ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 37/553 07.06.11
За позовом Дочірньої компанії «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії
«Нафтогаз України»
До Закритого акціонерного товариства «Укргаз-Енерго»
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача
Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія
«Нафтогаз України»
Про стягнення 281 579 935,08 грн.
Головуючий суддя Сівакова В.В.
Судді Ващенко Т.М.
Мудрий С.М.
Представники сторін:
Від позивача ОСОБА_3 - по дов. № 2-25 від 13.01.2011
Від відповідача ОСОБА_4 -по дов. № 7Д-08 від 30.12.2010
ОСОБА_5 -по дов. № 1Д-08 від 30.12.2010
Від третьої особи ОСОБА_6 -по дов. № 14-50 від 17.03.2011
На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Дочірньої компанії «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»про стягнення з Закритого акціонерного товариства «Укргаз-Енерго» 180 872 285,44 грн. основного боргу, 19 724 418,86 грн. пені, 54 302 781,28 грн. інфляційних витрат, 14 019 389,52 грн. трьох відсотків річних та 12 661 059,98 грн. семи відсотків штрафу у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 116-168 від 15.03.2006 щодо оплати наданих послуг з відбору природного газу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.02.2011 у справі № 37/553 позов залишено без розгляду на підставі п. 5 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою Господарського суду міста Києва № 37/553 від 02.02.2011 позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
Постановою Київського апеляційного господарського суду № 37/553 від 10.03.2011 ухвалу Господарського суду міста Києва № 37/553 від 02.02.2011 скасовано, а справу № 37/553 направлено до Господарського суду міста Києва для розгляду позову по суті.
Матеріали справи № 37/553 були отримані Господарським судом міста Києва 07.04.2011 та згідно автоматизованої системи документообігу суду 07.04.2011 передані на розгляд судді Сіваковій В.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 37/553 від 08.04.2011 до участі у справі залучено третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»та призначено справу до розгляду на 19.04.2011.
Позивачем до відділу діловодства суду 19.04.2011 подано клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості підготувати та подати додаткові пояснення по справі, що можуть мати вкрай важливе значення для забезпечення повного та всебічного розгляду справи.
В судовому засіданні 19.04.2011 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 28.04.2011.
Позивачем в судовому засіданні 28.04.2011 подано письмові пояснення, які просить прийняти до відома та врахувати викладені в них доводи позивача.
Відповідачем в судовому засіданні 28.04.2011 подано відзив на позов, відповідно до якого відповідач просить в позові відмовити повністю з підстав викладених у цьому відзиві.
На підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 28.04.2011 було оголошено перерву до 05.05.2011 та в засіданні суду -05.05.2011 було оголошено перерву до 12.05.2011.
Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 12.05.2011 у справі № 37/553 призначено колегіальний розгляд справи у складі колегії суддів : Сівакова В.В. (головуючий), судді Ващенко Т.М., Мудрий С.М.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 37/553 від 13.05.2011 колегією суддів справу призначено до розгляду на 07.06.2011.
Позивач в судовому засіданні 07.06.2011 позовні вимоги підтримав повністю.
Відповідач в судовому засіданні 07.06.2011 проти задоволення позовних вимог заперечував повністю.
Третя особа в судовому засіданні 07.06.2011 свої правової позиції з приводу даного спору не надала.
В судовому засіданні 07.06.2011, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва,
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
15.03.2006 між Дочірньою компанією «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(зберігач) та Закритим акціонерним товариством «Укргаз-Енерго»(поклажодавець) було укладено договір № 116-168 зберігання природного газу (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1. договору, позивач, як зберігач, взяв на себе зобов'язання за плату, протягом встановленого даним договором строку, зберігати в підземних сховищах газу (далі - ПСГ), природний газ, в тому числі страховий запас газу, переданий йому відповідачем, як поклажодавцем, і повернути останньому у схоронності рівну кількість газу зазначеної в договорі якості, а поклажодавець зобов'язався внести плату за зберігання у встановлені даним договором строки.
Спір виник внаслідок того, що позивач вважає, що відповідач в порушення умов договору та додатків до нього своєчасно не виконав своїх зобов'язань по сплаті послуг за відбір газу у жовтні 2007 року, у листопаді 2007 року, у грудні 2007 року, у березні 2008 року, у квітні 2008 року, у травні 2008 року, у червні 2008 року, внаслідок чого у відповідача виник борг в розмірі 180 872 285,44 грн. та за неналежне виконання зобов'язань позивачем нараховані пеня в розмірі 19 724 418,86 грн., інфляційні витрати в сумі 54 302 781,28 грн. 3% річних в сумі 14 019 389,52 грн. та 12 661 059,98 грн. семи відсотків штрафу.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Пунктом 8.3. договору сторони визначили, що всі зміни і доповнення до даного договору повинні бути зроблені в письмовій формі і підписані повноважними представниками сторін.
За умовами п. 2.1. договору поклажодавець передає зберігачу газ на зберігання, в тому числі страховий запас газу, в загальному обсязі до 4 000 000 тис. куб. м., що закачується поклажодавцем в ПСГ в сезоні 2006 - 2007 років та/або приймається поклажодавцем в ПСГ від третіх осіб;
З зазначеного загального обсягу газу страховий запас складає до 1 000 000 тис. куб. м, який поклажодавець забезпечує у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1729 «Про порядок забезпечення галузей національної економіки та населення природним газом»та наказу Міністерства палива та енергетики України від 5 серпня 2002 року № 469 «Про затвердження Порядку створення страхового запасу природного газу в натуральній та грошовій формах».
Додатковою угодою № 2 від 23.03.2007 перший абзац пункту 2.1 договору доповнено такими словами та цифрами «поклажодавець передає зберігачу газ на зберігання, в тому числі страховий запас газу, в сезоні зберігання газу 2007-2008 років в обсязі до 15 000 000 000,000 куб. м, який закачується поклажодавцем в ПСГ та/або приймається поклажодавцем в ПСГ від третіх осіб. Обсяги газу, які поклажодавець передає зберігачу на зберігання, в тому числі обсяги страхового запасу газу, в сезоні зберігання газу 2008-2009 років та в наступних сезонах зберігання сторони узгоджують до початку кожного сезону зберігання, що оформлюється сторонами додатковими угодами до даного договору. Додаткові угоди до даного договору є його невід'ємною частиною».
Додатковою угодою № 3 від 02.07.2007 сторони домовились в абзаці 2 п. 2.1. цифри «1 000 000»замінити на цифри «1 500 000».
Згідно п. 2.4 договору (в редакції додаткової угоди № 2 від 23.03.2007) строк зберігання газу поклажодавця в ПСГ в сезоні зберігання газу 2006-2007 років визначається з моменту закачування газу в ПСГ або передачі газу зберігачу в ПСГ до завершення періоду відбору, але не пізніше 15 квітня 2011 року.
Сезон зберігання газу 2006-2007 років визначаються як проміжок часу від моменту початку закачування газу в ПСГ або передачі газу зберігачу в ПСГ до 15 квітня 2007 року.
Сезон зберігання газу 2007-2008 років визначаються як проміжок часу від моменту закачування газу в ПСГ, як правило з 15 квітня 2007 року до 15 квітня 2008 року.
Сезон зберігання газу 2008-2009 років визначаються як проміжок часу від моменту закачування газу в ПСГ, як правило з 15 квітня 2008 року до 15 квітня 2009 року.
Сезон зберігання газу 2009-2010 років визначаються як проміжок часу від моменту закачування газу в ПСГ, як правило з 15 квітня 2009 року до 15 квітня 2010 року.
Сезон зберігання газу 2010-2011 років визначаються як проміжок часу від моменту закачування газу в ПСГ, як правило з 15 квітня 2010 року до 15 квітня 2011 року.
Пунктом 2.5 договору (в редакції додаткової угоди № 2 від 23.03.2007) сторони домовились, що в сезоні зберігання 2006-2007 років поклажодавець передає зберігачу газ на зберігання, в тому числі страховий запас газу, в період закачування газу в ПСГ до 15 жовтня 2006 року. Період закачування газу в ПСГ в сезоні зберігання газу 2007-2008 років та в кожному наступному сезоні зберігання газу визначається як проміжок часу, протягом якого здійснюється закачування газу в ПСГ , як правило з 15 квітня до 15 жовтня одного сезону зберігання газу.
Відбір газу із ПСГ, в тому числі страхового запасу газу, і передача його зберігачем поклажодавцю здійснюється в період відбору газу. Період відбору газу з ПСГ в сезоні зберігання газу 2006-2007 років закінчується 15 квітня 2007 року. Період відбору газу з ПСГ в сезоні зберігання газу 2007-2008 років та в кожному наступному сезоні зберігання газу визначається як проміжок часу, протягом якого здійснюється відбір газу з ПСГ , як правило з 15 жовтня до 15 квітня одного сезону зберігання газу.
Згідно зі ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
В силу ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Ліцензійні умови провадження господарської діяльності із зберігання природного газу, затверджених наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 30.09.2005 № 90, визначають, що зберігання природного газу - вид господарської діяльності з надання послуг із закачування, зберігання та відбору природного газу замовникам, що проводиться ліцензіатом відповідно до Ліцензійних умов за встановленими законодавством України правилами ціноутворення.
За умовами п. 2.7. договору (в редакції додаткової угоди № 2 від 23.03.2007) поклажодавець до 25-го числа місяця, що передує місяцю закачування або відбору газу в/із ПСГ (але не пізніше ніж за 5-ть робочих днів до початку місяця закачування або відбору газу в/із ПСГ), надає зберігачу в письмовій формі заявку на закачування або відбір газу в/із ПСГ місячного обсягу газу, в тому числі на обсяг страхового запасу газу, який планується закачати або відібрати в/із ПСГ.
Зберігач протягом 5-ти робочих днів з моменту надходження заявки поклажодавця розглядає її, з урахуванням потужностей ПСГ і пропускної спроможності газотранспортної системи, та повідомляє про своє рішення поклажодавця в письмовій формі за реквізитами, зазначеними в даному договорі.
У випадку ненаправлення зберігачем поклажодавцю рішення щодо заявки у встановлений даним договором спосіб і строк заявка поклажодавця вважається такою, що узгоджена зберігачем.
Після узгодження сторонами місячних обсягів закачування або відбору газу поклажодавця в/із ПСГ зберігач здійснює закачування або відбір газу в/із ПСГ узгоджених обсягів газу у місяці закачування або відбору газу в/із ПСГ.
Згідно абзацу 3 п. 2.1. договору зберігач не має права без письмової згоди поклажодавця здійснювати відбір та будь-яким іншим чином розпоряджатися газом поклажодавця, переданим останнім на зберігання в ПСГ.
Отже, за умовами договору підставою для відбору газу із ПСГ є письмові заявки поклажодавця, які мають бути погоджені зберігачем.
У відповідності до п. 3.7. Ліцензійних умов провадження господарської діяльності із зберігання природного газу, затверджених наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 30.09.2005 № 90, ліцензіат не має права здійснювати відбір природного газу , переданого замовником відповідно до договору на зберігання та/або створення страхового запасу природного газу у грошовій або натуральній формах, без письмової згоди замовника .
Позивачем належних доказів в підтвердження того, що відповідач, як поклажодавець, взагалі звертався до позивача, як зберігача, із заявками на відбір газу із ПСГ у жовтні 2007 року, у листопаді 2007 року, у грудні 2007 року, у березні 2008 року, у квітні 2008 року, у травні 2008 року, у червні 2008 року не подано.
Згідно п. 3.2.2. договору (в редакції додаткової угоди № 2 від 23.03.2007) у період з 01.06.2006 по 15.04.2011 на один сезон зберігання 1 000 куб. м. газу в ПСГ в розмірі 21,60 грн., в тому числі ПДВ -3,60 грн.
Згідно п. 3.3.2. договору (в редакції додаткової угоди № 2 від 23.03.2007) у період з 01.06.2006 по 15.04.2011 встановлено тариф на відбір 1 000 куб. м. газу з ПСГ у розмірі 9,00 грн., в ому числі ПДВ -1,50 грн.
Відповідно до п. 4.2. договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 28.02.2007) поклажодавець сплачує послуги по відбору газу з ПСГ надані зберігачем шляхом перерахування грошових коштів на його рахунок до 20-го числа місяця, наступного за звітним місяцем відбору газу.
Вартість послуг по відбору газу визначається за формулою наведеною в п. 4.2. договору на підставі тарифів та акту прийому-передачі газу за звітний місяць відбору газу з ПСГ, зазначеного в. п. 2.10 договору.
Згідно з п. 2.10 договору обсяг газу, який передається сторонами при його закачуванні та/або відборі в/із ПСГ, у відповідному місяці оформлюється актом прийому-передачі газу. Акти прийому-передачі газу складаються сторонами та скріплюються печаткою до 15-го числа, наступного за звітним місяцем закачування та/або відбору газу в/із ПСГ. В актах прийому-передачі газу вказується обсяг газу, в тому числі обсяг страхового запасу газу, закачаний або відібраний в/із ПСГ. Акти прийому-передачі газу є підставою для розрахунків.
Відповідно до п. 2.12. договору (в редакції додаткової угоди № 2 від 23.03.2007) сторони зобов'язуються протягом строку дії даного договору щорічно до 15 травня складати акт про обсяг залишку (невикористаної частини) газу поклажодавця в ПСГ зберігача по завершенню чергового сезону зберігання газу. Акти про обсяг залишку газу є підставою для розрахунків.
Отже за умовами договору підставою для розрахунків є складені та підписані сторонами акти прийому-передачі газу та акти про обсяги залишку газу.
Позивач, як зберігач, листом № 12594/64-004 від 01.11.2010 направив відповідачу для підписання акти залишків природного газу в ПСГ ДК «Укртрансгаз»на кінець/початок сезонів 2007/2008, 2008/2009, 2009/2010, 2010/2011; акти відбору природного газу з ПСГ ДК «Укртрансгаз»в жовтні 2007 року, в листопаді 2007 року, в грудні 2007 року та акти відбору природного газу шляхом заміщення з ПСГ ДК «Укртрансгаз»в жовтні 2007 року, в грудні 2007 року, в березні 2008 року, в квітні 2008 року, в травні 2008 року, в червні 2008 року.
Зазначений лист разом з вказаними актами було позивачем надіслано відповідачу 02.11.2010 за адресою м. Київ, вул. Червоноармійська/Басейна, 1/3-2, оф. G1, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовою квитанцією № 5135 та описом вкладення поштового відправлення.
Як вбачається з матеріалів справи позивач звернувся з даним позовом до Господарського суду міста Києва 09.11.2010.
Таким чином, суд приходить до висновку, що з врахуванням поштового пробігу кореспонденції, якщо приймати до уваги положення п. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, який встановлює семиденний строк для виконання зобов'язання від дня пред'явлення вимоги , станом на день звернення позивача з позовом до суду, зобов'язання відповідача по сплаті послуг за вищезазначеними актами також не настало.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивачем не було належним чином доведено порушення його права щодо несплати відповідачем послуг в розмірі 180 872 285,44 грн., в зв'язку з чим в позові в цій частині слід відмовити .
З огляду на те, що позивачем не доведено порушення його прав щодо сплати відповідачем суми основного зобов'язання, позовні вимоги про стягнення з відповідача 19 724 418,86 грн. пені, 54 302 781,28 грн. інфляційних витрат, 14 019 389,52 грн. трьох відсотків річних та 12 661 059,98 грн. семи відсотків штрафу є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких вона звернувся до господарського суду з позовними вимогами.
Зважаючи на вищенаведене, позовні вимоги Дочірньої компанії «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню повністю.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд
В позові відмовити повністю.
Головуючий суддя
судді В.В.Сівакова
Т.М.Ващенко
С.М.Мудрий
Рішення підписано 10.06.2011.