21.07.11р.Справа № 9/5005/6917/2011
За позовом Приватного торгово-будівельного підприємства "ЮВЄС", м.Дніпропетровськ
до Відкритого акціонерного товариства "Інтерпайп Новомосковський трубний
про стягнення 18 247,07 грн.
Суддя Подобєд І.М.
При секретарі судового засідання Синяговська Є.С.
Представники:
Від позивача - ОСОБА_1, представник, довіреність б/н від 03.01.11 р.
Від відповідача - ОСОБА_2, ю/к., довіреність №19-3003 від 27.12.10 р.
ПТБП "ЮВЄС" звернулося у травні 2011 року із позовом до ВАТ "Інтерпайп Новомосковський трубний завод", в якому просить господарський суд стягнути з Відповідача на свою користь грошові кошти у сумі 18247,07 грн., у тому числі: сума 12231,55 грн. втрат від інфляції та 6015,52 грн. 3% річних, а також стягнути з Відповідача судові витрати у цій справі. Обґрунтовує позовні вимоги посиланням на обов'язок Відповідача, встановлений ст. 625 Цивільного кодексу України, сплатити Позивачу основний борг з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних, у зв'язку із допущеною Відповідачем прострочкою виконання своїх грошових зобов'язань зі сплати суми 200517,28 грн. за період з 01.04.2010р. до 28.03.2011р. (дати повернення коштів). Вказує, що наявність таких грошових зобов'язань відповідача підтверджена судовими рішеннями у спорах між цими ж сторонами, які набрали законної сили.
Відповідач позовні вимоги не визнає. Вказує, що предмет цього спору тотожній з предметом позову у справі №6/294-10, адже Позивач проводить відповідне нарахування вдруге. Вказує також, що розрахунки, які наводить Позивач не відповідають дійсності, оскільки не відповідають принципам ст. 61 Конституції України та вимогам діючого законодавства України та є значно завищеними. Наводить контррозрахунок, згідно з яким сума індексу інфляції та 3% річних складає 9968,21 грн.
В судовому засіданні 21.07.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно ст. 85 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані докази, господарський суд -
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2009р. у справі №24/237-09 з ВАТ "Інтерпайп Новомосковський трубний завод" на користь БТБП "ЮВЄС" було стягнуто суму 200517,28 грн. основного боргу, 26237,55 грн. пені, 3007,76 грн. 3% річних та 19349, 91 грн. інфляційних витрат.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.11.2009р. у справі №24/237-09 вищевказане рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2009р. було залишено без змін.
Як вбачається зі змісту вищевказаного рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2009р. та постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.11.2009р. у справі №24/237-09, господарськими судами було встановлено факт, що ВАТ "Інтерпайп Новомосковський трубний завод" не виконав своєчасно свого зобов'язання перед ПТБП "ЮВЄС" зі сплати грошових коштів у сумі 200517,28 грн. в оплату за виконані роботи за договором підряду №615/08 від 05.05.2008р.
Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановленні рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори, за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Отже, під час розгляду цієї справи, яка розглядається між тими ж сторонами, не потребує повторному доказуванню, факт неналежного виконання ВАТ "Інтерпайп Новомосковський трубний завод" (надалі - Відповідачем у цій справі) своїх грошових зобов'язань перед ПТБП "ЮВЄС" (надалі - Позивачем у цій справі) зі сплати грошових коштів у сумі 200517,28 грн.
Як вказує Позивач, з 18.11.2009р. наказ господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2009р. у справі №24/237-09р. про примусове стягнення з Відповідача на користь Позивача вищевказаних сум знаходився у виконавчій службі Новомосковського району Дніпропетровської області та був повністю виконаний 28.03.2011р.
Також Позивач вказує, на підставі рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.09.2010р. у справі №6/294-10 з Відповідача на користь Позивача вже було стягнуто суму 11028,47 грн. інфляційних та 2323, 81 грн. 3% річних за станом на 01.04.2010р.
Відповідач не спростував факту повного виконання своїх грошових зобов'язань зі сплати суми 200517,28 грн. за вказаним договором підряду лише 28.03.2011р. Зі своєї сторони надав суду копії платіжних доручень №2040 від 28.03.2011р. про перерахування суми 251916,13 грн. із призначенням платежу відшкодування заборгованості за договором №615/08 від 05.05.2008р. та №2043 від 28.03.2011р. про перерахування суми 13721,80 грн. з призначенням платежу відшкодування заборгованості за несвоєчасне виконання судового рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.09.2010р.
Таким чином, матеріалами цієї судової справи підтверджується факт прострочки виконання Відповідачем своїх грошових зобов'язань, які виникли перед Позивачем на суму 200517,28 грн., за вказаний у позовній заяві період з 01.04.2010р. до 28.03.2011р., щодо якого будь-яких судових рішень до теперішнього часу не приймалось.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Так, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається із встановлених обставин, Відповідач прострочив виконання свого грошового зобов'язання перед Позивачам, тому Позивач підставно вимагає стягнути з Відповідача на свою користь додатково нараховані суми збитків від інфляції та трьох процентів річних за увесь час прострочення до їх повного виконання, тобто у даному спорі з 01.04.2011р. до 28.03.2011р.
Щодо обґрунтованості розрахунків Позивача, то суд приймає до уваги доводи Відповідача та вважає, що вони дійсно мають певні помилки.
Так сума 6015,52 грн. трьох процентів річних за період з 01.04.2010р. по 28.03.2011р. дійсно розрахована помісячно (за 12 місяців), що призвело до збільшення періоду нарахування на 3 дні, тобто розрахована за 365 днів, а не за 362 дні.
Відтак належна до стягнення сума трьох процентів річних має становити суму 5966,07 грн., виходячи із наступного розрахунку.
200517,28 грн. х 3%/100%х 362 дні/365дн. = 5966,07 грн.
При підрахунку суми інфляційних втрат Позивач необґрунтовано не врахував у спірному період усіх коефіцієнтів встановленого індексу інфляції, які мають перемножуватись між собою для визначення сумарного індексу інфляції за певний спірний період.
Таким чином, дійсний розмір інфляційних втрат Позивача у заявленому Позивачем періоді (з квітня 2010 року по лютий 2011року включно) буде становити суму 12472,70 грн., виходячи із наступного розрахунку:
200517,28 грн. х99,7%/100%х99,4%/100%х99,6%/100%х99,8%/100%х101,2%/100%х 102,9%/100%х100,5%/100%х100,3%/100%х100,8%/100%х101,0%/100%х100,9%/100% =212989,98 грн.; 212989,98 грн. - 200517,28 грн. = 12472,70 грн.
Вказані вище розрахунки свідчать про те, що Позивач вимагає надмірного стягнення з Відповідача суми 49,45 грн. трьох процентів річних і водночас меншого на 241,15 грн. ніж є можливим до стягнення відшкодування втрат від інфляції.
При цьому додаткові розрахунки Позивача та вимоги, викладені у запереченнях на відзив від 18.07.2011р., не можуть бути прийняті судом, як такі, що змінюють предмет спору у цій справі, оскільки не викладені у відповідній заяві до суду в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України про зміну позовних вимог або часткову відмову від певних позовних вимог.
Посилання Відповідача на порушення положень ст. 61 Конституції України, які встановлюють, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне і те саме правопорушення, відхиляються судом з тих підстав, що предметом спору у даній справі є стягнення додаткових втрат Позивача від інфляції та трьох процентів річних у правовідносинах, які продовжували тривати у часі, тобто коли Відповідач незважаючи на притягнення його до юридичної відповідальності попередніми судовими рішеннями своєю бездіяльністю (неспроможністю здійснити повні розрахунки) продовжував порушувати майнові права Відповідача, спричиняючи йому додаткові збитки.
За вказаних вище обставин суд відхиляє доводи Відповідача про те, що позовні вимоги Позивача не відповідають чинному законодавству та фактичним правовідносинами, які склались між сторонами.
На підставі викладеного, враховуючи, що загальний розмір заявленої Позивачем до примусового стягнення з Відповідача суми, яка становить 18247,07 грн., не перевищує можливих до стягнення сум, відповідно до наведених судом вище розрахунків, суд вважає, що позовні вимоги Позивача щодо стягнення цих коштів слід повністю задовольнити.
Судові витрати у справі, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 4, 32-36, 45, 49, 82-85, 115-117 ГПК України, господарський суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Інтерпайп Новомосковський трубний завод" на користь Приватного торгово-будівельного підприємства "ЮВЄС" суму 18247 грн. 07 коп. інфляційних втрат та трьох процентів річних, 182 грн. 47 коп. витрат на державне мито, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя І.М. Подобєд
Повне рішення складено -25.07.11р.