2007 року -листопад 2009 року на суму 167,10 грн. суд визнав хибними.
Так, відповідно до ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Такими діями можуть бути будь-які дії боржника, які свідчать, що боржник визнав себе зобов'язаною особою по відношенню до кредитора. Зокрема, до дій які свідчать про визнання боргу можуть відноситися: повне або часткове визнання претензії, часткове погашення самим боржником чи за його згодою іншою особою основного боргу і (або) неустойки, сплата процентів по основному боргу; прохання про відстрочку виконання. При цьому в тих випадках, коли передбачалось виконання зобов'язання частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник здійснив дії, які свідчать про визнання лише частини (періодичного платежу), такі дії не можуть бути підставою для перерви перебігу строку позовної давності по іншим частинам (платежам).
Позивач посилається на підписання з відповідачем № 1 в січні 2011 року довідки по затратах по технічному обслуговуванню ліфтів в адміністративній будівлі за вересень 2007 року -листопад 2009 року, однак, при цьому, як сам факт надання послуг з технічного обслуговування ліфтів, так і відсутність договірних відносин з відповідачем № 1 з цього приводу, були відомі ВП “Запорізька АЕС” з вересня 2007 року, а не з моменту підписання зазначеної довідки.
За таких обставин, суд не знаходить підстав вважати, що строк позовної давності у даних спірних правовідносинах переривався або зупинявся відповідно до вимог законодавства.
Статтею 267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Таким чином, суд погоджується з доводами відповідача № 2, що на момент пред'явлення позову строк позовної давності за вимогами про стягнення безпідставно збережених коштів за послуги з технічного обслуговування ліфтів за період з вересня 2007 року по квітень 2009 року закінчився, тобто в цій частині позовні вимоги пред'явленні позивачем поза межами строку позовної давності.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає позовні вимоги пред'явленні до Відділу Держкомзему у м. Енергодарі Запорізької області про стягнення 167,10 грн. безпідставно збережених коштів такими, що підлягають задоволенню частково в частині стягнення 17,00 грн. безпідставно збережених коштів. В задоволенні решти позовних вимог відмовляється.
В задоволенні позовних вимог відносно Головного управління Держкомзему у Запорізької області про стягнення 167,10 грн. безпідставно збережених коштів судом відмовляється повністю, оскільки позивачем не надано жодних доказів того, що відповідач № 2 фактично користувався адміністративною будівлею по вул. Курчатова, 11 в м. Енергодарі Запорізької області, а позивачем надавалися відповідачу № 2 послуги з технічного обслуговування ліфтів у адміністративній будівлі у спірному періоді.
Доводи позивача, що пред'явлена до стягнення сума підлягає стягненню з Головного управління Держкомзему у Запорізької області, оскільки Відділ Держкомзему у м. Енергодарі Запорізької області є територіальним органом Держкомзему, підзвітним та підконтрольним Держкомзему в області та не має самостійного балансу та рахунків в органах Державного казначейства, є хибними і безпідставними, оскільки відсутність рахунків у відповідача № 1 не є підставою для покладення обов'язку по відшкодуванню вартості безпідставно збережених відповідачем № 1 коштів на відповідача № 2.
Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача та відповідача № 1 пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст., ст. 22, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -
1. Позов відносно Відділу Держкомзему у м. Енергодарі Запорізької області, м. Енергодар Запорізької області задовольнити частково.
2. Стягнути з Відділу Держкомзему у м. Енергодарі Запорізької області, (71502, м. Енергодар Запорізької області, вул. Курчатова, буд. 11. код ЄДРПОУ 24519190) на користь Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція”, (71504, м. Енергодар Запорізької області, вул. Промислова, буд. 133, код ЄДРПОУ 19355964, р/р 3 260002673 в ЗОД АТ “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 313827) 17 (сімнадцять) грн. 00 коп. безпідставно збережених коштів, 10 (десять) грн. 40 коп. державного мита та 24 (двадцять чотири) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
3. В задоволенні решти позовних вимог відносно Відділу Держкомзему у м. Енергодарі Запорізької області, м. Енергодар Запорізької області відмовити.
4. В задоволенні позовних вимог відносно Головного управління Держкомзему у Запорізької області, м. Запоріжжя відмовити повністю.
Суддя Н.Г.Зінченко
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення. Якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України “18” липня 2011 р.