Запорізької області
14.07.11 Справа № 1/5009/2672/11
Суддя О.І. Немченко
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Стальконструкція -124»(69032, м. Запоріжжя, вул. Макаренка,1)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська гірничо-металургійна компанія - Запоріжжя»(69106, м. Запоріжжя, вул. Фінальна, 1 г)
про стягнення 7 861 грн. 00 коп.
Суддя Немченко О.І.
Представники сторін:
від позивача -ОСОБА_1 -довіреність б/н від 22.11.2010 р.;
від відповідача -не з'явився;
Розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стальконструкція -124», м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська гірничо-металургійна компанія - Запоріжжя», м. Запоріжжя про стягнення 7 861 грн. 00 коп. витрат на зберігання чотирьох стволів ригеля СТ-1.
Позовні вимоги заявлені на підставі ст.ст. 938, 942, 946, 947 Цивільного кодексу України і обґрунтовані посиланням на зобов'язання відповідача відшкодувати позивачу витрати на зберігання чотирьох стволів ригелів, що понесені позивачем при безоплатному зберіганні за договором зберігання, укладеним між сторонами у справі.
18.05.2011 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 21.06.2011 р.
У зв'язку з неявкою в судове засідання 21.06.2011 р. представників сторін, розгляд справи було відкладено на 05.07.2011 р.
В судовому засіданні 05.07.2011 р. представник позивача у повному обсязі підтримав позовні вимоги, представник відповідача заперечив проти позову та просив суд відмовити у позові у повному обсязі.
В судовому засіданні 05.07.2011 р. оголошувалась перерва до 14.07.2011 р.
Представник відповідача в судове засідання 14.07.2011 р. не з'явився. Про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином. Згідно до п. 3.6 роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з наступними змінами та доповненнями) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України по закінченні судового засідання оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
За заявою представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін (позивача у судових засіданнях 05.07.2011 р. та 14.07.2011 р. та відповідача -05.07.2011 р.), суд
Рішенням господарського суду Запорізької області від 14.10.2010 р. у справі № 22/84/10 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська гірничо-металургійна компанія-Запоріжжя”, м. Запоріжжя до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Стальконструкція- 124”, м. Запоріжжя про зобов'язання повернути 4 ствола ригеля СТ-1 позов задоволений повністю. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю “Стальконструкція- 124”, м. Запоріжжя повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Українська гірничо-металургійна компанія-Запоріжжя” 4 ствола ригеля СТ-1. Рішення вступило у законну силу.
Згідно ч.2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Вищевказаним рішенням суду встановлено наступне:
«06.02.2008р. між ТОВ “Українська гірничо-металургійна компанія-Запоріжжя” та ТОВ “Стальконструкція- 124” укладено договір № КП-об 05/08 (надалі-договір).
Відповідно до п. 1.1. договору, позивач прийняв на себе зобов'язання виготовити, поставити продукцію вказану в специфікаціях до договору та які є його невід'ємною частиною.
На виконання умов договору, позивачем було виготовлено та передано відповідачу 11 металоконструкцій ствола ригеля.
Додатково позивачем було виготовлено ще 4 металоконструкцій ствола ригеля СТ-1 понад договору № КП-об 05/08 від 06.02.2008р. Вартість кожного ригеля становить 14 970,87 грн.
Відповідно до ст. 936 ЦК України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
Згідно зі ст. 937 ЦК України, договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу. Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем.
Зазначені 4 металоконструкції ствола ригеля СТ-1 були передані на відповідальне зберігання відповідачу, що підтверджується гарантійним листом відповідача № 912 від 05.08.2008р., в якому відповідач зазначив, що приймає на відповідальне зберігання виготовленні позивачем понад договору № КП-об 05/08 від 06.02.2008р.металоконструкції ствола ригеля СТ-1 у кількості 4 шт. та гарантує їх оплату після фінансування об'єкту.
Виходячи з вищенаведеного, суд дійшов висновку, що між сторонами був укладений договір зберігання 4 металоконструкцій ствола ригеля СТ-1.
Відповідно до ст. 938 Цивільного кодексу України, якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.
Листом № 79 від 19.02.2010р. позивачем було запропоновано відповідачу повернути металоконструкції ствола ригеля СТ-1 у кількості 4-х шт., що знаходяться на зберіганні або сплатити їх вартість.
На що, листом вих. № 231 пт від 16.03.2010р. відповідач підтвердив знаходження у нього на зберіганні зазначених металоконструкцій та запропонував у найкоротший термін направити на його адресу автотранспорт для повернення виробів.
Однак, оскільки в подальшому можливості вивозу належних позивачу металоконструкцій відповідачем надано не було, позивач повторно звернувся до відповідача листом № 245 від 12.07.2010р. з проханням надати можливість забрати 4 металоконструкції ствола ригеля СТ-1.
Після чого, листом № 122 від 22.07.2010р. відповідач відмовив позивачу у вивезенні металоконструкцій, які належать позивачу, у зв'язку з тим, що у позивача є заборгованість перед відповідачем».
Враховуючи те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Стальконструкція -124»понесло певні витрати на зберігання чотирьох стволів ригеля СТ-1, 16.09.2010 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою про відшкодування витрат на їх зберігання в розмірі 7 861 грн. 00 коп.
Відповідачем відповіді надано не було.
Позивач звернувся до суду із цим позовом.
Стягнення з відповідача на користь позивача 7 861 грн. 00 коп. витрат на зберігання чотирьох стволів ригеля СТ-1 було предметом судового позову у цій справі.
Суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, на підставі наступного.
Так, рішенням господарського суду Запорізької області від 14.10.2010 р. у справі № 22/84/10 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Українська гірничо-металургійна компанія-Запоріжжя”, м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю “Стальконструкція-124”, м. Запоріжжя про зобов'язання повернути 4 ствола ригеля СТ-1 встановлений факт укладення між сторонами договору зберігання 4 металоконструкцій ствола ригеля СТ-1. Як встановлено судом, зазначені 4 металоконструкції ствола ригеля СТ-1 були передані на відповідальне зберігання відповідачу, що підтверджується гарантійним листом відповідача № 912 від 05.08.2008р., в якому відповідач зазначив, що приймає на відповідальне зберігання виготовленні позивачем понад договору № КП-об 05/08 від 06.02.2008р. металоконструкції ствола ригеля СТ-1 у кількості 4 шт. та гарантує їх оплату після фінансування об'єкту.
Згідно ч 1. ст. 936 Цивільного кодексу України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
Частиною другою ст. 938 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.
Відповідно до ч. 1 ст. 942 Цивільного кодексу України, зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.
З метою забезпечення схоронності прийнятих на зберігання чотирьох стволів ригеля СТ-1, позивач змушений був у серпні 2008 року прийняти на роботу працівника ОСОБА_2, з яким було укладено строковий трудовий договір № 98 від 05.08.2008 р.
Згідно п. 2.3.1 договору, в обов'язки працівника входило якісно та в установлений термін охороняти металоконструкції, а саме стволи ригелів СТ-1 у кількості 4 шт.
За охорону з серпня 2008 року по червень 2010 р. чотирьох стволів ригеля СТ-1 працівникові ОСОБА_2 було виплачено заробітної плати у сумі 7 861 грн. 00 коп., що підтверджується видатковими касовими ордерами, копії яких залучені до матеріалів справи.
Згідно з ч. 3 ст. 947 вказаного кодексу, при безоплатному зберіганні поклажодавець зобов'язаний відшкодувати зберігачеві здійснені ним витрати на зберігання речі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується понесення позивачем за період з серпня витрат на зберігання чотирьох стволів ригеля СТ-1 в сумі 7 861 грн. 00 коп., суд вважає обґрунтованими та правомірними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 7 861 грн. 00 коп. витрат на їх зберігання.
Враховуючи вищевикладені обставини справи та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі та стягнення з відповідача на користь позивача 7 861 грн. 00 коп. витрат на зберігання чотирьох стволів ригеля СТ-1.
На підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що спір виник з вини відповідача, судові витрати (102 грн. 00 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відносяться на відповідача.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська гірничо-металургійна компанія - Запоріжжя»(69106, м. Запоріжжя, вул. Фінальна, 1 г, п/р 26002245 Філія ВАТ «Банк Кіпру»в м. Запоріжжя, МФО 313407, код ЄДРПОУ 32860987) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стальконструкція -124»(69032, м. Запоріжжя, вул. Макаренка,1, п/р 26003032506001 в ПАТ «Банк Кіпру», МФО 320940, код ЄДРПОУ 33836489) 7 861 (сім тисяч вісімсот шістдесят одна) грн. 00 коп. витрат на зберігання чотирьох стволів ригеля СТ-1, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
Суддя О.І. Немченко
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.
Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, «18»липня 2011 року.