ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 9/7508.06.11
За позовом Відкритого акціонерного товариства "Європейський банк розвитку та заощаджень"
До Публічного акціонерного товариства «Сведбанк»
Про стягнення боргу за кредитом
Суддя Бондаренко Г.П.
Представники сторін:
Від позивача ОСОБА_1 (дов. №87 від 01.04.2011р.)
від відповідача ОСОБА_2 (дов. №346 від 17.12.2010р.)
В судовому засіданні 08.06.2011 р. у відповідності до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Відкрите акціонерне товариства "Європейський банк розвитку та заощаджень" (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Закритого акціонерного товариства "Сведбанк Інвест" (далі по тексту - відповідач) про стягнення 636618,23 долл. США за Генеральною угодою №ТИ-18 про порядок проведення міжбанківських операцій від 22.11.2002 року та телексних повідомлень REF TD92329141207 та REF 017МВК/0206 від 14.12.2007 року, з яких 500000,00 долл. США борг за кредитом, 9133,34 дол. США боргу за процентами, 1645,83 долл. США пені за несвоєчасне повернення процентів на кредит, 39410,96 долл. США 3% річних на борг за кредитом, 4228,10 долл. США 3% річних на борг за процетами.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням зобов'язань відповідачем перед позивачем, щодо сплати заборгованості за міжбанківським кредитом за Генеральною угодою №ТИ-18 про порядок проведення міжбанківських операцій від 22.11.2002 року.
Позовні вимоги вмотивовані положеннями ст. ст. 11, 13, 14, 509, 526, 1049 ЦК України, ст.ст. 87, 88, 92, 96 ЗУ "Про банки і банківську діяльність".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.03.2011 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 9/75, розгляд справи призначено на 14.04.2011 року.
13.04.2011 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи.
В судове засідання 14.04.2011 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду від 24.03.2011 року не виконав. Представник позивача в судовому засіданні вимоги ухвали суду від 24.03.2011 року виконав, надав додаткові матеріали по справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2011 року розгляд справи відкладено на 11.05.2011 року.
В судове засідання 11.05.2011 року представники сторін з'явились.
Представником позивача надано усні пояснення по справі, підтримано позовні вимоги.
Представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог, у відповідності до якої позивач просить суд стягнути з відповідача:
- суму боргу за кредитом в розмірі 500 000 (п'ятсот тисяч) 00 дол. США, що на час подання позову еквівалентно згідно офіційного курсу НБУ 3 970 000 (три мільйони дев'ятсот сімдесят тисяч) грн., 00 коп.;
- суму боргу за процентами в розмірі 91 333 (дев'яносто одна тисяча гриста тридцять гри) 34 дол. США, що на час подання позову еквівалентно згідно офіційного курсу НБУ 725 184 (сімсот двадцять п'ять сто вісімдесят чотири) грн., 02 коп.;
- суму пені за несвоєчасне повернення процентів за кредит в період з 01.08.2010 по 01.01.2011 року в розмірі 1 645 (одна тисяча шістсот сорок п'ять) 83 дол., що на час подання позову еквівалентно згідно офіційного курсу НБУ 13 067 (тринадцять тисяч шістдесят сім) грн., 90 коп.;
- суму 3% річних боргу за кредитом в розмірі 39 410 (тридцять дев'ять тисяч чотириста десять), 96 дол. США, що на момент подання позову еквівалентно згідно офіційного курсу НБУ 312 923 ( триста дванадцять тисяч дев'ятсот двадцять три) грн., 02 коп.;
- суму 3% річних боргу за процентами в розмірі 4 228 (чотири тисячі двісті двадцять вісім), 10 дол. США що на момент подання позову еквівалентно згідно офіційного курсу НБУ 33 571 (тридцять три тисячі п'ятсот сімдесят одна) грн., 11 коп.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Позовні вимоги розглядаються з урахування поданої заяви про уточнення розміру позовних вимог.
Представником відповідача надано усні пояснення та заперечення проти задоволення позовних вимог, заявлено клопотання про відкладення розгляду справи.
В судовому засіданні 11.05.2011 року оголошено перерву до 18.05.2011 року, у відповідності до ст. 77 ГПК України.
В судове засідання 18.05.2011 року представники сторін з'явились.
Представником відповідача подано відзив на позовну заяву та усні пояснення, в яких просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, а також повідомляє суд, про те, що згідно рішення Позачергових зборів акціонерів від 15.06.2009 року Приватне акціонерне товариство «Сведбанк Інвест»було приєднано до Публічного акціонерного товариства «Сведбанк»(на підтвердження правонаступництва до відзиву додано Статут ПАТ «Сведбанк»у новій редакції від 23.06.2010р.).
В судовому засіданні 18.05.2011 року оголошено перерву до 02.06.2011 року, у відповідності до ст. 77 ГПК України та продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів у відповідності до ст. 69 ГПК України.В судове засідання 02.06.2011 року представники сторін з'явились.В судовому засіданні 02.06.2011 року оголошено перерву до 08.06.2011 року, у відповідності до ст. 77 ГПК України.
Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судового засідання, які долучено до матеріалів справи.
Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -
22 листопада 2002 року між Відкритим акціонерним товариством «Європейський банк розвитку та заощаджень»(далі по тексту - Позивач) та Закритим акціонерним товариством «ТАС-Інвестбанк»(правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Сведбанк») (далі по тексту - Відповідач) укладено Генеральну угоду №ТИ-18 про проведення міжбанківських операцій (далі по тексту - Угода).
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ним надано відповідачу міжбанківський кредит згідно Генеральної угоди №ТИ-18 про порядок проведення міжбанківських операцій від 22.11.2002 року., який не повернуто відповідачем та не сплачено відсотки.
Згідно п. 1.1. Угоди, предметом цієї Генеральної угоди є загальні умови та порядок проведення операцій на міжбанківському валютному та грошовому ринках. Дія цієї Генеральної Угоди поширюється на будь-які види операцій між Сторонами, які можуть бути представлені як комбінація конверсійних та/або кредитних угод, операцій з цінними паперами.
Пунктом 5.2 Угоди передбачено, умови угод з надання кредитів/депозитів, конверсійних угод та угод з цінними паперами, які укладені відповідно до цієї Генеральної Угоди, визначаються в кожному конкретному випадку шляхом проведення переговорів між дилерами Сторін за допомогою системи REUTERS DEALING, телексу або інших узгоджених засобів зв'язку.
Угода вважається укладеною, якщо Сторони досягли згоди по всіх основних умовах, що передбачені для даного виду угод, які перераховані у п. п. 6.2, 7.1, 8.1 та письмово їх підтвердили шляхом обміну повідомленням по системі REUTERS DEALING, що містять ідентичні і узгоджені умови операції і ідентифікатори дилерів. У випадку, якщо умови операції Сторони узгодили шляхом проведення переговорів по телефону, операція вважається укладеною з моменту обміну Сторонами підтвердженнями по телексу або системі S.W.I.F.T., що містять ідентичні умови операції. Підтвердження повинно містити посилання на дату і номер цієї Генеральної угоди. У випадку, якщо операція укладена по системі REUTERS DEALING, Сторони зобов'язуються обмінятись протягом того ж робочого дня підтвердженнями по телексу, електронній пошті НБУ або системі S.W.I.F.T. чи іншими засобами , які дозволяють безумовно встановити, що документ подано контрагентом за угодою.
Згідно п. 6.1 Угоди, Сторони надають одна одній строкові міжбанківські кредити, розміщують міжбанківські депозити у національній та іноземній валютах. При наявності тимчасово вільних грошових коштів або потреби в їх придбанні зацікавлена Сторона відповідно до цієї Генеральної Угоди повідомляє про це іншій Стороні з метою узгодження умов угоди, що укладається.
У відповідності до умов Угоди та телексних повідомлень REF ТD9232941207 та REF017МВК/0206 від 14.12.2007р. позивач надав відповідачу міжбанківський кредит у сумі 500000,00 дол. США зі строком погашення 16.06.2008р. та сплатою 6% річних.
Позивач просить стягнути дану суму кредитної заборгованості з відповідача, оскільки стверджує, що відповідачем кредитні кошти у передбачений договором строк не повернуті, а також просить стягнути з відповідача проценти за користування гршовими коштами та неустойку за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.
За ствердженням відповідача, ним надано позивачу кредит у сумі 2525000,00 грн., в рамках Генеральної угоди №ТИ-18 про проведення міжбанківських операцій від 22.11.2002 року (до матеріалів справи доказів на підтвердження надання такого кредиту не надано). Однак даний факт позивачем не заперечувався.
14 грудня 2007 року між позивачем (Заставодавець за Договором) та відповідачем (Заставодержатель за Договором) укладено Договір застави майнових прав №92329Z. Пунктом 1.1. якого сторони погодили, що в силу Договору Заставодержатель має право у разі невиконання Заставодавцем своїх зобов'язань за Угодою про міжбанківський кредит, укладеної між Заставодержателем та Заставодавцем на підставі Генеральної угоди «Про порядок здійснення міжбанківських операцій»№ ТІ-18 від 22.11.2002 року строком з 14.12.2007р. по 16.06.2008р. та підтвердженим по системі REUTERS DEALING телексом REF ТD92328141207 та REF 1768МВК/1207 від 14.12.2007р. (далі -«Основний договір»), одержати задоволення за рахунок заставлених майнових прав переважно перед третіми особами.
Згідно п. 4.1 Договору №92329Z від 14.12.2007 року, предметом застави (далі -«Предмет застави») є майнові права Заставодавця на вимогу отримання грошових коштів у розмірі 500000,00 (п'ятсот тисяч) доларів США 00 центів за міжбанківською угодою, укладеною між ВАТ «ЄБРЗ»та ЗАТ «ТАС-ІНВЕСТБАНК»на підставі генеральної угоди №ТІ-18 від 22.11.2002 року, та підтвердженою телексом REF ТD9232913207 та REF017МВК/0206 від 14.12.2007р.
Пунктом 4.2 Договору №92329Z від 14.12.2007 року передбачено, що під майновими правами Заставодавця за Договором (надалі за текстом -«Майнові права») Сторони розуміють право отримання коштів 16.06.2008 року Заставодавцем від Заставодержателя за міжбанківською угодою, укладеною між ВАТ «ЄБРЗ»та ЗАТ «ТАС-ІНВЕСТБАНК»на підставі генеральної угоди №ТІ-18 від 22.11.2002 року, та підтвердженою телексом REF ТD92329141207 та REF017МВК/0206 від 14.12.2007р. (далі -«Міжбанківська угода») на суму 500000,00 (п'ятсот тисяч) доларів США 00 центів та відсотків за його користування. Сума предмета застави становить 500000,00 (п'ятсот тисяч) доларів США 00 центів (п.4.3).
Відповідач у своєму відзиві заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що між сторонами відбулось зарухування зутсрічних однорідних вимог, шляхом звернення стягення на предмет застави, яке відповідач здійснив 27.02.2008 року на підставі Договору застави №92329Z від 14.12.2007р. в рахунок погашення зобов'язань позивача щодо повернення наданого позивачеві кредиту у розмірі 2525000,00 грн., а отже зобов'язання сторін за Угодою є припиненим з 27 лютого 2008 року шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог по міжбанківським кредитам, а отже підстави для стягнення з відповідача заборгованості - відсутні.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з урахуванням поданого уточнення, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивачем надано відповідачу кредитні кошти у розмірі 500000,00 дол. США, у відповідності до умов Угоди та телексних повідомлень REF ТD9232941207 та REF017МВК/0206 від 14.12.2007р., строк повернення яких на момент звернення позивача до суду настав (строк виконання зобов'язань щодо повернення кредитних коштів настав 16.06.2008р. у відповідності до вказаних телетекстних повідомлень).
За твердженням позивача, відповідач свої зобов'язання щодо повернення кредитних коштів у встановлений строк не виконав, а отже позивач просить стягнути з відповідача суму кредиту, проценти, а також штрафні санкції за несвоєчасне виконання зобов'язання.
Натомість відповідач проти позову заперечує, зазначаючи про те, що він звернувся 27.02.2008 року з заявою №42-2/380, в якій повідомив, що в зв'язку з відкликанням банківської ліцензії у ВАТ "ЄБРЗ" та ініціювання процедури ліквідації банку з 25.02.2008 року строк виконання зобов'язань щодо повернення міжбанківськогшо кредиту, наданого позивачеві у сумі 2525000,00 грн. та сплати процентів, вважається таким, що настав, а отже відповідач повідомив позивача про реалізацію 27.02.2008 року предмету застави за Договором застави №92329Z від 14.12.2007р. в рахунок оплати заборгованості позивача перед відповідачем. З огляду на це, відповідач вважає, що в нього обов'язок поверненнякредитних коштів позивачеві відсутній, в зв'язку з припиненням зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних грошових вимог між позивачем та відповідачем, строк виконання яких настав.
Проте суд не може погодитись з тим, що таке зарахування є правомріним та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, виходячи з наступного.
Постановою Правління Національного банку України “Про відкликання банківської ліцензії та ініціювання процедури ліквідації Відкритого акціонерного товариства “Європейський банк розвитку та заощаджень”№ 39 від 22 лютого 2008 року було відкликано з 25.02.2008 року банківську ліцензію та ініційовано процедуру ліквідації ВАТ “Європейський банк розвитку та заощаджень”.
В силу положень ст. 602 ЦК України не допускається зарахування зустрічних вимог: про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю; про стягнення аліментів; щодо довічного утримання (догляду); у разі спливу позовної давності; в інших випадках, встановлених договором або законом.
Таким іншим випадком встановленим законом є порушення справи про банкрутство та відкриття ліквідаційної процедури щодо однієї із сторін.
Наслідки призначення ліквідатора визначені у ст. 91 Закону України “Про банки і банківську діяльність”згідно з якими …банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси (п. 2); строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав (п. 3).
Процедура ліквідації банку регламентована спеціальним законом, яким є Закон “Про банки і банківську діяльність”, а згідно з ч. 4 ст. 93 закону ліквідатор банку має право з дозволу Національного банку України погашати вимоги до банку до моменту завершення складання переліку вимог та його затвердження Національним банком України лише за угодами, що забезпечують здійснення ліквідаційної процедури.
Аналіз норм глави 16 Закону України «Про банки і банківську діяльність»(Ліквідація банків) вказує на те, що з моменту відкриття ліквідаційної процедури вирішення питання щодо визнання та задоволення вимог до банку належить до компетенції ліквідатора банку; вимоги до банку, який знаходиться у процедурі ліквідації, можуть бути заявлені у формі заяви про визнання кредиторських вимог до банку та зобов'язання включити їх до переліку вимог кредиторів банку.
Задоволення вимог кредиторів банку окремо від ліквідаційної процедури здійснюватися не може, оскільки встановлення у Законі України «Про банки і банківську діяльність»особливого порядку та черговості задоволення вимог до банку не припускає задоволення вимог окремих кредиторів у індивідуальному порядку поза межами ліквідаційної процедури.
Таким чином, судом не приймаються заперечення відповідача викладені у відзиві на позовну заяву, у відповідності до яких позивач посилається на припинення зобов'язань між сторонами за Угодою шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, шляхом звернення стягнення на предмет застави на підставі Договору застави майнових прав №92329Z від 14.12.2007 року, виходячи з заборони проведення такого зарахування в процедурі ліквідації банку.
Додатковим підтвердженням того, що залік зустрічних однорідних вимог не відбувся та не був проведений сторонами є те, що 27.03.2008 року відповідач звернувся до позивача з заявою №42-2/466 про визнання вимог кредитора на суму наданого кредиту у розмірі 2525000,00 (два мільйони п'ятсот двадцять п'ять тисяч) гривень та на суму нарахованих з 01 лютого 20008 по 25 лютого 2008 процентів у розмірі 11590,16 (одинадцять тисяч п'ястям дев'яносто ) гривень 16 копійок, а всього на суму 2536590,16 (два мільйони п'ятсот тридцять шість тисяч п'ятсот дев'яносто) гривень 16 копійок.
На підставі вказаної заяви №42-2/446 від 27.03.2008р. позивач включив відповідача до реєстру вимог кредиторів, на суму 2536590,16 грн. Отже, посилання відповідача про проведення заліку зустрічних одноріних вимог та припинення спірних зобов'язань за Генеральною Угодою не піщдтверджується матеріалами справи та необгрунтовано відповідачем (дії відповідача свідчать про те, що він вважає, що заборгованість позивача перед ним існує) та суперечить вимогам чинного законодавства.
Враховуючи те, що залік зустрічних вимог позивача та відповідача не може вважатися проведеним, зобов'язання щодо повернення відповідачем кредитних коштів позивачу не є такими, що припинилися.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Строк виконання зобов'язань щодо повернення грошових коштів закінчився 16.06.2008 року, однак умови договору щодо повернення грошових коштів відповідачем у повному обсязі не виконані, заборгованість відповідача в сумі 500000,00 доларів США залишилась непогашеною, доказів на спростування зазначеної суми боргу суду не представлено.
Суд також приходить до висновку, що вимоги про стягення з відповдіача процентів та штрафних санкцій та 3% річних є правомірними, виходячи з наступного.
У відповідності до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до п. 6.9.1 Угоди, усі відсотки, пов'язані з зобов'язанням Сторін по угоді визначаються в відсотках річних. Відсотки за користування наданим кредитом (депозитом, який розміщено) нараховуються за період з дня надання кредиту (розміщення депозиту) по день його повернення за фактичну кількість календарних днів користування коштами (п. 6.9.2 Угоди).
Згідно умов досягнутих між позивачем та відповідачем передбачена сплата процентів за використання кредитних коштів у розмірі 6%.
Зобов'язання щодо сплати відсотків відповідачем були порушені, оскільки ні сума основного боргу у розмірі 500000,00 доларів США, ні сума нарахованих відсотків в розмірі 91333,34 доларів США не повернута, доказів зворотнього суду не надано.
Оскільки договір є обов'язковим для виконання відповідно до ст. 629 ЦК України, враховуючи відсутність доказів сплати основного боргу по кредиту в розмірі 500 000,00 доларів США та відсотків нарахованих за фактичне користування кредитом, вимоги про стягнення вказаних сум визнаються судом обґрунтованими.
Факт прострочення погашення суми кредиту матеріалами справи не спростований, жодних належних доказів погашення кредиту відповідачем у повному розмірі та у строки передбачені сторонами, суду не представлено у зв'язку з чим, позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.
Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодекс України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно п. 10.2 Угоди передбачено, що в разі невиконання або неналежного виконання Стороною грошового зобов'язання за Генеральною Угодою, зокрема у разі прострочення виконання, вона зобов'язана сплатити другій Стороні за кожен день прострочення пеню у розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу.
Позивач керуючись пунктом 10.2 Угоди нарахував та просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне повернення процентів за кредитом в сумі 1645,83 доларів США, розрахунок якої здійснив за період з 01.08.2010 року по 01.01.2011 року.
Також, позивач нарахував та просить суд, стягнути з відповідача 3 % річних за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 39410,96 доларів США та 3% річних а несвоєчасне повернення відсотків по кредиту в сумі 4228,10 доларів США.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З урахуванням умов Угоди, прострочення по сплаті грошового зобов'язання, прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання, а також, строків та порядку сплати погоджених сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю, відповідно до розрахунку позивача.
За таких обставин, позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Європейський банк розвитку та заощаджень»підлягають задоволенню повністю.
Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладається на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Сведбанк»(01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 30; код ЄДРПОУ 19356840) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем на користь Відкритого акціонерного товариства «Європейський банк розвитку та заощаджень»(95000, м. Семферополь, вул. К. Лібкнехта, 5; код ЄДРПОУ 20685262) 500 000 (п'ятсот тисяч) дол. США 00 центів -заборгованості по кредиту, що станом на момент подання позову еквівалентно згідно офіційного курсу НБУ 3970000 (три мільйони дев'ятсот сімдесят тисяч) грн. 00 коп., 91333 (дев'яносто одна тисяча триста тридцять три) дол. США 34 центи - процентів по кредиту, що станом на момент що станом на момент подання позову еквівалентно згідно офіційного курсу НБУ 725184 (сімсот двадцять п'ять тисяч сто вісімдесят чотири) грн. 02 коп., 1645 (одна тисяча шістсот сорок п'ять) дол. США 83 центи -пені за несвоєчасне повернення процентів за кредитом, що станом на момент що станом на момент подання позову еквівалентно згідно офіційного курсу НБУ 13067 (тринадцять тисяч шістдесят сім) грн. 90 коп., 39410 (тридцять дев'ять тисяч чотириста десять) дол. США 96 центів -3% річних за несвоєчасне повернення кредиту, що станом на момент подання позову еквівалентно згідно офіційного курсу НБУ 312923 (триста дванадцять тисяч дев'ятсот двадцять три) грн. 02 коп., 4228 (чотири тисячі двісті двадцять вісім) дол. США 10 центів -3% річних за несвоєчасне повернення відсотків за кредитом, що станом на момент подання позову еквівалентно згідно офіційного курсу НБУ 33571(тридцять три тисячі п'ятсот сімдесят одна) грн. 11 коп., 25500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Г.П. Бондаренко
Дата підписання рішення: 14.06.2011 р.