ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 51/11230.05.11
За первісним позовом Державного підприємства «Укрвакцина»
до Приватного підприємства «МБК»
про стягнення 11 583, 88 грн.
та за зустрічним позовом Приватного підприємства «МБК»
до Державного підприємства «Укрвакцина»
про стягнення 335 646, 00 грн.
Суддя Пригунова А.Б.
Представники:
від Державного підприємства «Укрвакцина»: не з'явились
від Приватного підприємства «МБК»: Павленко А.В.
Державне підприємство «Укрвакцина»вернулось до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з Державного підприємства «Укрвакцина»пені за прострочення поставки товару за договором № 1/122 від 26.11.2009 р. у розмірі 11 583, 88 грн. та витрат, пов'язаних зі зберіганням та доставкою товару до кінцевого споживача за договором 2/76 від 30.09.2009 у розмірі 28 710, 00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Державним підприємством «Укрвакцина»зобов'язань відповідно до умов вищевказаного договору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2011 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 27.04.2011 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.
Приватне підприємство «МБК»подало відзив на первісний позов, у якому зазначає про зарахування зустрічних однорідних вимог сторін за договором № 1/122 від 26.11.2009 р., № 2/76 від 30.09.2009 р. та додатковою угодою до нього № 1 від 26.11.2009 р.
27.04.2011 р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва Приватне підприємство «МБК»подало зустрічний позов до Державного підприємства «Укрвакцина», у якому просить припинити зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, а саме: вимог про зарахування пені за прострочення поставки виробів медичного призначення у сумі 11 583, 88 грн. за договором № 1/122 від 26.11.2009 р. та вимоги про оплату послуг, пов'язаних із забезпеченням та доставкою товару до кінцевих споживачів у сумі 28 710, 00 грн. згідно з договором № 2/76 від 30.09.2009 р. та додатковою угодою до нього № 1 від 26.11.2009 р.; вимоги про оплату поставлених виробів медичного призначення у сумі 40 293, 88 грн. згідно з договором № 1/122 від 26.11.2009 р. та стягнути з Державного підприємства «Укрвакцина»заборгованості по оплаті виробів медичного призначення поставлених згідно договору № 1/122 від 26.11.2009 р. у розмірі 295 352, 12 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.042011 р. зустрічну позовну заяву Приватного підприємства «МБК»до Державного підприємства «Укрвакцина»прийнято до спільного розгляду з первісним позовом по справі № 51/112.
У процесі провадження у справі Приватне підприємство «МБК»подало заяву про уточнення позовних вимог, у якій просить стягнути з Державного підприємства «Укрвакцина»заборгованості за договором № 1/122 від 26.11.2009 р. у розмірі 335 646, 00 грн. Суд прийняв вищевказані уточнення до розгляду.
Державне підприємство «Укрвакцина»подало відзив на зустрічний позов, у якому зазначає, що Приватне підприємство «МБК»поставило товар на суму 335 646, 00 грн. лише 31.12.2009 р. та відповідно до договору № 1/122 від 26.11.2009 р. мало сім календарних днів для здійснення оплати за поставлений товар, але у зв'язку з закінченням 31.12.2009 р. бюджетного року, бюджетні кошти за державними програмами повернулись до бюджету України.
Крім того, Державне підприємство «Укрвакцина»зазначає, що, він не є розпорядником державних коштів та не формує витрати державних коштів за бюджетними програмами, а відтак -не несе відповідальності за дії Міністерства охорони здоров'я України за не виділення коштів.
Розгляд справи переносився у зв'язку з нез'явленням у судове засідання повноважного представника відповідача та неналежне виконання сторонами вимог суду.
У даному судовому засіданні представник Приватного підприємства «МБК»підтримав зустрічний позов та заперечив проти первісного.
Представник Державного підприємства «Укрвакцина»на виклик суду не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.
Приймаючи до уваги, що учасники провадження у справі були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представник Державного підприємства «Укрвакцина»не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.
Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.
У судовому засіданні 30.05.2011 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я України № 791 від 31.10.2009 р. «Про закупівлю товарів, необхідних для лікування та запобігання поширенню грипу А/Н1N1/Каліфорнія/04/9 і гострих респіраторних захворювань»Державне підприємство «Укрвакцина»визначено одержувачем бюджетних коштів для проведення закупівель товарів.
01.11.2009 р. між Міністерством охорони здоров'я України та Державним підприємством «Укрвакцина»укладено договір доручення № 12.01-08/18, за яким міністерство доручило позивачу за первісним позовом виконати від імені і за рахунок Міністерства охорони здоров'я України з метою придбання лікарських засобів, виробів медичного призначення та обладнання, які централізовано закуповуються за бюджетною програмою проводити розрахунки з постачальниками.
Договір № 12.01-08/18 від 01.11.2009 р., відповідно до п. 6.1., вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2009 р.
26.11.2009 р. між Державним підприємством «Укрвакцина», Міністерством охорони здоров'я України та Приватним підприємством «МБК»укладено договір № 1/122 за умовами якого, відповідач за первісним позовом зобов'язався поставити товар позивачу за первісним позовом, а Міністерство охорони здоров'я України -перерахувати на рахунок Державного підприємства «Укрвакцина»кошти для оплати товару у межах коштів, виділених із Державного бюджету України, а позивач за первісним позовом -оплатити Приватному підприємству «МБК»та прийняти товар, закупівля якого здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України на 2009 рік.
Відповідно до п. 2.1. договору загальна сума по договору складає 1 914 000, 00 грн.
Згідно з п. 3.1. договору оплата здійснюється протягом семи робочих днів після поставки товару.
Пунктом 4.1. договору відповідач за первісним позовом забезпечує поставку товару згідно з графіком поставки, який додається до договору і є його невід'ємною частиною, але не пізніше 20.12.2009 р.
Термін дії договору встановлено до 31.12.2009 р.
Крім того, судом встановлено, що 30.09.2009 р. між сторонами укладено договір № 2/76, за умовами якого Приватне підприємство «МБК»зобов'язався передати, а виконавець - прийняти вантаж для забезпечення зберігання та подальшої доставки за кінцевим місцем призначення відповідно до розподілів, затверджених Міністерством охорони здоров'я України.
Пунктом 1.2. вказаного договору передбачено, що Приватне підприємство «МБК»має відшкодувати Державному підприємству «Укрвакцина»витрати, пов'язані із забезпеченням зберігання та доставки до кінцевого споживача.
Згідно з п. 8.1.договору він діж до 31.12.2009 р.
Відповідно до додаткової угоди № 1 від 26.11.2009 р. до договору № 2/76 від 30.09.2009 р. витрати пов'язані із забезпеченням та поставкою товару до кінцевого споживача становлять 28 710, 00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, 25.12.3009 р. Приватне підприємство «МБК»передало а Державне підприємство «Укрвакцина»прийняло товар на загальну суму 1 578 354, 00 грн. у тому числі за видатковою накладною № РН-0031 від 25.12.2009 р. на суму 1 082 454, 00 грн. та за видатковою накладною № РН-0032 від 25.12.2009 р. -495 900, 00 грн.
31.12.2009 р. відповідач за первісним позовом передав, а позивач за первісним позовом прийняв товар на загальну суму 335 646, 00 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0033 від 31.12.2009 р.
Державне підприємство «Укрвакцина»звернулось до Приватного підприємства «МБК»з претензіями № 01.05.20-02/76 від 22.01.2010 р. та № 01.05.20.-02/77 від 22.01.2010 р. про сплату пені за несвоєчасне виконання зобов'язання з поставки товару за договором № 1/122 від 26.11.2009 р.
Обґрунтовуючи свої вимоги, Державне підприємство «Укрвакцина»зазначає, що Приватне підприємство «МБК»неналежним чином виконало зобов'язання за договором № 1/122 від 26.11.2009 р., а тому має сплатити штраф за несвоєчасну поставку товару у розмірі 11 583, 88 грн. крім того, позивач за первісним позовом просить стягнути з Приватного підприємства «МБК»витрати, пов'язані зі зберіганням та доставкою товару до кінцевого споживача у розмірі 28 710, 00 грн.
Обґрунтовуючи зустрічний позов, Приватне підприємство «МБК»зазначає, що Державне підприємство «Укрвакцина»не розрахувалось за товар на суму 335 646, 00 грн., поставлений 31.12.2009 р. на виконання договору № 1/122 від 26.11.2009 р.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що первісні та зустрічні позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін
Відповідно до ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною ст. 547 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання), відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 8.1. договору № 1/122 від 26.11.2009 р. у випадку затримки поставки понад термін, встановлений п.п. 4.1., 4.3., Приватне підприємство «МБК»сплачує Державному підприємству «Укрвакцина»пеню у розмірі 0,1 % вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення.
Як встановлено судом, Приватне підприємство «МБК»поставило Державному підприємству «Укрвакцина»товар 25.12.3009 р. на загальну суму 1 578 354, 00 грн. та 31.12.2009 р. на загальну суму 335 646, 00 грн., в той час яки умовами договору термін поставки встановлено не пізніше 20.12.2009 р.
Листом вих. № 37 від 09.08.2010 р. Приватне підприємство «МБК»повідомило Державне підприємство «Укрвакцина»про те, що не відмовляється від зобов'язань щодо оплати пені на загальну суму 11 583, 88 грн. та витрат за договором № 2/76 від 30.09.2009 р. на суму 28 710, 00 грн., однак зможе погасити заборгованість тільки після повного розрахунку Державного підприємства «Укрвакцина»по договору № 1/122 від 26.11.2009 р. у розмірі 335 646, 00 грн.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Положеннями ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Разом з тим, судом встановлено, що сума, яку просить стягнути позивач за своєю правовою природою є штрафом.
Відповідно до розрахунку Державного підприємства «Укрвакцина»розмір штрафних санкцій становить 3, 692, 11 грн. за період з 21.12.2009 р. до 31.12.2009 р. та 7 891, 77 грн. за період з 21.12.2009 р. до 25.12.2009 р., а всього 11 583, 88 грн.
Однак, враховуючи, що відповідач за первісним позовом невчасно виконав зобов'язання щодо поставки товару за договором № 1/122 від 26.11.2009 р., суд вважає що вимоги Державного підприємства «Укрвакцина»про стягнення з Приватного підприємства «МБК» штрафних санкцій є обґрунтованими, та, відповідно, вважає за необхідне задовольнити вимогу позивача за первісним позовом про стягнення 11 583, 88 грн.
Також суд визнає обґрунтованою там такою, що підлягає задоволенню вимогу Державного підприємства «Укрвакцина»про стягнення з відповідача за первісним позовом витрат, пов'язаних зі зберіганням та доставкою товару до кінцевого споживача у розмірі 28 710, 00 грн., оскільки відповідно до договору № 2/76 від 30.09.2009 р. Приватне підприємство «МБК»взяло на себе таке зобов'язання, яке відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України має виконуватись належним чином, а додатковою угодою № 1 сторони погодили вказану суму.
Що ж до зустрічних позовних вимог Приватного підприємства «МБК» про стягнення заборгованості за отриманий товар за договором № 1/122 від 26.11.2009 р. у розмірі 335 646, 00 грн., суд також визнає їх обґрунтованими з огляду на наступне.
Як встановлено судом, Державному підприємству «Укрвакцина»виділено кошти за програмою «Фінансування невідкладних заходів, спрямованих на запобігання поширення інфекційних захворювань серед населення».
Обґрунтовуючи свої заперечення на зустрічний позов, Державне підприємство «Укрвакцина»зазначає, що Приватне підприємство «МБК»поставило товар на суму 335 646, 00 грн. лише 31.12.2009 р. та відповідно до договору № 1/122 від 26.11.2009 р. мало сім календарних днів для здійснення оплати за поставлений товар, але у зв'язку з закінченням 31.12.2009 р. бюджетного року, бюджетні кошти за державними програмами повернулись до бюджету України, а тому, враховуючи, що Державне підприємство «Укрвакцина»не є розпорядником державних коштів та не формує витрати державних коштів за бюджетними програмами, останнє не несе відповідальності за дії Міністерства охорони здоров'я України за не виділення коштів.
В силу положень ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
При цьому, між сторонами склались саме договірні зобов'язання, а відтак -до них застосовуються положення законодавства, що регулюють порядок виконання господарських договорів.
Зобов'язання, відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, має бути виконанню у строк (термін), вставлений у договорі.
Термін оплати за поставлену продукцію за договором № 1/122 від 26.11.2009 р. встановлено протягом семи робочих днів після поставки товару.
Тобто, сьомий робочий день у даному випадку є граничним терміном закінчення строку сплати за отриманий товар, тоді як умовами договору не встановлено день початку перебігу семиденного строк, а відтак - Державне підприємство «Укрвакцина»не було позбавлене можливості сплатити за отриманий товар безпосередньо в день його поставки.
Суд також бере до уваги, що термін дії договору № 1/122 від 26.11.2009 р. встановлений до 31.12.2009 р., а тому Державне підприємство «Укрвакцина», як учасник господарських відносин, в силу вимог закону був зобов'язаний вжити всіх можливих заходів для належного його виконання.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, доказі вжиття заходів ля забезпечення належного виконання договору, не надав.
За таких обставин, вимоги Приватного підприємства «МБК»визнаються судом такими, що підлягають задоволенню.
Що ж до заяви Приватного підприємства «МБК»про застосування строку позовної давності, суд відзначає, що відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Частиною 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Відповідно до ч. 1 ст. 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
При цьому, в матеріалах справи міститься лист Приватного підприємства «МБК»вих. № 37 від 09.08.2010 р., у якому останнє повідомляє про визнання заборгованості та про неможливість сплати штрафних санкцій на загальну суму 11 583, 88 грн. та витрат за договором № 2/76 від 30.09.2009 р. на суму 28 710, 00 грн.,
За таких обставин, суд дійшов висновку, що станом на день звернення до суду позовна давність в частині стягнення пені не сплинула.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України за первісним позовом стягується за Приватного підприємства «МБК»в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, за зустрічним позовом -на покладається на Приватне підприємство «МБК».
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Первісний позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного підприємства «МБК»(03115, м. Київ, пр. Перемоги, 136, кім. 34, код ЄДРПОУ 31451178), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Державного підприємства «Укрвакцина»штраф у розмірі 11 583, 88 (одинадцять тисяч п'ятсот вісімдесят три грн. 88 коп.) грн., 28 710, 00 (двадцять вісім тисяч сімсот десять грн. 00 коп.) грн. -витрат, пов'язаних зі зберіганням та доставкою товару до кінцевого споживача.
3. Стягнути з Приватного підприємства «МБК»(03115, м. Київ, пр. Перемоги, 136, кім. 34, код ЄДРПОУ 31451178), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення в доход Державного бюджету України 402, 94 (чотириста дві грн. 94 коп.) грн.
4. Зустрічний позов задовольнити.
5. Стягнути з Державного підприємства «Укрвакцина»(01021, м. Київ, вул. Грушевського, 7, код ЄДРПОУ 21508100) будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Приватного підприємства «МБК»(03115, м. Київ, пр. Перемоги, 136, кім. 34, код ЄДРПОУ 31451178) заборгованість у розмірі 335 646, 00 (триста тридцять п'ять тисяч шістсот сорок шість грн. 00 коп.) грн.
6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя
Пригунова А.Б.
Повне рішення складено 10.06.2011 р.