ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 41/14006.06.11
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Агротеп»
доТовариства з обмеженою відповідальністю «Полірем»
простягнення 23 952,95 грн.
Суддя Спичак О.М.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 -дов. № 057 від 30.03.2011 року;
від відповідача: ОСОБА_2 -дов. № 11 від 01.06.2011 року;
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агротеп»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Полірем» про стягнення 18 225,00 грн. -основного боргу, 2 985,40 грн. -пені, 2 123,91 грн. -інфляційних втрат та 618,64 грн. -3% річних.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати пов'язані з розглядом цієї справи.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору поставки піску № 23/02/2010 від 23.02.2010 року не сплатив в повному обсязі кошти за поставлений позивачем товар, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в сумі 18 225,00 грн.
Ухвалою від 05.05.2011 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 23.05.2011 року.
Представник позивача в судовому засіданні 23.05.2011 року подав документи на вимогу ухвали суду та надав усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
В судове засідання 23.05.2011 року представник відповідача не з'явився, однак подав до канцелярії суду документи на вимогу ухвали суду, відзив на позовну заяву та клопотання про відкладення розгляду справи.
У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, ухвалою від 23.05.2011 року розгляд справи було відкладено на 06.06.2011 року.
Представник позивача в судовому засіданні 06.06.2011 року позовні вимоги підтримав повністю.
В судовому засіданні 06.06.2011 року представник відповідача подав заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої повідомив суд про сплату 5 000,00 грн., у зв'язку з чим просив стягнути основний борг на 5 000,00 грн. менше.
Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в матеріалах справи доказами.
В судовому засіданні 06.06.2011 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, а також заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
23 лютого 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агротеп»(далі -постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Полірем»(далі -покупець, відповідач) було укладено договір поставки піску № 23/02/2010 (далі-Договір), пунктом 1.1 якого сторони передбачили, що постачальник зобов'язується передавати (поставляти) партіями, а покупець приймати пісок річковий (далі -товар) у кількості, визначеній у додаткових угодах до цього Договору і оплачувати його на умовах цього Договору.
Відповідно до пункту 1.2 Договору загальна вартість товару, що постачатиметься, складає загальну кількість товару, зазначену у видаткових накладних. Видаткові накладні підписуються уповноваженими представниками сторін та скріплюються печатками.
Згідно з пунктом 3.1 Договору товар постачається по узгодженим між сторонами договірним цінам. Ціна однієї тонни товару становить 33 (тридцять три) грн. 00 коп.
Пунктом 3.2 Договору сторони узгодили, що покупець здійснює оплату за кожну партію (частину партії) товару, що постачатиметься з відстрочкою платежу 3 (три) банківські дні з дня отримання партії товару.
Відповідно до пункту 3.3 Договору оплата за товар здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Платежі за цим Договором є здійсненими з моменту надходження повної суми платежу по кожній партії товару на поточний рахунок постачальника.
На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на суму 27 225,00 грн., що засвідчується видатковими накладними № РН-0000006 від 01 червня 2010 року на суму 9 075,00 грн., № РН-0000009 від 07 червня 2010 року на суму 7 425,00 грн., № РН-0000010 від 08 червня 2010 року на суму 10 725,00 грн.. актами приймання виконаних робіт від 01 червня 2010 року, від 07 червня 2010 року та від 08 червня 2010 року та довіреностями на отримання товарно -матеріальних цінностей № 282 від 27.05.2010 року та № 315 від 07.06.2010 року.
В свою чергу відповідач за поставлений товар розрахувався частково в сумі 9 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками від 06.04.2011 року на суму 4 000,00 грн., від 10.09.2010 року на суму 5 000,00 грн., у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 18 225,00 грн.
20 липня 2010 року позивач направив на адресу відповідача претензію, з вимогою погасити існуючу заборгованість, що підтверджується фіскальним чеком № 5410 від 20.07.2010 року та описом вкладення у цінний лист, однак вищезазначена вимога залишена відповідачем без задоволення та належного реагування.
З наданих сторонами документів, а саме платіжного доручення № 310 від 06.06.2011 року вбачається, що відповідач під час під час розгляду справи сплатив 5 000,00 грн., а тому провадження по справі в частині стягнення 5 000,00 грн. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України.
Станом на день розгляду справи в суді решту суму боргу відповідач не сплатив, жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач не надав, а тому загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 13 225,00 грн.
Згідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд здійснивши перерахунок суми позову приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в сумі 13 225,00 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.
Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до пункту 4.2 Договору за несвоєчасну оплату товару, згідно умов даного Договору, постачальник має право нарахувати покупцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої у період заборгованості, від суми заборгованості за кожен день прострочки (включаючи день оплати).
Позивач за прострочення строків сплати коштів за поставлений товар, керуючись п. 4.2 Договору, нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 2 985,40 грн. за період з 05.06.2010 року по 26.04.2011 року.
Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Здійснивши перерахунок пені з урахуванням пунктів 3.2 та 4.2 Договору, здійснених поставок, проплат та обмеживши нарахування шестимісячним строк від дня коли зобов'язання мало бути виконано, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 2 040,21 грн., перерахунок яких здійснено в межах періодів визначених позивачем.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 618,64 грн. 3 % річних за період з 05.06.2010 року по 26.04.2011 року та 2 123,91 грн. інфляційних втрат, розрахунок яких здійснює за період з серпня 2010 року по березень 2011 року.
Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням умов Договору, здійснених поставок товару, проплат, прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково, а саме 3% річних в сумі 614,91 грн. та інфляційні втрати в сумі 2 123,82 грн.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Припинити провадження по справі в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Полірем»заборгованості в розмірі 5 000,00 грн. на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Полірем» (місцезнаходження: 02094, м. Київ, Деснянський р -н, вул.. Магнітогорська, 1, код ЄДРПОУ 24918352) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротеп»(місцезнаходження: 02094, м. Київ, Дніпровський р -н, вул. Сергієнка, буд. 11, код ЄДРПОУ 21496904) 13 225 (тринадцять тисяч двісті двадцять п'ять) грн. 00 коп. -основного боргу, 2 040 (дві тисячі сорок) грн. 21 коп. -пені, 2 123 (дві тисячі сто двадцять три) грн. 82 коп. -інфляційних втрат, 614 (шістсот чотирнадцять) грн. 91 коп. -3% річних, 230 (двісті тридцять) грн. 04 коп. - державного мита та 226 (двісті двадцять шість) грн. 65 коп. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Спичак О.М.
Дата підписання рішення
14.06.2011 року