ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 48/16408.06.11
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Юридичне бюро Сергія Іванюка "Берчиллз Україна"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Туристичне Авіаагентство"
простягнення 242 016,20 грн.
Суддя Бойко Р.В.
Представники сторін:
від позивача:Сітько М.І.
від відповідача:Глушенков І.Є.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридичне бюро Сергія Іванюка "Берчиллз Україна" (надалі -"Бюро") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Туристичне Авіаагентство" (надалі -"Агентство") про стягнення 253 771,27 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору оренди нежитлового приміщення №1/06-ор від 01.06.2010 р. позивач передав у строкове платне користування приміщення, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по внесенню орендної плати та сплати комунальних платежів не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 36 405,88 грн. Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача неодержаних доходів у розмірі 205 949,66 грн., а також пені у розмірі 5 060,08 грн., інфляційних втрат у розмірі 917,59 грн. та 3% річних у розмірі 5 438,06 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.04.2011 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 16.05.2011 р.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.05.2011 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача та невиконанням сторонами вимог ухвали суду розгляд справи відкладено до 01.06.2011 р.
01.06.2011 р. через канцелярію суду представником позивача подано заяву про збільшення розміру позовних вимог в якій просить стягнути з відповідача основний борг у розмірі 241 545,37 грн., що складається з заборгованості по сплаті орендної плати у розмірі 34 785,76 грн., заборгованості по сплаті спожитої електроенергії у розмірі 809,95 грн. та неодержаних доходів у розмірі 205 949,66 грн., а також просить стягнути пеню у розмірі 11 097,56 грн., інфляційні втрати у розмірі 1 622,18 грн. та 3% річних у розмірі 2 280,32 грн.
В судовому засіданні 01.06.2011 р. оголошено перерву до 08.06.2011 р.
08.06.2011 р. через канцелярію суду представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі у розмірі 34 785,76 грн., неодержані доходи у розмірі 205 949,66 грн., інфляційні втрати у розмірі 251,46 грн., пеню у розмірі 854,91 грн. та 3% річних у розмірі 171,41 грн.
Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог підтримує та просить задовольнити їх повністю.
В судове засідання представник відповідача з'явився, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по сплаті орендної плати визнає, в іншій частині в задоволенні позову просить відмовити, вказує на припинення дії спірного договору з 01.01.2011 р.
В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
01.06.2010 р. між Бюро (орендодавець) та Агентством (орендар) було укладено договір оренди нежилого приміщення №1/06-ор (надалі -"Договір").
Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 Договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, орендодавець зобов'язується передати орендареві у строкове платне користування, а орендар зобов'язується прийняти у строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно -нежитлове приміщення, як воно визначене в п. 1.2 цього договору (надалі -"об'єкт оренди"), та своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендодавцеві орендну плату за користування об'єктом оренди. Об'єкт оренди -нежитлове приміщення, загальною площею 183,7 кв.м., з окремим входом, яке розташовується на антресолі цокольного поверху (приміщення з №1 по №17 групи приміщень №48г) будівлі по вул. Олеся Гончара/Дмитрівська, 79/4 (літера А) в Шевченківському районі міста Києва.
Положеннями п.п. 3.1, 3.6 Договору встановлено, що орендодавець зобов'язаний передати, а орендар зобов'язаний прийняти об'єкт оренди в строкове платне користування в день підписання договору. Передача орендодавцем орендарю об'єкта оренди в користування (в оренду) та повернення об'єкта оренди від орендаря до орендодавця після припинення цього договору оформляється відповідними актами приймання-передачі.
Згідно із п. 4.1 Договору об'єкт оренди передається в оренду за цим договором на строк до 30 липня 2011 року.
Пунктами 5.1, 5.2 Договору встановлено, що орендна плата за користування об'єктом оренди становить 29 421,38 грн. на місяць. Орендна плата за користування об'єктом оренди щомісячно сплачується орендарем шляхом безготівкового банківського переказу коштів у сумі, встановленій в п. 5.1 цього договору в гривнях, єдиним платежем на рахунок орендодавця, вказаний в цьому договорі, або на інший письмово повідомлений орендодавцем рахунок, в термін до 5 (п'ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим місяцем оренди.
Пунктом 11.1 Договору встановлено, що даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і скріплення печатками сторін та діє до 30.07.2011 р.
На виконання умов Договору позивачем було передано, а відповідачем прийнято в строкове платне користування об'єкт оренди, що підтверджується актом приймання передачі до Договору від 01.06.2010 р.
У період користування об'єктом оренди позивачем виставлялися рахунки на оплату орендних та комунальних платежів, а відповідачем здійснювалася часткова оплата таких рахунків.
Листом №53 від 28.12.2010 р. відповідач звернувся до позивача з проханням достроково з 01.01.2011 р. припинити Договір.
14.03.2011 р. листом №14 відповідач повідомив позивача, що заборгованість за Договором по внесенню орендних та комунальних платежів за листопад-грудень 2010 року буде погашена найближчим часом. Також, вказував на те, що листом №53 від 28.12.2010 р. звертався до позивача з проханням достроково припинити дію Договору з 01.01.2011 р. та просив укласти додаткову угоду про дострокове припинення дії Договору.
23.05.2011 р. сторонами підписано акт звірення взаємних розрахунків, відповідно до якого заборгованість відповідача по сплаті орендних та комунальних платежів за Договором становить 35 595,71 грн.
Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання за Договором, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості по сплаті орендної плати у розмірі 34 785,76 грн., а також вказує на обов'язок відповідача відшкодувати неодержані доходи позивача у розмірі 205 949,66 грн.
Договір є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до п. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Матеріалами справи підтверджується та не заперечується сторонами факт передачі спірного приміщення в оренду, користування ним відповідачем у період з 01.06.2010 р. по 31.12.2010 р. та існування заборгованості відповідача по сплаті орендної плати у розмірі 34 785,76 грн., а саме: частково за листопад 2010 року у розмірі 5 364,38 грн. та повністю за грудень 2010 року у розмірі 29 421,38 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та враховуючи приписи п. 5.2 Договору грошове зобов'язання відповідача по сплаті на користь позивача орендних платежів згідно Договору за листопад 2010 року мало бути виконано до 06.12.2010 р. (оскільки 05.12.2010 р. припадає на неділю то згідно ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України останній день виконання грошового переносить на перший робочий день -понеділок (06.12.2010 р.)), а за грудень 2010 року до 05.01.2011 р.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 34 785,76 грн. на підставі Договору. Представником відповідача вказана заборгованість визнана в судовому засіданні. Доказів її погашення не надано.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Агентство обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.
За таких обставин, позовні вимоги Бюро про стягнення з Агентства заборгованості по сплаті орендної плати у розмірі 34 785,76 грн. є правомірними та обґрунтованими.
Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені в розмірі 854,91 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.
Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
Відповідно до п. 9.4.1 Договору за несвоєчасне або не в повному розмірі перерахування орендної плати та/або несвоєчасне або не в повному розмірі відшкодування витрат орендодавця із забезпечення об'єкта оренди електроенергією і комунальними послугами відповідно до п. 5.6 Договору, орендар на вимогу орендодавця сплачує на користь орендодавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Позивачем заявлено вимогу про стягнення пені за прострочення по сплаті орендної плати за листопад-грудень 2010 року, нарахованої у період з 01.11.2010 р. по 31.12.2010 р. від суми заборгованості у розмірі 35 037,22 грн., проте суд здійснює перерахунок пені, виходячи з наступного.
По-перше, судом встановлено, що останнім днем виконання грошового зобов'язання відповідачем по сплаті орендної плати за листопад 2010 року є 06.12.2010 р., а за грудень 2010 року -05.01.2011 р., а тому правомірним є нарахування пені за прострочення по сплаті орендної плати за листопад з 07.12.2010 р. та за грудень 2010 року з 06.01.2011 р.
По-друге, позивач помилково здійснює нарахування пені не від суми заборгованості по сплаті орендної плати (34 785,76 грн.), а від суми заборгованості по сплаті орендної плати з урахуванням індексу інфляції (35 037,22 грн.), що суперечить чинному законодавству України.
Отже, з урахуванням викладеного та враховуючи визначений позивачем строк нарахування пені (по 31.12.2010 р.), правомірним є стягнення пені за прострочення виконання грошового зобов'язання по сплаті орендної плати за листопад 2010 року, нарахованої від суми заборгованості у розмірі 29 421,38 грн. за період з 07.12.2010 р. по 29.12.2010 р. у розмірі 287,36 грн. (оскільки часткове погашення заборгованості по сплаті орендної плати за листопад 2010 року у розмірі 24 057,00 грн. здійснено 30.12.2010 р.) та від суми заборгованості у розмірі 5 364,38 грн. за період з 30.12.2010 р. по 31.12.2010 р. у розмірі 4,56 грн., разом -291,92 грн.
В іншій частині заявленої до стягнення пені (562,99 грн.) необхідно відмовити, оскільки вона обрахована не вірно (за більший період та за прострочення по сплаті заборгованості (за грудень 2010 року), строк виконання грошового зобов'язання по сплаті якої у визначений позивачем в розрахунку період не настав).
Також, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 251,46 грн. та 3% річних у розмірі 174,41 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання по сплаті орендної плати за листопад-грудень 2010 року у розмірі 34 785,76 грн. у період з листопада по грудень 2010 року.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд здійснює перерахунок заявлених до стягнення інфляційних втрат та 3% річних з урахуванням викладених при перерахунку пені обставин (встановленої суми простроченої заборгованості у наведений позивачем період та встановлений судом період в який відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання), а в частині інфляційних втрат також з урахування викладених в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р. рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ.
За перерахунком суду розмір інфляційних втрат та 3% річних, що підлягає стягненню з відповідача, становить 235,37 грн. та 56,50 грн. відповідно.
В іншій частині заявлених до стягнення інфляційних втрат (16,09 грн.) та 3% річних (117,91 грн.) необхідно відмовити.
Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача неодержаних доходів, які він одержав би у разі належного виконання зобов'язань відповідачем у розмірі 205 949,66 грн., нарахованих за січень-липень 2011 року, суд відзначає наступне.
Статтею 224 Господарського кодексу України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Аналогічні норми містяться і в ст. 22 Цивільного кодексу України.
За приписами ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Отже, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:
1) протиправної поведінки;
2) розміру збитків;
3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками;
4) вини.
За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Суд відзначає, що наявність протиправної поведінки відповідача, яка полягає у несплаті орендних платежів за листопад-грудень 2010 року не знаходиться у причинно-наслідковому зв'язку з неотриманням позивачем доходів за оренду спірного приміщення до визначеного Договором строку його дії, а відтак правові підстави для покладення на відповідача відповідальності за неодержання позивачем доходів у період з січня по липень 2011 року відсутні.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з Агентства на користь Бюро орендної плати за користування об'єктом оренди за листопад-грудень у розмірі 34 785,76 грн., індексу інфляції у розмірі 235,37 грн., пені у розмірі 291,92 грн. та 3% річних у розмірі 56,50 грн.
В іншій частині заявлених позовних вимог необхідно відмовити з викладених підстав.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридичне бюро Сергія Іванюка "Берчиллз Україна" задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Туристичне Авіаагентство" (01011, м. Київ, вул. Рибальська, 13; ідентифікаційний код 36924834) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридичне бюро Сергія Іванюка "Берчиллз Україна" (01032, м. Київ, вул. Вєтрова, 11, прим. 39; ідентифікаційний код 33751416) орендну плату за користування об'єктом оренди за листопад-грудень у розмірі 34 785 (тридцять чотири тисячі сімсот вісімдесят п'ять) грн. 76 коп., індекс інфляції у розмірі 235 (двісті тридцять п'ять) грн. 37 коп., пеню у розмірі 291 (двісті дев'яносто одна) грн. 92 коп., 3% річних у розмірі 56 (п'ятдесят шість) грн. 50 коп., державне мито у розмірі 353 (триста п'ятдесят три) грн. 70 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 34 (тридцять чотири) грн. 49 коп. Видати наказ.
3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Р.В. Бойко
Дата підписання повного тексту рішення -09.06.2011 р.