ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 41/14406.06.11
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний Авіаційний центр підготовки»
ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Нью Ейдж Девелепмонт»
Провизнання Договору № б/н від 01.12.2008 року недійсним
Суддя Спичак О.М.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 -дов. № б/н від 07.04.2011 року;
від відповідача: не з'явився;
Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародний Авіаційний центр підготовки»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Ейдж Девелепмонт»про визнання Договору № б/н від 01.12.2008 року недійсним.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито, витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Договір про надання послуг № б/н від 01.12.2008 року не відповідає нормам чинного законодавства, так як не містить усіх істотних умов, а саме строку його дії, а також повної відповідальності відповідача перед позивачем за порушення умов договору третіми особами, крім того, сторони не вказали цільове призначення земельної ділянки, яка має бути предметом проведення технічного та юридичного аудитів та крім того, ціна визначена в іноземній валюті.
Ухвалою від 05.05.2011 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 23.05.2011 року.
В судовому засіданні 23.05.2011 року представник позивача подав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі та надав усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання 23.05.2011 року не з'явився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, а також у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою від 23.05.2011 року розгляд справи було відкладено на 06.06.2011 року.
Представник позивача в судовому засіданні 06.06.2011 року позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
В судове засідання представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого Господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 06.06.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, а також, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва,-
01 грудня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Міжнародний Авіаційний центр підготовки» (далі -позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нью Ейдж Девелепмонт»(далі -відповідач, виконавець) було укладено Договір про надання послуг № б/н (далі - Договір), пунктом 1.1. якого сторони погодили, що замовник замовляє, а виконавець виконує комплексне замовлення, на умовах передбачених цим Договором, з надання наступних послуг (робіт):
- пошук та підбір земельної ділянки, за вимогами замовника;
- технічний аудит -аналіз щодо технічних можливостей будівництва об'єктів нерухомості на земельній ділянці;
- юридичний аудит -аналіз та перевірка правовстановлюваних та інших документів правового характеру щодо законності набуття прав власності на земельну ділянку;
Відповідно до пункту 1.2 Договору виконавець на виконання замовлення замовника за цим Договором, має право залучати до виконання послуг третіх осіб, з укладення цивільно -правових угод.
Згідно з пунктом 5.1 Договору сторони погодились, що вартість робіт (послуг) визначається у євро, за курсом встановленим на Міжбанківському валютному ринку України у співвідношенні євро до гривні.
Пунктом 5.2 Договору сторони узгодили, що оплата послуг (робіт) виконавця здійснюється замовником у національній валюті України -гривні на поточний банківський рахунок виконавця, за курсом Міжбанківського валютного ринку України, що передував дню оплати.
Відповідно до пункту 5.3 Договору загальна вартість послуг (робіт) за п. 1.1.2 та 1.1.3 цього Договору складає суму у гривнях еквівалентну 54 760 євро, загальна вартість робіт включає податок на додану вартість за ставкою 20%.
Згідно з пунктом 8.2 Договору виконавець відшкодовує замовнику збитки, понесенні останнім з причини невиконання або неналежного виконання ним своїх зобов'язань за цим Договором.
Пунктом 11.1 Договору сторони узгодили, що цей Договір набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до повного виконання сторонами обов'язків та умов за цим Договором.
Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про визнання недійсним Договору про надання послуг № б/н, укладеного між сторонами 01 грудня 2008 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що Договір про надання послуг № б/н від 01.12.2008 року не містить всіх істотних умов, а саме строку його дії, а також повної відповідальності відповідача перед позивачем за порушення умов договору третіми особами, крім того, позивач зазначає, що сторони не вказали цільове призначення земельної ділянки, яка має бути предметом проведення технічного та юридичного аудитів, ціна визначена в іноземній валюті.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч. ч. 1, 3, 4 і 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно ч. 1 ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених Цивільним кодексом України, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Як вбачається з тексту договору, сторони визначили ціну та обов'язок сплати в гривні, зазначивши лише її еквівалент в іноземній валюті, також, в договорі сторони пунктом 11.1. вказали строк його дії та крім того, не визначення та непогодження в договорі цільового призначення земельної ділянки, яка має бути предметом проведення технічного та юридичного аудитів не є належною підставою для визнання договору про надання послуг недійсним.
Таким чином, враховуючи те, що наведені позивачем доводи щодо визнання недійсним Договору про надання послуг № б/н від 01.12.2008 року не знайшли свого відображення в матеріалах справи, наявність всіх обов'язкових ознак для визнання вищезазначеного Договору недійсним позивач не довів, інших доводів, що спірний Договір суперечить чинному законодавству в розумінні ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України суду також не надано, а тому господарський суд приходить до висновку, що підстави для визнання його недійсним відсутні.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. В позові відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Спичак О.М.
Дата підписання рішення
14.06.2011 року