Рішення від 30.05.2011 по справі 17/205

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/20530.05.11

За позовом закритого акціонерного товариства «Рівне-Борошно»

До товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Енерготрейд»

Про розірвання договору постачання природного газу та стягнення

458 836,95 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_1 (за дов.)

від відповідача не з?явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося закрите акціонерне товариство «Рівне-Борошно»з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Енерготрейд»458 836,95 грн. попередньої оплати за договором № 1/113КЕ постачання природного газу від 25.12.2007 р. у зв'язку з невиконанням відповідачем взятого на себе зобов'язання щодо передачі товару, а також про розірвання зазначеного договору у зв'язку з істотним порушенням останнього відповідачем.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності поставки природного газу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2011 р. було порушено провадження у справі № 17/205 та призначено останню до розгляду на 16.05.2011 р..

У зв'язку з перебуванням судді Удалової О.Г. на лікарняному, з метою уникнення затягування розгляду справи, згідно зі ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України розпорядженням голови господарського суду міста Києві від 16.05.2011 р. справу № 17/205 було передано для розгляду судді Гавриловській І.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2011 р. розгляд справи було відкладено на 30.05.2011 р., у зв'язку з неявкою представників сторін та неподанням витребуваних доказів.

У зв'язку з виходом з лікарняного судді Удалової О.Г., з метою уникнення затягування розгляду справи, згідно зі ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України розпорядженням голови господарського суду міста Києві від 30.05.2011 р. справу № 17/205 було передано для розгляду судді Удалової О.Г.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позов, письмових заперечень по суті спору та клопотань про відкладення розгляду справи не подав, про час та місце розгляду справи сторони були повідомлені належним чином.

За результатами розгляду доданої до позовну заяви про забезпечення позову судом відмовлено у вжитті заходів до забезпечення позову, оскільки не було надано доказів на підтвердження обставин, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За таких обставин, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу у відсутності відповідача за наявними матеріалами.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

25.12.2007 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Енерготрейд»(постачальником) та закритим акціонерним товариством «Рівне-Борошно»(споживачем) укладено договір постачання природного газу № 1/113 КЕ (далі - Договір), за умовами якого відповідач зобов'язувався передавати, а позивач приймати та оплачувати природний газ в обсязі, в термін та в порядку, визначених Договором.

Відповідно до п. 2.1.1. Договору постачальник зобов'язується передати споживачу через систему газотранспортних підприємств ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України»природний газ в обсягах і в порядку, передбаченими даним Договором, за умови відсутності у споживача заборгованості перед іншим постачальником природного газу, або за згодою такого постачальника.

Загальна вартість газу, що реалізується, обумовлена у протоколі погодження ціни (Додаток № 1).

Пунктом 7.1. Договору визначено, що він набирає чинності з моменту підписання сторонами та діє до 31.12.2008 р., а в частині проведення розрахунків -до їх повного виконання.

Сторонами було підписано протоколи зміни погодженої ціни на природний газ та додаткові угоди щодо змін пункту 4.3.1. Договору (Додаток № 2), а також додаткова угода від 01.12.2009 р. про продовження строку дії Договору на період з 01 січня по 31 грудня 2010 року.

Пунктом 4.3. Договору встановлено, що платежі за природний газ споживач здійснює шляхом перерахування на розрахунковий рахунок постачальника грошових коштів у такому порядку:

- 100% місячного обсягу природного газу, вказаного у реєстрі, споживач оплачує постачальнику до 24 числа місяця, попереднього місяцю поставки у порядку планового платежу, крім того споживач сплачує цільову надбавку до тарифу на природний газ у розмірі, визначеному на підставі чинного законодавством (п.п. 4.3.1.);

- оплата планового та фактичного обсягів, що перевищує замовлений плановий обсяг споживання, здійснюється у календарній послідовності. У випадку оплати позивачем суми, що перевищує фактично спожитий ним місячний обсяг газу і при наявності обумовленого у п. 2.2.5. письмового повідомлення, відповідач зараховує її як передплату наступного періоду споживання природного газу (п.п. 4.3.2.).

На виконання умов Договору позивач перерахував на користь відповідача 2383980,30 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали були досліджені в судовому засіданні.

Відповідач частково виконав зобов'язання з поставки і поставив позивачу природний газ на загальну суму 1925142,94 грн., що підтверджується актами прийому-передачі, копії яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали були дослідженні в судовому засіданні.

З наявних в матеріалах справи доказів слідує, що починаючи з січня 2011 року, газ за умовами Договору відповідачем позивачу не постачався.

Отже, позивач за умовами Договору перерахував на 458 837,36 грн. більше, ніж отримав газу.

Спір у справі виник у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язання по поставці природного газу згідно Договору в обумовлених сторонами обсягах.

Проте, жодних доказів того, що відповідач продовжував постачати, а позивач приймати та споживати газ на умовах Договору починаючи з січня 2011 року матеріали справи не містять.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

За своєю правовою природою укладений сторонами Договір є договором поставки.

Згідно з ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Згідно з ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Враховуючи, що умовами Договору передбачена попередня оплата поставленого газу, а спірний Договір припинив свою дію, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог в частині повернення передоплати за Договором.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 2 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 3 Цивільного Кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Виходячи з принципу справедливості та добросовісності, відповідач, отримавши від позивача кошти на виконання вимог Договору, мав вжити заходів для виконання свого договірного зобов'язання, мав певні обов'язки перед платником.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

У зв?язку з закінченням строку дії Договору в частині поставки газу, відповідач зобов'язаний повернути суму отриманих в якості попередньої оплати коштів на яку не здійснено поставку товару (правова підстава володіння такими коштами відпала внаслідок закінчення строку дії Договору).

24.02.2011 р. цінним листом з описом вкладення позивач направив відповідачу пропозицію про розірвання договору постачання природного газу № 1/113 КЕ від 25.12.2007 р. з вимогою повернути 458 836,95 грн. попередньої оплати.

Вказаний лист залишився без відповіді та задоволення.

Таким чином, відповідач зобов'язаний сплатити (повернути) на користь відповідача суму передоплати у розмірі 458836,95 грн.

Згідно зі ст.ст. 14, 526 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) між сторонами у справі виникли цивільні права і обов'язки (зобов'язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язання в силу ст. 525 ЦК України не допускається.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: розірвання договору.

Згідно з ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Невиконання відповідачем зобов'язання по поставці товару свідчить про позбавлення позивача того, на що він розраховував при укладенні Договору (отримання оплаченого товару).

Враховуючи встановлений судом факт невиконання відповідачем зобов'язання по поставці товару, вимоги позивача про розірвання Договору та стягнення з відповідача 458 836,95 грн. попередньої оплати є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню як законні та обґрунтовані.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Зайво сплачене державне мито в сумі 1,63 грн. підлягає поверненню позивачу з державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 66, 67, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Розірвати договір постачання природного газу № 1/113КЕ, укладений 25.12.2007 р. між закритим акціонерним товариством «Рівне-Борошно»та товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Енерготрейд».

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Енерготрейд»(04212, м. Київ, вул. Тимошенка, 29, кв. 2; код 33240206) на користь закритого акціонерного товариства «Рівне-Борошно»(33000, м. Рівне, вул. Біла, 35, код 31435947) суму проведеної оплати у розмірі 458836 (чотириста п'ятдесят вісім тисяч вісімсот тридцять шість) грн. 95 коп. попередньої оплати, 4673 (чотири тисячі шістсот сімдесят три) грн. 37 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Повернути з державного бюджету України закритому акціонерному товариству «Рівне-Борошно»(33000, м. Рівне, вул. Біла, 35, код 31435947) 1 (одну) грн. 63 коп. зайво сплаченого державного мита, перерахованого платіжним дорученням № 520 від 30.03.2011 р..

Видати довідку.

Суддя О.Г. Удалова

Рішення підписано 14.06.2011 р.

Попередній документ
17219846
Наступний документ
17219848
Інформація про рішення:
№ рішення: 17219847
№ справи: 17/205
Дата рішення: 30.05.2011
Дата публікації: 25.07.2011
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: