ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 55/11726.05.11
Господарський суд м.Києва у складі судді Ягічевої Н.І., за участі помічника судді Храмової О.Ю., розглянувши матеріали справи
за позовною заявою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Побєда», с.Оникієве Кіровоградської обл.
до Товариства з обмеженою відповідальністю «СГ Еквіпмент Лізинг Україна», м.Київ
про: визнання договору № F 268 від 20.08.2008р. недійсним
за участю уповноважених представників:
від Позивача - не з'явились;
від Відповідача - ОСОБА_1 (дов. № 371/27-04 від 27.04.11р.).
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Побєда», с.Оникієве Кіровоградської обл. (далі -Позивач) звернулось до Господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «СГ Еквіпмент Лізинг Україн», м. Київ (далі -Відповідач) про визнання недійсним Договору № F 268 від 20.08.2008 р.
Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 55/117 від 04.04.2011 р., розгляд якої призначено на 28.04.2011 р.
26.04.2011 р. від Позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.
У судове засідання, призначене на 28.04.2011 р. з'явився представник відповідача, надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечив проти позовних вимог у повному обсязі, просив відмовити в їх задоволенні, надав для залучення до матеріалів справи додаткові документи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2011р. розгляд справи було відкладено на 26.05.2011р.
В судове засідання з'явився представник Відповідача, який заперечив проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, документи на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі не надав, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.
Представник Відповідача у судових засіданнях клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
20 серпня 2008 року між Позивачем (за договором -Лізингоодержувач), з одного боку, та Відповідачем (за договором -Лізингодавець), з іншого боку, було укладено договір фінансового лізингу № F 268 (надалі - Договір).
Відповідно до умов Договору, Лізингодавець зобов'язується передати Лізингоодержувачу у володіння та користування на певний строк зернову механічну сіялку Great Plains PFN-2000-No-till, 2008 року виробництва, серійний номер 7765В (надалі - Предмет Лізингу), спеціально придбане ним у визначеного Лізингоодержувачем Постачальника відповідно до встановлених Лізингоодержувачем специфікацій та умов, а Лізингоодержувач зобов'язується прийняти цей Предмет лізингу, користуватися ним за цільовим призначенням, сплачувати Лізингодавцю плату та в кінці строку дії Договору придбати Предмет лізингу собі у власність за ціною, визначеною в цьому Договорі.
Згідно до п. 1.2 Договору постачальником є ТОВ «Бізон-Імпорт», предметом лізингу є зернова механічна сіялка Great Plains PFN-2000-No-till, 2008 року виробництва, серійний номер 7765В, ціна предмету лізингу становить 410 000,00 грн.
Умовами договору передбачено, що лізингоотримувач зобов'язався сплачувати на користь лізингодавця лізингові платежі, розмір та строки сплати яких встановлюється у Додатку №1 до цього Договору.
Пунктами 2.1.2., 2.1.3., 2.2.3. (ч. І, II, III), 2.2.7. (ч. III, IV) статті 2 «Ціна договору, розмір та порядок здійснення лізингових платежів»Договору встановлено:
- 2.1.2. Валюта здійснення розрахунків: гривня.
-2.1.3. Валюта обчислення: долар СІІІА.
- 2.2.3. База обчислення Лізингових платежів:
І. До бази обчислення Лізингових платежів, вираженій у валюті обчислення, входять всі витрати, понесені Лізингодавцем у зв'язку з придбанням та фінансуванням Предмета лізингу, зокрема ціна Предмета лізингу, мито, витрати пов'язані з розмитненням, витрати на перевезення, страхування при перевезенні, витрати на монтаж і введення в дію ( в експлуатацію, запуск) Предмета лізингу, витрати на допуск до експлуатації, сертифікати, оцінки у випадку предметів, що вже використовувались, послуги банків, та інше, за винятком вказаних у п.2.2.2. Договору, збільшенні на суму ПДВ.
II. Якщо витрати, що входять до бази обчислення Лізингових платежів, виражені у валюті, що не є валютою обчислення, то перерахунок їх на валюту обчислення відбувається за наступною формулою:
Сума витрат у валюті витрат * КВ/КО, де
КВ - курс продажу валюти в якій виражені витрати, встановлений АТ «Каліон Банк Україна»в м. Києві на момент здійснення оплати таких витрат.
КО -курс купівлі валюти обчислення, встановлений АТ «Каліон Банк Україна»в м. Києві на момент здійснення оплати таких витрат.
III.В будь-якому випадку сума Бази обчислення лізингових платежів в гривнях не повинна бути меншою за вартість в гривнях, по якій Предмет лізингу було придбано та оприбутковано.
2.2.7.Коригування Лізингових платежів:
III. Якщо валюта обчислення є відмінною від гривні, перерахунок Лізингових платежів в гривні здійснюється із застосуванням курсу продажу валюти обчислення АТ «Каліон Банк Україна»в м. Києві, який чинний на день виникнення обов'язку сплати Лізингових платежів.
Позивач вважає що вказаний договір не відповідає вимогам закону, в зв'язку з чим звернувся до суду з позовом про визнання вищезазначеного договору недійсним.
Господарський суд розглянувши всі матеріали справи, дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.
За своєю природою спірний договір є договором фінансового лізингу.
Відповідно до ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.
До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.
Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.
У Позовній заяві, Позивач вказує на те, що хоча пунктом 2.1.2 ст.2 Договору встановлено, що оплата послуг лізингодавця здійснюється в гривнях, умовами Договору передбачене право лізингодавця здійснювати перерахунок лізингових платежів в залежності від зміни курсу гривні до долара США, умови цього Договору в частині визначення розміру та порядку оплати послуг лізингодавця було викладено таким чином, що лізинговий платіж був встановлений фактично у іноземній валюті, а розмір лізингового платежу щомісяця підлягає перерахунку у відповідності із зміною курсу гривні до долара США згідно курсу, встановленого АТ «Каліон Банк Україна»в м. Києві на момент здійснення оплати таких витрат, що суперечить вимогам чинного законодавства.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 533 Цивільного кодексу України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Частиною 2 статті 632 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" структура лізингових платежів може включати наступні складові: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.
Відповідно до ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України, при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Ціна (тариф) є формою грошового визначення вартості продукції (робіт, послуг), яку реалізують суб'єкти господарювання. Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін. Суб'єкти господарювання можуть використовувати у господарській діяльності вільні ціни, державні фіксовані ціни та регульовані ціни - граничні рівні цін або граничні відхилення від державних фіксованих цін. При здійсненні експортних та імпортних операцій у розрахунках з іноземними контрагентами застосовуються контрактні (зовнішньоторговельні) ціни, що формуються відповідно до цін і умов світового ринку та індикативних цін (ст. 189 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 190 Господарського кодексу України, вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні ціни. Вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб'єкта господарювання.
Таким чином, сторонам при визначенні грошового зобов'язання не забороняється використовувати як грошовий еквівалент іноземну валюту, при цьому порядок визначення сум, що підлягають сплаті у гривнях сторони можуть визначити у договорі.
Вирішуючи спір про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсним і настання відповідних правових наслідків.
Пунктом 1 статті 215 Цивільного кодексу України зазначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Суд, прийшов до висновку, що існування жодної з обставин, з якими законом пов'язується недійсність договору, позивач суду не довів, своєї позиції нормативно не обґрунтував.
Враховуючи викладене позов задоволенню не підлягає.
Судові витрати відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються па позивача.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
У задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
У судовому засіданні 26.05.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення підписано 01.06.2011р.
Суддя Н.І. Ягічева