ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 16/17802.06.11
За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Україна"
до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія " Оранта"
про стягнення заборгованості 21 676,64 грн.
Суддя Ярмак О.М.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_1. за дов.
Від відповідача: ОСОБА_2. за дов.
19.05.11р., 31.05.11р. у судових засіданнях було оголошено перерву на підставі ст. 77 ГПК України.
Пред'явлені вимоги про стягнення з відповідача 21 676,64 грн. страхового відшкодування.
29.04.11р. через канцелярію суду відповідачем поданий відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує, оскільки вважає, що позивачем не доведено обов'язку відповідача щодо відшкодування матеріального збитку, завданого внаслідок ДТП в порядку регресу та вказує на застосування позовної давності.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,
13 вересня 2006р. між позивачем (страховик за договором) та ОСОБА_3 (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №085934/05АК, предметом якого є майновий інтерес страхувальника, що не суперечить законодавству України, пов'язаний з володінням, користуванням та розпорядженням автомобіля "Рено Меган", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, на строк з 14.09.06р. по 13.09.07р.
31.08.07р. в м. Києві по проспекту Броварському біля станції метро "Лісова" сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "Рено Меган", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_3 та т/з "ІКАРУС", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ВАТ "Черкаське АТП-17127", та яким в момент ДТП керував ОСОБА_4., внаслідок чого вказані автомобілі отримали технічні пошкодження.
Постановою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 04.10.2007року у справі №3-3490/2007р. визнано ОСОБА_4., що в момент ДТП 31.08.07р. керував т/з "ІКАРУС", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, винним у скоєнні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4., що на момент ДТП перебув у трудових відносинах з ВАТ "Черкаське АТП-17127", та був особою, допущеною до керування т/з "ІКАРУС", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, була застрахований у ВАТ “НАСК "ОРАНТА” за полісом №ВА/6818557 (тип договору 1).
Відповідно до Звіту №1615к від 13.09.07р. матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля "Рено Меган", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, складає 21 929,14 грн.
На підставі звіту №1615к від 13.09.07р., рахунку-фактури №07091360 від 13.09.07р., Акту виконаних робіт №07091377 від 13.09.07р., позивач виплатив страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 21 676,64 грн.
Позивач звернувся до суду із вимогою про стягнення з відповідача 21676,64 грн. виплаченого страхового відшкодування, посилаючись на ст.993 ЦК України, ст.ст. 22,37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Відповідно до приписів статті 993 ЦК України, статті 27 Закону України “Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Позовні вимоги про стягнення страхового відшкодування, позивач обґрунтовує тим, що виплативши страхове відшкодування у сумі 21676,64 грн., позивач набув право регресу до відповідача, як до винної особи у відповідності до ст. 1191 ЦК України.
Згідно ч.1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Належних доказів того, що відповідач є особою, відповідальної за завдані збитки, у розумінні ст. 33, 34 ГПК України, суду не надано.
У відзиві на позовну заяву, відповідач вказує, що він дізнався про настання страхового випадку 04.10.2007р. в порушення п.33.1.2 Закону України "", яким встановлено, що учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані: вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим Законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідачем заявлено про пропуск позивачем трирічного строку позовної давності для пред'явлення позову.
Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ст. 261 ЦК України).
Відповідно ч.4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Позовна заява б/н, датована 31.03.11р., направлена до суду (згідно штемпеля на конверті) 07.04.2011р., тобто зі спливом трирічного терміну позовної давності.
Клопотань та пояснень щодо пропуску строку позовної давності позивачем суду не надано.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 33,34. 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд,-
У задоволенні позову відмовити повністю.
Суддя О.М. Ярмак
Повне рішення складено 10.06.2011р.