Справа № 2а-4157/2009/28
28 серпня 2009 року м. Краматорськ
Краматорський міський суд Донецької області у складі:
головуючого судді Космачевської Т.В., при секретарі Вітрік О.О.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську про визнання бездіяльності неправомірною, і зобов'язання до нарахування підвищення до пенсії, -
Представник відповідача позов не визнав.
До Краматорського міського суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до відповідача про визнання бездіяльності неправомірною, і зобов'язання до нарахування підвищення до пенсії, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що згідно ст. 1 Закону України №2195-IV від 18.11.04. «Про соціальний захист дітей війни» вона має статус «дитина війни». У зв'язку з цим згідно цього Закону їй повинні з 1 січня 2006 року виплачувати підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Однак, ця доплата до пенсії не проводилася. Позивач просив зобов'язати відповідача зробити нарахування надбавку до пенсії, як «дитині війни», за 2008 рік.
Позивач в судове засідання не з*явився, але подав до суду заяву з проханням справу розглянути без його участі та вказав, що підтримує позов повністю.
Представник відповідача управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську у судове засідання не з*явився, але надав до суду заперечення по справі, в яких просив справу слухати без участі представника відповідача та зазначив, що згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком. Позивачка пропустила річний строк звернення до суду з зазначеним позовом, тому відповідач наполягає на відмові у задоволенні позову у зв'язку з пропущенням строку звернення до суду. Разом з тим зазначив, що Законом України «Про державний бюджет на 2006 рік» було встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст. 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» запроваджуються поетапно протягом 2006 року за результатами виконання бюджету в першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, зазначені статті не були визнані неконституційними у встановленому законом порядку, тому відсутні підстави для задоволення позову в частині стягнення соціальної допомоги за 2006 рік. Крім того, підвищення до пенсії цієї категорії в 2007 році проводилося: з 01.01.07. - у розмірі 19, 00 грн., з 01.04.07. - у розмірі 19, 35 грн., з 01.10.07. - у розмірі 19, 75 грн. З 22 травня 2008 року підвищення проводиться у твердих розмірах згідно Постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.08. «Про деяки питання соціального захисту окремих категорій громадян» в сумі 48, 10 грн., з 1 липня - 48, 20 грн., з 1 жовтня - 49, 80 грн. Відповідач вважає, що підвищення дітям війни виплачуються органами Пенсійного фонду відповідно до чинного законодавства. Просив застосувати річний строк позовної давності та відмовити в задоволенні позову.
Проаналізувавши зібрані в справі докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.
Відповідно до ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк.
Відповідно до ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Позивач ОСОБА_1, 1941 року народження, віднесений до категорії дітей війни, перебуває на обліку в УПФУ в м. Краматорську Донецької області та отримує пенсію за віком.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом, на 2007 рік зупинено дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення ст. 67 розділу І пунктів 2-4, 6-8, 10-18 підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, пунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» та пункту 3 розділу ПІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», в п. 5 резолютивної частини якого визначено, що «Положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення».
Відповідно до принципу дії нормативно-правового акту у часі, у зв'язку з прийняття нової редакції ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», редакція зазначеної статті, що існувала до 1 січня 2008 року втратила свою чинність, а на підставі рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року втратила чинність нова редакція ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», внаслідок чого відновлена попередня редакція закону.
Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в межах річного строку позовної давності з моменту його звернення до суду(23 червня 2009 року), але не раніше ніж з 22 травня 2008 ро-ку(ухвалення рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року) в частині нарахування підвищення до пенсії в розмірі 30 % розміру мінімальної пенсії за віком, як дитині війни за 2008 рік. Таким чином з відповідача треба стягнути на користь позивача підвищення до пенсії за період з 23 червня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
У 2008 році позивач отримав надбавку до пенсії: з 1 квітня - в розмірі 48, 10 грн., 00 грн., з 1 липня -48, 20 грн., з 1 жовтня - 49, 80 грн., тому нарахування здійснюється у сумі: за червень: 46, 50 грн.(144, 30 грн.(30 % від 481, 00 - мінімальна пенсія): 31 день = 4, 65 грн. (в день) X 7 дн.(23-30)) - 15, 50 грн.(48, 10: 31 день =1, 55 грн. (в день) X 7 дн.(23-30)) = 21, 70 грн.; за липень-вересень - 289.20 грн.(144.60 грн.(30 % від 482, 00-мінімальна пенсія) - 48, 20 грн. X 3); жовтень-грудень - 298, 80 грн.(149.40 грн.(30 % від 498, 00-мінімальна пенсія) - 49, 80 грн. X 3), а всього за вказаний період - 609, 70 грн. Цю суму повинно доплатити позивачу за період з 23 червня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Також, відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України на користь позивачки необхідно стягнути з Державного бюджету України судові витрати в сумі 3, 40 грн.
Керуючись ст.ст. 6, 8, 11, 14, 94, 99, 100, 159 КАС України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську про визнання бездіяльності неправомірною, і зобов'язання до нарахування підвищення до пенсії задовольнити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області по ненарахуванню щомісячної надбавки позивачці, як дитині війни, за період з 23 червня 2008 ' року по 31 грудня 2008 року виходячи із розміру 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області здійснити ОСОБА_1 нарахування підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 23 червня 2008 року по 31 грудня 2008 року виходячи із розміру 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, в сумі 609, 70 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати - судовий збір в сумі 3, 40 грн.
В іншій частині позову відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 186 КАС України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо вона не скасована, набирає законної сили після розгляду справи Донецьким Апеляційним адміністративним судом. Заяву про апеляційне оскарження постанови Краматорського міського суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Донецькому Апеляційному адміністративному суду через Краматорський міський суд Донецької області. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.