Справа № 1-164/11
18 липня 2011 року м. Білопілля
Білопільський районний суд Сумської області в складі:
головуючого судді Черкашиної М.С.
при секретарі Терещенко О.В.
з участю прокурора Топоркової О.Б.
адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Білопілля справу по обвинуваченню:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 освіта неповна середня, неодруженого, не працюючого, має на утриманні малолітню дитину, раніше судимого:
- 22.01.2007 року Роменським районним судом за ст. 309 ч. 1, 315 ч.1, 307 ч. 2 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки, згідно ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 2 роки;
- 14.03.2007 року Роменським районним судом за ст. 185 ч.3, 69, 289 ч.2, 69, 70 ч.1, 70 ч. 4, 307 ч. 2, 309 ч. 1, 315 ч. 1, 70, 75 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки, звільнений 19.09.2008 року умовно-достроково, з не відбутим строком 6 місяців 3 дні;
- 28.07.2010 року Роменським районним судом за ст. 186 ч. 3 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки;
- 08.10.2010 року Білопільським районним судом за ст. 185 ч.3 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки , ст. 70 ч.4 КК до позбавлення волі на строк 4 роки 3 місяці ,
- за ст. 185 ч. 3 КК України, -
17 лютого 2010 року, близько 09:00 годин, ОСОБА_2, повторно, з метою крадіжки чужого майна прибув до господарства ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, яке розташоване в АДРЕСА_2 Реалізуючи свій злочин намір та переслідуючи корисливий мотив ОСОБА_2 знайшов ключ від вхідних дверей будинку за допомогою якого відчинив двері, проник в середину будинку ОСОБА_3 де з шафи таємно викрав гроші в сумі 7 700 грн. Чим спричинив останньому матеріального збитку на вище вказану суму. Викрадені гроші ОСОБА_2 виніс з будинку та використав у своїх корисних цілях.
Виконуючи вказані дії, ОСОБА_2 розумів їх суспільну небезпечність, усвідомлював можливість настання суспільно-небезпечних наслідків від вказаних дій та бажав їх настання.
Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю і показав, що у грудні 2009 року він познайомився по телефону з гр. ОСОБА_4. Потім зустрівся з нею в м.Білопілля і вона йому запропонувала проживати з нею в АДРЕСА_3 там вже познайомився з її матір'ю ОСОБА_5 та її рідним братом ОСОБА_6, почав у них проживати з 06.01.2010 року, допомагав їм по домогосподарству. На початку лютого 2010 року точного числа не пам'ятає до нього підійшов ОСОБА_6, та сказав що його попросив ОСОБА_3 мешканець АДРЕСА_2 щоб вони прийшли до нього додому та допомогли йому порубати дрова. Після чого вони пішли до його господарства, де майже цілий день рубали дрова ОСОБА_3 Коли зробили роботу, ОСОБА_7 заплатив їм по 50 грн. Коли поверталися з с. Петрівське до с. Павлівок то в розмові з ОСОБА_6 він дізнався, що в будинку ОСОБА_3 є гроші, що він їх збирає. Але конкретно де вони та яка їх сума він не знав, не хотів запитувати, щоб не привертати до себе увагу. Після цього у нього виник умисел в подальшому скоїти крадіжку грошей з будинку гр. ОСОБА_3 Про свої наміри, нікому не розповідав. 16.02.2010 року він з ОСОБА_6 знову пішли до ОСОБА_3, так як він знову попросив допомогти порубати дрова. Коли він перебував тоді у його господарстві, то в розмові з ОСОБА_7 дізнався, що він 17.02.2010 року з самого ранку піде в с.Павлівки на виборчу дільницю, так як тоді якраз були вибори Президента України, а після того він говорив, що у нього будуть, ще якісь справи. Після цього він вирішив, що крадіжку буду скоювати саме 17.02.2010 року, так як кращої нагоди не буде. Він знав, що потерпілий мешкає сам, і дома нікого не буде. Так, 17.02.2010 року близько 09:00 годин, він вийшов з с.Павлівки до господарства гр. ОСОБА_8, з метою скоїти крадіжку його грошей. Коли йшов з господарства ОСОБА_6, то ОСОБА_6 та ОСОБА_4 були на роботі, а їх мати ОСОБА_9 перебувала дома. До господарства ОСОБА_3 він прийшов близько 10:00 годин. До двору проник з боку присадибної ділянки, через хвіртку. Коли проник до двору, з права по ходу був розташований житловий будинок. Після чого підійшов до будинку. Перші двері, що ведуть до коридору були відчинені, після чого він проник до коридору, підійшов до других дверей, що ведуть в будинок, вони були замкнені на навісний замок. В коридорі він знайшов ключ від даного навісного замка, який лежав над першими вхідними дверима. Взяв даний ключ, відчинив навісний замок, після чого проник до першої кімнати будинку та відразу почав шукати гроші. Дивився під столами, матрацами, в шухлядах, але в першій кімнаті грошей не знайшов. Потім проник до другої кімнати, яка розташована з права від входу. Коли зайшов до другої кімнати будинку ОСОБА_3, то з права під стіною стояла дерев'яна шафа. Він відчинив дверцята даної шафи та почав шукати там гроші, потім він відчинив нижній лівий ящик, де помітив аптечку, яка була закручена на болтах. Після чого вирішив її відчинити та перевірити, що там. Там же він помітив ключ ріжковий, за допомогою якого відчинив аптечку у якій знаходилися гроші, замотані в газету. Гроші там були номіналом по 500, 200, 100, 50 грн. Підсудний відібрав з пачки купюр різного номіналу, щоб не було видно, що зникли гроші. Гроші які залишились, він так само загорнув в газету, закрив аптечку, потім закрив шухляду. В будинку він обстановку не порушив, так як все відразу ложив на місце, щоб не було помітно. Після чого вийшов з будинку, вхідні двері замкнув, ключ положив на місце. Після чого покинув господарство ОСОБА_3 По дорозі в с.Павлівки перерахував гроші, які викрав у ОСОБА_3 вийшло 7700 грн. Про те, що скоїв дану крадіжку нікому не розповідав. Про це ніхто не знав. Потім прийшов в с . Павлівки близько 12:00 годин, відразу пішов до ОСОБА_4 на роботу на ферму. Сказав їй, що відпочивав, і раніше не вийшло прийти. Коли прийшов додому, то сказав ОСОБА_6, що може купити йому мобільний телефон, так як він був йому винен телефон, бо раніше, коли брав його телефон, то випадково його зламав. ОСОБА_6 йому сказав, що знає хлопця який продає бувший у використанні телефон «Нокіа Н95», він йому сказав, що потрібно до нього йти та купувати. Після чого вони прийшли до хлопця ОСОБА_8 як його прізвище не знає, показав телефон, після чого за 550 грн. він його придбав, розраховувався грошима номіналом по 100 та 50 грн. Після чого телефон віддав ОСОБА_6 Де він взяв гроші йому не говорив, а він і не запитував. В подальшому через декілька днів він сказав, що їде на заробітки в м. Київ, а сам поїхав в Роменський район, де витратив всі гроші у своїх корисних цілях. Купував спиртне, їжу, купив собі новий мобільний телефон, також частину грошей залишив на дитину, яка народилась у ОСОБА_10.
Покази підсудного відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються.
Враховуючи, що вина в скоєні злочину підсудним визнана повністю, думку прокурора, суд вважає недоцільним досліджувати докази стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, відповідно до положень ч.3 ст.299 КПК України.
При цьому, судом з'ясовано правильне розуміння підсудним змісту цих обставин за відсутністю сумнівів у добровільності та істинності його позиції. Одночасно судом роз'яснено учасникам судового розгляду справи, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.
Таким чином, факт скоєння ОСОБА_2 злочину при обставинах, відображених в описовій частині вироку, доказаний повністю.
За таких обставин, суд кваліфікує дії ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло.
При призначенні виду та міри покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості скоєного ним злочину та особу підсудного, який задовільно характеризується за місцем проживання, раніше судимого, а також пом'якшуючі відповідальність ОСОБА_2 обставини, а саме: визнання вини, сприяння розкриттю злочину і встановленню істини в справі, щире каяття, має на утриманні малолітню дитину.
Обставин, що обтяжують покарання підсудного в ході судового слідства не виявлено.
Таким чином, враховуючи особу підсудного та пом'якшуючі його відповідальність обставини, суд приходить до висновку, що за вчинення ОСОБА_2 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, необхідним та достатнім для виправлення підсудного та попередження нових злочинів буде покарання у виді позбавлення волі.
Потерпілий ОСОБА_3 заявив до ОСОБА_2 цивільний позов на суму 7 700 грн. як відшкодування матеріальних збитків, який підсудний визнав повністю .
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 4 (чотири) місяці .
На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань за даним вироком і вироком Білопільського районного суду Сумської області від 08 жовтня 2010 року призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишити попередній - тримання під вартою.
Строк покарання відраховувати із 03 червня 2011 року.
Зарахувати в строк відбуття покарання частково відбуте покарання за вироком Білопільського районного суду від 08 жовтня 2010 року із 02 серпня 2010 року по 02 червня 2011 року включно.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 7 700 ( сім тисяч сімсот) грн. матеріальних збитків (а.с. 37-43).
На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Сумської області через Білопільський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим в той же термін з моменту отримання копії вироку.
Суддя: