Справа № 1-142/11
19 липня 2011 року м. Білопілля
Білопільський районний суд Сумської області в складі:
головуючого судді Черкашиної М.С.
при секретарі Терещенко О.В.
з участю прокурора Топоркової О.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Білопілля справу по обвинуваченню
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, неодруженого, освіта середня, не працюючого, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуваючого , раніше судимого 02 жовтня 2009 року Білопільським районним судом за ст. 186 ч. 2 КК України до покарання у виді 1 року позбавлення волі, 14 червня 2010 року звільнився із місць позбавлення волі по відбуттю покарання, судимість не знята і не погашена
- за ч. 2 ст. 296 КК України,-
31 грудня 2010 року близько 2-ї години ночі ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ( засудженими вироком Білопільського районного суду від 12 квітня 2011 року у справі 1-60, вирок набрав законної сили 16.06.2011 року) знаходячись у приміщенні кафе «Кіно - кава» Торгівельно - Розважального Центру «Червоний Квадрат», що в м.Білопіллі по вул. Спаській, б.36, розпивали спиртні напої. В подальшому, ОСОБА_1 разом із ОСОБА_3 та ОСОБА_2, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, під час розмови із ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які знаходилися у кафе, затіяли словесну сварку.
Продовжуючи свої злочинні дії та реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на грубе порушення громадського порядку, ОСОБА_2 в ході словесної сварки, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, нецензурно лаючись, з особливою зухвалістю, безпричинно та раптово для ОСОБА_4, навмисно штовхнув його в протилежний від себе бік. У відповідь ОСОБА_4 вхопив ОСОБА_2 за одяг і невтримавши рівноваги впав разом із ОСОБА_5 на ОСОБА_2 ОСОБА_3 та
ОСОБА_1. до барної стійки . Та після цього, ОСОБА_2 швидко піднявшись, вхопив ОСОБА_4 за одяг на грудях і почав наносити йому удари кулаками в обличча. Тим часом, помітивши що ОСОБА_2 наносить тілесні ушкодження ОСОБА_4, ОСОБА_3 керуючись єдиним умислом, який спрямований на грубе порушення громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, нецензурно лаючись, з особливою зухвалістю, безпричинно та зненацька для ОСОБА_5, навмисно, наніс йому удар кулаком в обличчя.
В цей час, ОСОБА_1, керуючись єдиним умислом, який спрямований на грубе порушення громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, нецензурно лаючись, взявши стілець на якому сидів за барною стійкою, безпричинно та зненацька для ОСОБА_4 та ОСОБА_5, навмисно, почав наносити стільцем удари останнім по тілу. Намагаючись уникнути ударів ОСОБА_1, ОСОБА_4 виставляючи свої руки захищав своє обличчя від ударів стільцем, але в цей час з іншого боку, продовжуючи свої хуліганські дії, ОСОБА_2 наніс удар кулаком по тілу ОСОБА_4 і він впав на підлогу, де продовжувалася бійка із ОСОБА_2 В цей час, ОСОБА_1, продовжуючи свої протиправні дії, керуючись єдиним умислом, помітивши, що ОСОБА_3 наносить тілесні ушкодження ОСОБА_5, підійшов до них на наніс удари металевим стільцем по спині та голові ОСОБА_5 А потім, ОСОБА_1 розмахуючи стільцем в напрямку ОСОБА_4, намагався нанести удар по останньому. Однак, ОСОБА_4 вирвався від ОСОБА_2 та вибіг на вулицю. Помітивши це і продовжуючи свої хуліганські дії, ОСОБА_3 побіг слідом за ОСОБА_4 на вулицю.
Тим часом, ОСОБА_1 керуючись єдиним умислом, разом із ОСОБА_2 підійшов до ОСОБА_5, та із хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, продовжував наносити кулаками численні удари останньому, а ОСОБА_1 наносив численні удари стільцем по голові та спині ОСОБА_5, доки останній не впав на підлогу.
В подальшому, продовжуючи свої протиправні дії, помітивши, що в залі кафе немає ОСОБА_3, який вибіг слідом за ОСОБА_4 на вулицю, щоб продовжити протиправні дії, ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 вибігли на вулицю, де керуючись єдиним умислом який спрямований на грубе порушення громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, нецензурно лаючись, з особливою зухвалістю, безпричинно збивши ОСОБА_4 із ніг, у трьох продовжували наносити численні удари ногами та руками по тілу останнього, до моменту, поки не почули шум сирен автомобілів працівників міліції, які наближалися до кафе, після чого вони розбіглися в різні сторони.
В результаті хуліганських дій ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 спричинили тілесні ушкодження ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а саме:
- згідно висновку експерта судово - медичної експертизи № 21 від 17.02.2011 року ОСОБА_5 спричинено тілесні ушкодження у вигляді: «Припухлостей м?яких тканин носа, синців: в ділянці правої лопатки та навколо лопатки, на правому плечі, на попереку зліва; рани на тім»ї справа. Перелому спинки носа. Закритої черепно - мозкової травми. Забійної рани тім'яної ділянки. Множинного забиття та синців тулубу. Струсу головного мозку»,- які відносяться до категорії Легких, що спричинили короткочасний розлад здоров»я більше 6 днів, але не більше 21 дня;
- згідно висновку експерта судово - медичної експертизи № 20 від 17.02.2011 року ОСОБА_4 спричинено тілесні ушкодження у вигляді: «Периартриту І та ІІ пальців правої кисті. Залишкові явища після травматичного пошкодження зв?язок в правій кисті»,- які відносяться до категорії Легких.
Хуліганські дії тривали близько 5 хвилин.
Здійснюючи вказані дії, ОСОБА_1 розумів їх суспільну небезпечність, усвідомлював можливість настання суспільно - небезпечних наслідків від вказаних дій та бажав їх настання.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину в скоєнні інкримінованого йому злочину визнав повністю і показав, що 30 грудня 2010 року у вечірній час, часу точно сказати не може, десь в період з 19-ї години по 21 годину він прийшов до приміщення кафе-бару «Кіно - кава», що в м. Білопіллі по вулиці Спаській, б.36, щоб відпочити. Там він зустрів знайомого ОСОБА_2, з ним він підтримував дружні стосунки. Вони сиділи за столиком та розпивали спиртне: горілку та пиво, але скільки хто випив точно він не звернув уваги. Потім, десь близько опівночі до них приєднався знайомий на ім'я ОСОБА_3, як пізніше дізнався ОСОБА_3 . Вони із ним пили пиво. На початку першої години ночі відвідувачів крім них у залі вже не було і бар закривався. Офіціанти мили посуд, прибирали у залі. Він же разом із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 сіли за барну стійку на стільці, та розпиваючи пиво розмовляли між собою. В барі були крім них лише офіціантка та бармен. В залі гучно лунала музика. Близько 2-ї години, часу точніше сказати не може, бо був в стані алкогольного сп'яніння, до кафе заходили ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ОСОБА_4 купував каву у кафе. Але коли ОСОБА_4 виходив на вулицю, то він йому щось сказав, але що саме вже точно сказати не може, бо не пам'ятає. На вулиці ці хлопці були декілька хвилин. А він із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 сиділи за барною стійкою і пили пиво. Та потім, десь о 2-й годині ночі 31.12.2010 р. до залу кафе зайшли ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вони були в стані алкогольного сп'яніння, це було видно по зовнішньому вигляду. ОСОБА_4 почав розмовляти з ним, а саме запитував у нього, що він хоче і чому пристає до нього із різними словами. Він йому щось відповів і між ними зав'язалася словесна суперечка із нецензурною лайкою. Під час цієї суперечки також приєднався до них і ОСОБА_2, який стояв поряд і підтримував його слова. Вони лаялися нецензурними словами на ОСОБА_4 Потім, це ОСОБА_2 не сподобалося і він відштовхнув від себе ОСОБА_4 в протилежний бік. При цьому ОСОБА_3 стояв поряд з ним. Позаду ОСОБА_4, що стояв навпроти них, стояв ОСОБА_5 У відповідь на цей поштовх ОСОБА_4, а слідом за ним і ОСОБА_5 підбігли до них і ОСОБА_4 вхопив ОСОБА_2 за одяг. ОСОБА_5 також ззаду ОСОБА_4 нахилився у їх сторону і вони у трьох, а зверху ОСОБА_5 із ОСОБА_4 впали на них, у правий бік барної стійки, на стіл. Та відразу всі вони піднялися і зав'язалася бійка. Під час бійки, ОСОБА_2 почав битися із ОСОБА_4, вхопивши його за одяг на грудях. Вони впали у двох на підлогу і там качалися по підлозі, наносячи удари один - одному та тримаючи за одяг один - одного. А в цей час ОСОБА_3 підбіг до ОСОБА_5 та наніс йому удар кулаком в обличчя . У відповідь ОСОБА_5 вхопив його одяг на грудях і між ними двома також зав'язалася бійка. В цей час ОСОБА_1, взявши від барної стійки металевий стілець із м?яким сидінням, почав розмахувати ним по залу і наносив удари по тілу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Скільки саме він наніс комусь із хлопців ударів сказати не може, бо не рахував. Але ОСОБА_5 наніс декілька ударів по голові, бо із голови у нього текла кров. Від його ударів стільцем, ОСОБА_5 впав на підлогу і більше не підіймався. В цей час ОСОБА_2 із ОСОБА_4 вже перестали битися і ОСОБА_4 вийшов на вулицю. У барі, крім учасників бійки були ще двоє дівчат працівників бару: бармен та офіціант і також була жінка - сторож. Вони бачили всі події бійки і кричали в залі та просили припинити сварку. Жінка - сторож бігала по залу і просила, щоб вони припинили сварку, але їх не розтягували у залі в різні боки, бо все відбулося в залі дуже швидко десь близько 1 хв. Помітивши, що ОСОБА_4 вийшов на вулицю, ОСОБА_3 побіг слідом за ним на вулицю. Він же помітивши, що у залі залишився лише ОСОБА_5 із розбитою головою, а ОСОБА_4 із ОСОБА_3 вибігли на вулицю, разом із ОСОБА_2 вийшли на вулицю, щоб наздогнати ОСОБА_4 та продовжити там бити його. Виходячи із дверей кафе на вулицю, на дверях він помітив ОСОБА_3, який відштовхнув ОСОБА_4 від себе і зав'язалася сварка. ОСОБА_1 разом із хлопцями: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 почали знову бити ОСОБА_4 і він впав із ніг у сніг обличчям. Це було навпроти входу до приміщення торгівельно - розважального комплекту «Червоний Квадрат», дещо справа від входу. Били ОСОБА_4 ногами та кулаками - він, ОСОБА_3 та ОСОБА_2. Це помітила жінка - сторож, як пізніше дізнався ОСОБА_7, вона із залу кафе слідом вибігла за ними на вулицю. На вулиці ОСОБА_7 просила їх припинити бити ОСОБА_4 та відтягувала їх тримаючи за руки, а саме всіх, по черзі від ОСОБА_4 Але на її слова вони не звертали уваги і сказавши, щоб вона не мішала їм та йшла від них, вирвавши руки від неї далі продовжували бити ОСОБА_4 Вони всі в трьох продовжували наносити удари ОСОБА_4 по тілу ногами, він лежав на снігу, обличчям вниз, голову закрив руками та накривав курткою. Також в цей час до них підійшов чоловік, знайомий ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - ОСОБА_8, який приїхав разом із ними. ОСОБА_8 також просив їх припинити бійку і сам він по черзі, відтягував їх, тримаючи за руки від ОСОБА_4, щоб вони припинили бійку. Але поки він відводив одного, то інший продовжував бити ОСОБА_4 ОСОБА_8 відводив і намагався припинити їхні хуліганські дії усіх трьох, а саме: ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 Та поговоривши із ним вони далі йшли до ОСОБА_4 і продовжували наносити йому удари, тобто продовжували хуліганські дії. Потім, ОСОБА_4 піднявся і розмовляючи з ОСОБА_2, пішли разом в напрямку входу до приміщення гральних автоматів та сусіднього двоповерхового будинку. Там, знову почалася між ними словесна сварка із нецензурною лайкою, яка переросла у бійку. Помітивши це до нього приєдналися ще й ОСОБА_1 та ОСОБА_3, і біля щекетної огорожі будинку, продовжили бити ногами ОСОБА_4, який впав на сніг від їхніх ударів і голову закривав руками та курткою. Тут до них ніхто із громадян не підходив і не намагався відтягувати та припинити їх хуліганські дії. Але почувши, сирени та шум двигуна міліцейських авто вони перестали бити ОСОБА_4 та розбіглися в різні сторони, щоб їх не затримали працівники міліції. Він пішов в напрямку свого дому. Під час вказаних подій, крім ОСОБА_4 та ОСОБА_5 більше нікому вони не наносили тілесних ушкоджень. Всі події тривали близько 5 хвилин. Все відбулося дуже швидко.
В подальші дні після вчинення злочину, а саме 31.12.2010 р. підсудний був вдома. При цьому, вдень він ходив по місту, а вночі приходив додому. Він знав про те, що його шукали працівники міліції. Також мати говорила, що приїздили додому працівники міліції. А потім, десь 3-4 січня 2011 р. він поїхав у м. Київ на заробітки там і працював на будівництві, доки його не затримали працівники місцевої міліції. Про те, що він знаходився у розшуку не знав. За час проживання в м. Києві він постійно підтримував по мобільному телефону зв'язок із своєю матір»ю та сестрою. На обліку у лікаря - нарколога та лікаря - психіатра він раніше не знаходився і на даний момент не знаходиться. Так, у 2009 році він був засуджений Білопільським райсудом за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України до 1 року позбавлення волі. Звільнився із місць відбування покарання після повного відбування покарання 14.06.2010 року. Більше засудженим він не був.
Покази підсудного відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються.
Враховуючи, що вина в скоєні злочину підсудними визнана повністю, думку прокурора, суд вважає недоцільним досліджувати докази стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, відповідно до положень ч.3 ст.299 КПК України.
При цьому, судом з'ясовано правильне розуміння підсудними змісту цих обставин за відсутністю сумнівів у добровільності та істинності їх позиції. Одночасно судом роз'яснено учасникам судового розгляду справи, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.
Таким чином, факт скоєння ОСОБА_1 злочину при обставинах, відображених в описовій частині вироку, доказаний повністю.
За таких обставин, суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 296 КК України, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, яка виразилася у тривалому та впертому не припиненні хуліган ських дій та спричиненні тілесних ушкоджень потерпілим, вчинене групою осіб.
При призначенні виду та міри покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відноситься до злочинів середньої тяжкості та ступінь його вини, особу підсудного, який задовільно характеризується за місцем мешкання, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, має не зняту і не погашену судимість, на шлях виправлення не став і повторно скоїв новий злочин, а також пом'якшуючі його відповідальність обставини, а саме, визнання вини, щире каяття, потерпілі претензій до нього не мають.
Обставиною, що обтяжує покарання підсудного ОСОБА_1 суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння .
Таким чином, суд вважає, що за вчинення ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, необхідним та достатнім для виправлення підсудного та попередження нових злочинів буде покарання у виді обмеження волі.
Питання про судові витрати та речові докази вже вирішено вироком Білопільського районного суду 12 квітня 2011 року у справі № 1- 60/11.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, і призначити йому покарання за цим законом у виді 2 (двох) років 6 (шести) місяців обмеження волі.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити попередню - тримання під вартою.
Направити засудженого ОСОБА_1 до місця відбування покарання в порядку, встановленому для засуджених до позбавлення волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з дня прибуття і постановки на облік засудженого у виправному центрі.
В строк відбування покарання зарахувати час тримання його під вартою з 19 травня 2011 року та час слідування під вартою до виправного центру, згідно правил ст.72 КК України з розрахунку, що одному дню тримання під вартою відповідають два дні обмеження волі.
На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Сумської області через Білопільський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Суддя: