ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 43/11809.06.11
За позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Жоравське"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Фітеко"
про стягнення 11 956, 00 грн.
Суддя Пасько М.В.
Представники:
від позивача не з'явився,
від відповідача ОСОБА_1 -предст. за дов.
Позивач звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Фітеко" про стягнення 11 956, 00 грн. заборгованості, яка виникла внаслідок несвоєчасної оплати наданих послуг.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.03.11 порушено провадження у справі № 43/118.
Відповідач у відзиві на позовну заяву та представник Відповідача в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечував.
В судовому засіданні від 20.04.11 було оголошено перерву до 18.05.11.
16.05.11 від Позивача надійшло клопотання про уточнення позовних вимог, відповідно до якого Позивач просить стягнути з Відповідача 58 322, 00 грн. неустойки, судові витрати та стягнути в доход держаного бюджету України 6 934, 00 грн. державного мита.
Відповідно до ст. 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.
У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.
В судовому засіданні від представників сторін надійшло клопотання про продовження строку розгляду справи.
З огляду, на вище викладене суд, визнав за необхідне продовжити строк вирішення спору на п'ятнадцять днів.
У зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника Відповідача, невиконанням ним вимог ухвали суду та необхідністю витребування нових доказів, розгляд справи було відкладено на 08.06.2011.
Належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, представник Позивача в судове засідання не з'явився.
Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").
Судом у відповідності до ст. 81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
Розглянувши надані учасниками процесу документи, господарський суд міста Києва, -
21.07.09 між сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Жоравське" (далі - Позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Фітеко" (далі - Відповідач) було укладено Договір поставки нафтопродуктів № 145/КП.
За умовами Договору Відповідач зобов'язувався поставити, а Позивач прийняти та оплатити шляхом 100 % попередньої оплати продукцію.
На виконання умов Договору, Позивач здійснив попередню оплату, однак, Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав.
Рішенням господарського суду міста Києва у справі № 22/319 від 27.09.10, яке вступило в законну силу, зобов'язано Відповідача передати Позивачу оплачене та непоставлене паливо та стягнуто судові витрати.
Відповідно до п. 5.4 Договору у випадку прострочення здійснення поставки товару Відповідач оплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості непоставленого товару за кожен день прострочення.
За уточнених розрахунком Позивача розмір пені за Договором поставки нафтопродуктів № 145/КП від 21.07.09 складає: 2 152 080, 00 грн.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно приписів ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а обставини, що відповідно до законодавства можуть бути підтверджені певними засобами доказування не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.
Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 35 ГПК України обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування.
Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Таким чином, наявність рішення господарського суду № 22/319 від 27.09.10, яке вступило в законну силу, звільняє Позивача від необхідності доказування порушення Відповідачем своїх зобов'язань за Договором.
Заперечення Відповідача, судом до уваги не приймаються, оскільки, стягнення штрафних санкцій за порушення строків поставки товару не було предметом розгляду справи № 22/319.
Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, передбачені договором або законом.
Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Пунктом 5.4 Договору встановлено, що у випадку прострочення здійснення поставки товару Відповідач оплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості непоставленого товару за кожен день прострочення.
Таким чином, посилання Позивача при здійсненні розрахунку пені на ст. 231 ГК України, якою передбачено, що нарахування розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання є безпідставним, оскільки, умовами чітко встановлено нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості непоставленого товару за кожен день прострочення.
Дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої Договором відповідальності.
Отже, позовні вимоги щодо стягнення пені підлягають частковому задоволенню за уточненим розрахунком суду, з урахуванням вартості непоставленої продукції та подвійної облікової ставки НБУ.
Таким чином, сума пені, яка підлягає задоволенню складає 4 299, 43 грн.
Приймаючи до уваги те, що спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача, витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на Відповідача пропорційно задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Фітеко" (04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, 2А, код ЄДРПОУ 21594570, з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Жоравське" (07721, Київська обл., Яготинський р-н, с. Жоравка, код ЄДРПОУ 03755696) 4 299 (чотири тисячі двісті дев'яносто дев'ять) гривень 43 коп. основного боргу, 42 (сорок дві) гривні 99 коп. державного мита, 84 (вісімдесят чотири) гривні 87 коп. витрат на інформаційне -технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
В задоволені позову в частині стягнення 2 147 780, 57 грн. пені відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України.
Суддя М.В.Пасько
Дата підписання рішення 14.06.11