07.07.2011 Справа № 5008/655/2011
за позовом заступника військового прокурора Ужгородського гарнізону, м. Ужгород в інтересах держави в особі Мукачівського прикордонного загону (військова частина 2142), м. Мукачево
до відповідача Косонської сільської ради, с. Косонь, Берегівський район
треті особи, які не заявляють
самостійних вимог на предмет
спору на стороні відповідача ОСОБА_2, с. Косонь, Берегівський район
ОСОБА_3, с. Косонь, Берегівський район
про визнання рішення позачергової сесії ХХІІI скликання Косонської сільської ради від 05.05.2000 року частково нечинним, скасування Державного акту на право власності на землю
Суддя О.В. Васьковський
Представники:
від прокуратури -ОСОБА_4 -старший лейтенант юстиції (дов. від 14.06.10)
від позивача -ОСОБА_5 (дов. від 08.06.11)
від відповідача -Товт О.Ж. -сільський голова
від третьої особи ОСОБА_2 -ОСОБА_2
від третьої особи ОСОБА_3 -ОСОБА_2 (дов. від 06.07.11)
СУТЬ СПОРУ: про визнання рішення позачергової сесії ХХІІI скликання Косонської сільської ради від 05.05.2000 року нечинним в частині надання громадянці ОСОБА_7 в приватну власність земельної ділянки площею 1,63 га та скасування Державного акту на право власності на землю серії І-ЗК №014954, виданого громадянці ОСОБА_7.
Підставою звернення прокурора з позовом до суду став спір, який виник внаслідок вилучення земельної ділянки з постійного користування військової частини, установи Державної прикордонної служби України всупереч вимог чинного законодавства України, що призводить до порушення інтересів держави у сфері оборони. Прокурор позов мотивує тим, що у ході перевірки встановлено, що рішенням позачергової сесії 23 скликання Косонської сільської ради від 05.05.00 громадянці ОСОБА_7 надано у приватну власність земельну ділянку площею 1,63 га контуру НОМЕР_1 та на підставі вказаного рішення 07.10.00 громадянці ОСОБА_7 видано державний акт на право приватної власності на землю І-ЗК №014954. Вказане рішення органу місцевого самоврядування не ґрунтується на вимогах чинного законодавства та підлягає визнанню нечинним з наступних підстав: спірна земельна ділянка входить до складу прикордонної смуги, що перебуває під охороною Мукачівського прикордонного закону (в/ч 2142), а відповідно до п. 4 ст. 84 Земельного кодексу до земель державної власності, які не можуть передаватися у приватну власність, належать землі оборони (в ЗК України в редакції 1990 року №561-ХІІ, що діяла на час прийняття спірного рішення); оскаржуване рішення сільської ради суперечить Закону України „Про використання земель оборони”; гр. ОСОБА_7, спадкоємцями якої є ОСОБА_2 та ОСОБА_3, не можуть користуватися виділеною земельною ділянкою, так як на цю ділянку розповсюджується прикордонний режим з усіма визначеними законодавством обмеженнями.
Позивач позов прокурора підтримав та просить задоволити позов з підстав, наведених прокурором у позовній заяві.
Відповідач та треті особи письмові пояснення по суті заявлених вимог не подали.
Заслухавши пояснення прокурора, представників сторін та третіх осіб, розглянувши матеріали справи, суд встановив:
Рішенням 23 скликання Косонської сільської ради Закарпатської області від 05.05.2000 р. „Про виділення земельних часток (паїв) в натурі громадянам, які бажають вести господарювання без створення юридичної особи” громадянам, мешканцям с. Косонь бувшим членам КСГП „Косино-Шомське” надано в приватну власність земельні ділянки (паї) площею 1,5 га для ведення товарно сільськогосподарського виробництва.
У списку громадян с. Косонь, бувших членів КСТП „Косино-Шоське”, яким виділються земельні паї по контуру НОМЕР_1-НОМЕР_2, значаться наступні громадяни: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12.
На підставі Рішенням 23 скликання Косонської сільської ради Закарпатської області від 05.05.2000 р. громадянці ОСОБА_7 07.10.2000 р. видано державний акт про право приватної власності на землю площею 1,63 га в межах згідно плану, яка розташована на території Косоньскої сільської ради.
Вказаний факт військовою прокуратурою Ужгородського гарнізону виявлено за результатами проведеної перевірка з питань додержання службовими особами Мукачівського прикордонного загону вимог Закону України „Про використання земель оборони стосовно законності використання земель оборони.
Військовий прокурор не погоджується з рішенням органу місцевого самоврядування, оскільки таке не ґрунтується на вимогах чинного законодавства та підлягає визнанню нечинним. Як на підставу для визнання нечинним вказаного рішення військовий прокурор посилається на ту обставину, що рішення суперечить Закону України „Про використання земель оборони”, оскільки спірна земельна ділянка входить до складу прикордонної смуги, що перебуває під охороною Мукачівського прикордонного закону (в/ч 2142), а відповідно до п. 4 ст. 84 Земельного кодексу України до земель державної власності, які не можуть передаватися у приватну власність, належать землі оборони.
Проаналізувавши обставини справи, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України „Про Державну прикордонну службу України” державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення і має таку загальну структуру: спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у справах охорони державного кордону; територіальні органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону. У ч. 2 ст. 10 Закону України „Про Державну прикордонну службу України” встановлено, що прикордонний загін є основною оперативно-службовою ланкою Державної прикордонної служби України, на яку покладаються охорона певної ділянки державного кордону самостійно чи у взаємодії з іншими органами охорони державного кордону та Морською охороною, забезпечення дотримання режиму державного кордону і прикордонного режиму, а також здійснення в установленому порядку прикордонного контролю і пропуску через державний кордон України осіб, транспортних засобів, вантажів.
Військова частина 2142 являється органом державної влади на місцях в системі Державної прикордонної служби України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України „Про використання земель оборони” уздовж державного кордону України відповідно до закону встановлюється прикордонна смуга, в межах якої діє особливий режим використання земель. Землі в межах прикордонної смуги та інші землі, необхідні для облаштування та утримання інженерно-технічних споруд і огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій та інших об'єктів, надаються в постійне користування військовим частинам Державної прикордонної служби України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України „Про використання земель оборони” військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування відповідно до вимог Земельного кодексу України
Стаття 1 Закону України „Про використання земель оборони” та ч. 1 ст. 77 Земельного кодексу України встановлює, що землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України.
Земельні ділянки громадян розташовані на території Косонської сільської ради в контурахНОМЕР_1 та НОМЕР_2відповідно до постанови Кабінету Міністрів України „Про прикордонний режим” знаходяться в межах прикордонної смуги, про що вказано у листі міськрайонного управління держкомзему у місті Берегово та Берегівському районі Закарпатської області від 25.03.11 №1883.
Відповідно до абз. в) ч. 4 ст. 84 Земельного кодексу України до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі оборони.
Частина 1 ст. ст. 4 Закону України „Про використання земель оборони” встановлює, що військові частини за погодженням з органами місцевого самоврядування або місцевими органами виконавчої влади і в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, можуть дозволяти фізичним і юридичним особам вирощувати сільськогосподарські культури, випасати худобу та заготовляти сіно на землях, наданих їм у постійне користування.
Таким чином, спірне рішення є незаконним.
Отже, позов слід задоволити та визнати нечинним рішення позачергової сесії ХХІІI скликання Косонської сільської ради від 05.05.2000 р. в частині надання громадянці ОСОБА_7 в приватну власність земельної ділянки площею 1,63 га.
У задоволені клопотання позивача про забезпечення позову судом відмовлено, відповідно до положень ст.66 ГПК України, у зв'язку із недоведеністю необхідності вжиття таких заходів.
Згідно з ст. 49 ГПК України з відповідача в доход державного бюджету підлягають стягненню судові витрати у сумі 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись ст. ст. 1, 15, 27, 32, 33, 34, 43, 49, 66, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов задоволити повністю.
Визнати нечинним рішення позачергової сесії ХХІІI скликання Косонської сільської ради від 05.05.2000 року в частині надання громадянці ОСОБА_7 в приватну власність земельної ділянки площею 1,63 га.
Скасувати Державний акт на право власності на землю серії І-ЗК №014954, виданого громадянці ОСОБА_7.
Стягнути з Косонської сільської ради (Закарпатська область, Берегівський район, с. Косонь, вул. Бочкаі, 5, код 04348993) в доход державного бюджету (р/р 31115095700002, банк одержувача - ГУДКУ у Закарпатській області, отримувач -УДК у м. Ужгороді, МФО 812016, код 22108040, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095) суму 85,00 грн. державного мита.
Стягнути з Косонської сільської ради (Закарпатська область, Берегівський район, с. Косонь, вул. Бочкаі, 5, код 04348993) в доход державного бюджету м. Ужгорода (р/р 31214264700002, банк одержувача - ГУДКУ у Закарпатській області, МФО 812016, код ОКПО 22108040, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності 259) суму 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати накази.
У задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили і підлягає обов'язковому виконанню на території України в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.В. Васьковський
Повний текст рішення виготовлено та підписано 18.07.11.