"20" липня 2011 р. Справа № 7/12
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дунаєвської Н.Г. -головуючого,
Владимиренко С.В.,
Мележик Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Донецькобленерго" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 01 червня 2011 року у справі № 7/12 Господарського суду Донецької області за позовом Публічного акціонерного товариства "Донецькобленерго", Донецька область, до Приватного підприємства "Рембуд-Віюр", Донецька область, про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію в розмірі 7 526,11 грн., плати за перевищення договірних величин електроспоживання в розмірі 7 527,39 грн., 3 % річних в розмірі 75,48 грн., інфляційних в розмірі 350,38 грн., пені в розмірі 389,92 грн.,
представники сторін в судове засідання не з'явились, про час
та місце проведення засідання повідомлені належним чином,
встановив:
У січні 2011 року позивач ПАТ "Донецькобленерго" пред'явив у господарському суді позов до відповідача ПП "Рембуд-Віюр" про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію в розмірі 7 526,11 грн., плати за перевищення договірних величин електроспоживання в розмірі 7 527,39 грн., 3 % річних в розмірі 75,48 грн., інфляційних в розмірі 350,38 грн., пені в розмірі 389,92 грн.
Вказував, що 24.03.2008р. між ним та відповідачем укладено договір про постачання електричної енергії № 607, згідно умов якого він (постачальник) зобов'язався постачати споживачу (відповідачу) електричну енергію, а споживач -здійснювати оплату спожитої електричної енергії в порядку та строки, передбачені договором.
Зазначав, що актом звірки заборгованості від 08.11.2010р. встановлено наявність боргу за спожиту відповідачем електроенергію в серпні 2010р. в розмірі 7 526,11 грн.
Посилаючись на порушення відповідачем умов договору в частині оплати спожитої електроенергії у серпні 2010 року, позивач просив стягнути з відповідача на його користь 7 526,11 грн. боргу, 7 527,39 грн. плати за перевищення договірних величин, 75,48 грн. -3 % річних, 350,38 грн. інфляційних та 389,92 грн. пені.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 21 березня 2011 року (суддя Сгара Е.В.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 01 червня 2011 року (колегія суддів у складі: Чернота Л.Ф. - головуючий, Діброва Г.І., Шевкова Т.А.) в позові відмовлено.
Судові акти мотивовані посиланнями на ту обставину, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено споживання відповідачем електричної енергії за серпень 2010 року.
У касаційній скарзі ПАТ "Донецькобленерго", посилаючись на порушення судами норм матеріального права, а саме: ст. 202 ЦК України, просить скасувати постановлені у справі судові акти та постановити нове рішення про задоволення його вимог.
Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 24.03.2008р. між сторонами у справі укладено договір про постачання електричної енергії № 607, згідно умов якого постачальник (позивач) зобов'язався постачати споживачу (відповідачу) електричну енергію, а споживач -здійснювати оплату спожитої електричної енергії в порядку та строки, передбачені договором.
Пунктом 9.5 договору сторони погодили, що договір укладено строком до 31.12.2008р. та він вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії жодною із сторін не буде заявлено про припинення дії договору або перегляд його умов. Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із сторін у порядку, визначеному законодавством України.
Судами встановлено, що заявою від 22.07.2010р. відповідач повідомив позивача про намір розірвати договір електропостачання № 607 від 24.03.2008р., в зв'язку з чим 03.08.2010р. відповідачу було припинено постачання електроенергії.
Згідно ст.ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
В силу ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно п. 1.2 Правил користування електричною енергією, розрахунковий період -період часу, зазначений у договорі, за який визначається обсяг спожитої та/або переданої електричної енергії, величина потужності та здійснюються відповідні розрахунки.
Пунктом 6.11 ПКЕЕ передбачено, що остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених цими Правилами.
Відповідно до п. 1 додатку № 5 "Порядок розрахунків" до договору, розрахунковий період встановлено споживачу з 22 числа місяця до такого ж числа наступного місяця.
З аналізу наведених норм Правил КЕЕ та умов договору, господарськими судами попередніх інстанцій обґрунтовано вказано, що розрахунковим періодом липня 2010 року є період з 22.07.2010р. до 22.08.2010р., тому припинення електропостачання відповідачу 03.08.2010р. було здійснено в межах розрахункового періоду липня 2010р.
Згідно п. 6.13. договору, у передбачений договором термін за результатами розрахункового періоду споживачем, постачальником електричної енергії, електропередавальною організацією (основним споживачем) на підставі даних розрахункового обліку електричної енергії визначається фактичний обсяг переданої та поставленої споживачу (субспоживачу) електричної енергії та оформляється акт про використану електричну енергію (акт прийняття-передавання товарної продукції).
Перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду на основі підтверджених сторонами даних розрахункового обліку електричної енергії або акта прийняття-передавання електричної енергії. (п. 6.14 ПКЕЕ).
Пунктом 5 додатку № 5 "Порядок розрахунків" до договору передбачено, що остаточний розрахунок за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка, відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначеного на підставі показів розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом), а за результатами розрахункового періоду споживачем та постачальником електричної енергії визначається фактичний обсяг поставленої споживачу електричної енергії та оформлюється додаток № 22 "Акт прийняття-передавання товарної продукції".
На підтвердження позовних вимог позивачем було надано акт прийняття-передавання електроенергії за серпень 2010р. про передачу відповідачу електроенергії в кількості -11 686 кВт-год, а також виставлені відповідачу рахунки № 02/5607 на суму 7 526,11 грн. та № 02/5607.092455 від 09.09.2010р. на суму 7 527,29 грн. за перевищення договірних величин споживання.
Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, зокрема, акту за серпень 2010р., вказаний акт прийняття-передавання електроенергії складено позивачем в односторонньому порядку, а тому є вірним висновок господарських судів попередніх інстанцій про неприйняття його як належного доказу на підтвердження фактичного обсягу споживання відповідачем електроенергії та наявність факту перевищення ним договірних величин споживання.
Судами не встановлено, а матеріали справи не містять будь-яких інших належних доказів наявності у відповідача заборгованості з оплати електроенергії в розмірі 7 526,11 грн. у серпні 2010р. та про перевищення ним у цей період встановлених договором величин електроспоживання.
Приписами ст.ст. 33, 34 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту електроенергію в розмірі 7 526,11 грн. та плати за перевищення договірних величин електроспоживання в розмірі 7 527,39 грн., а також пов'язаних з боргом 3 % річних, інфляційних втрат та пені, задоволенню не підлягають.
З вказаних обставин правильно виходили суди попередніх інстанцій відмовляючи в позові.
Таким чином, судом апеляційної інстанції на підставі встановлених фактичних обставин, з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін та правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини.
Посилання касаційної скарги на наявні в матеріалах справи акти, якими, на думку позивача, підтверджується наявність боргу та які не прийняті господарськими судами попередніх інстанцій до уваги як належні та допустимі докази, колегією суддів оцінюються критично, оскільки переоцінка доказів, згідно ст. 111-7 ГПК України не входить до повноважень касаційній інстанції.
Суд дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає вимогам ст. 43 ГПК України.
Постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства, доводи касаційної скарги правильності викладених у ній висновків не спростовують, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України
1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Донецькобленерго" залишити без задоволення.
2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 01 червня 2011 року у справі № 7/12 залишити без змін.
Головуючий суддя: Дунаєвська Н.Г.
Судді: Владимиренко С.В.
Мележик Н.І.