«12» липня 2011 р. м. Сімферополь
Суддя Апеляційного суду Автономної Республіки Крим Лунін С.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1, на постанову Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 18 березня 2011 року, якою
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженець Акдар'їнського району Самаркандської області,
який мешкає за адресою: АДРЕСА_1
притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.339 МК України та підданий стягненню у виді конфіскації безпосереднього предмету порушення - монети номіналом 4 дуката, 1910 року, Австрія, Імператор Франц - Іосип І (1848 - 1916), золото 986 проби, агою 13,68 г., вартістю 4900 грн.,
Згідно матеріалів справи, протокол про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 було складено за те, що він 01.02.2011 року на території ВАТ «МА «Сімферополь» під час здійснення митного контролю ручної поклажі та багажу осіб, що слідували авіарейсом №464 сполученням «Сімферополь - Стамбул», при проходженні митного контролю в режимі «зелений коридор» без заповнення індивідуальної митної декларації, не заявив по встановленій формі про наявність в нього товарів, які підлягають обов'язковому письмовому декларуванню, оподаткуванню та на переміщення яких встановлено заборони або обмеження. Під час здійснення митного контролю співробітником митниці у ОСОБА_1 була виявлена монета з жовтого металу, яка знаходилась у кишені брюк без ознак приховування.
Згідно висновку КРУ «Центральний музей Тавріди» №61-11, монета номіналом 4 дуката, 1910 року, Австрія, Імператор Франц - Іосип І (1848 - 1916), золото 986 проби, вагою 13,68 г., вартістю 4900 грн., представляє культурну цінність, як об'єкт матеріальної культури, що має історичне значення.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду та закриття провадження в справі. Свої вимоги мотивує тим, що він є громадянином Туреччини, правила митного оформлення йому не відомі, у зв'язку з тим, що він не володіє російською та українською мовами, запитання працівників митниці та інформація на стендах йому були не зрозумілі.
Крім того, до апеляційної скарги надано клопотання, в якому ОСОБА_1 просить поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови суду у зв'язку з тим, що постанова Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 18 березня 2011 року, яку він отримав поштою 07 квітня 2011 року, була направлена йому лише 04 квітня 2011 року, що позбавило його можливості оскаржити постанову у встановлений законом строк.
Перевіривши доводи скарги та клопотання про поновлення строків, заслухавши пояснення ОСОБА_1, вивчивши матеріали справи, приходжу до висновку, що строк на апеляційне оскарження поновленню не підлягає з наступних підстав.
Згідно з ч.8 ст.393 МК України порядок оскарження постанови суду у справі про порушення митних правил та внесення подання прокурором на постанову визначається Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, протест прокурора, подані після закінчення строку на апеляційне оскарження, повертаються апеляційним судом особі, яка її подала, якщо у поновленні строку відмовлено.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 приймав участь у судовому засіданні 18 березня 2011 року (а.с.21), в якому було проголошено постанову суду, роз'яснено її зміст та порядок і строки оскарження, у зв'язку з чим про притягнення до адміністративної відповідальності і накладене стягнення ОСОБА_1 стало відомо 18.03.2011 року. Посилання на те, що копія постанови була отримана тільки 07.04.2011 року не може бути прийнято до уваги, оскільки це не перешкоджало оскаржити зазначену постанову у встановлений законом строк.
Проте, апеляційна скарга подана лише 15.04.2011 року (а.с.25), в якій відсутні жодні дані, які б свідчили про наявність поважних причин пропуску зазначеного у законі строку оскарження постанови суду, не надано їх й в клопотанні про поновлення строку від 04.06.2011 року при повторному зверненні з апеляційною скаргою.
У зв'язку з чим, приходжу до висновку, що підстав вважати, що строк пропущений з поважних причин, не вбачається та підстав для поновлення строку оскарження не має, в наслідок чого апеляційна скарга не підлягає розгляду.
Враховуючи наведене, вважаю за необхідне відмовити ОСОБА_1 у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції та повернути йому апеляційну скаргу.
Керуючись ст. 393 МК України та ст. 294 КУпАП
Відмовити ОСОБА_1 у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Залізничного районного суду м. Сімферополя від 18 березня 2011 року.
Апеляційну скаргу повернути апелянту.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя С. Лунін