ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 57/4707.06.11
За позовом Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго"
до Державного підприємства "Вугілля України"
про стягнення 7 516,08 грн.
Колегія суддів у складі:
Головуючий суддя Гулевець О.В.
Суддя Дідиченко М.А.
Суддя Пригунова А.Б.
Представники сторін:
Від позивача: ОСОБА_1 (Дов.)
Від відповідача: ОСОБА_2 (Дов.)
У судовому засіданні 07.06.2011р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Позивач - Відкрите акціонерне товариство "Донбасенерго" звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з Відповідача - Державного підприємства "Вугілля України" заборгованості по відшкодуванню витрат за використання вагонів в розмірі 7516,08 грн. за договором поставки вугільної продукції від 01.02.2007р. № 3-02/1-П та від 11.07.2007р. № 04-ЕН/08.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2011р. порушено провадження у справі № 57/47 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 25.02.2011р.
Представник позивача в судове засідання на виклик суду не з'явився, вимог ухвали Господарського суду міста Києва № 57/47 від 10.02.2011р. не виконав, причин неявки в судове засідання не повідомив.
25.02.2011р. в судовому засіданні представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву разом з клопотанням про витребування доказів та застосування наслідків спливу позовної давності відповідно до ст. 257 ЦК України щодо вимог про стягнення збитків за поставку продукції протягом жовтня - листопада 2007 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.02.2011р. зобов'язано сторін надати суду докази здійснення відповідачем - ДП "Вугілля України" відвантаження вугільної продукції протягом грудня 2007 року на адресу позивача - ВАТ "Донбасенерго".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.02.2011р. відкладено розгляд справи № 57/47 на 25.03.2011р.
В судовому засіданні 25.03.2011р. позивач надав суду письмові пояснення разом з витребуваними ухвалою суду від 25.02.2011р. документами.
В судовому засіданні 25.03.2011р. на підставі ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 08.04.2011р.
08.04.2011 р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення, згідно яких позивач зазначив, що у позовній заяві від 06.10.2010 року № 19-4410 (лист 2 абз. 4) допущено технічну описку, а саме: помилково зазначено, що поставка вугільної продукції партією у кількості 5 вагонів (вантажовідправник ТОВ "Донвуглетехінвест" ЗФ Постніковська для ДП "Сніжневуглезбут") була здійснена у грудні 2007 року. В дійсності ця поставка була здійснена у жовтні 2007 року.
В судовому засіданні 08.04.2011р. на підставі ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 15.04.2011р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2011р. продовжено строк вирішення спору у справі № 57/47.
15.04.2011р. розгляд справи № 57/47 не відбувся в зв'язку з перебуванням судді Гулевець О.В. на лікарняному.
15.04.2011р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові заперечення на відзив відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2011р. призначено розгляд справи № 57/47 в судовому засіданні на 26.04.2011р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2011р. призначено колегіальний розгляд справи № 57/47.
Розпорядженням В.о. Голови Господарського суду міста Києва Шевченка Е.О. від 04.05.2011 року призначено колегіальний розгляд справи № 57/47 у складі колегії суддів: Гулевець О.В. (головуючий), Дідиченко М.А., Пригунова А.Б.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.05.2011р. справу прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: Гулевець О.В. (головуючий), Дідиченко М.А., Пригунова А.Б., розгляд справи № 57/47 призначено на 31.05.2011р.
31.05.2011р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли пояснення в обґрунтування заявлених позовних вимог.
В судовому засіданні 31.05.2011р. на підставі ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 07.06.2011р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.06.2011р. змінено найменування юридичної особи позивача з Відкритого акціонерного товариства "Донбасенерго" на Публічне акціонерне товариство "Донбасенерго".
Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представників сторін, суд
Між позивачем та відповідачем було укладено договори поставки вугільної продукції від 01.02.2007р. № 3-02/1-П та від 11.07.2007р. № 04-ЕН/08 (далі - Договори), відповідно до яких ДП "Вугілля України" взяло на себе зобов'язання поставити ВАТ "Донбасенерго" вугільну продукцію, а ВАТ "Донбасенерго" взяло на себе зобов'язання прийняти вугілля та оплатити його вартість.
Відповідно до п. 1.1. Договорів відповідач зобов'язується поставити позивачу вугільну продукцію (далі - вугілля) в асортименті, по реквізитах і з якісними характеристиками, приведеними в договорі.
Пунктом 2.1. Договорів передбачено, що вугілля постачається партіями залізничним транспортом у відкритих напіввагонах вантажною швидкістю на умовах DDP залізнична станція згідно з міжнародними правилами тлумачення торгівельних термінів "Інкотермс" в редакції 2000р. за реквізитами відповідача, вказаними в Додатках до Договорів.
Відповідно до п.п 3.2., 3.3. Договорів перелік вантажовідправників, станцій відвантаження, кількість, сорт, базова якість, терміни поставки, ціна та вартість товару визначаються в Додатках до договору. Якість вугілля постачальник засвідчує сертифікатами якості та технологічних властивостей і Технічними умовами вугледобувних підприємств.
Судом встановлено, що за договором від 01.02.2007р. № 3-02/1-П на адресу Слов'янської ТЕС ВАТ "Донбасенерго" у жовтні-листопаді 2007 року надійшли партії вугільної продукції у кількості 15 вагонів (вантажовідправник ГЗФ "Михайлівська" для ДП "Лугансквугілля"). У жовтні 2007 року надійшла партія вугільної продукції у кількості 5 вагонів (вантажовідправник ТОВ "Донвуглетехінвест" ЗФ Постніковська для ДП "Сніжневуглезбут").
На адресу Старобешівської ТЕС ВАТ "Донбасенерго" у жовтні 2007 року надійшла партія вугільної продукції у кількості 1 вагон (вантажовідправник ГЗФ "Нагольчанська" для ДП "Антрацит").
За договором від 11.07.2007р. № 04-ЕН/08 на адресу Старобешівської ТЕС ВАТ "Донбасенерго" у березні 2008 року надійшла партія вугільної продукції у кількості 23 вагони (вантажовідправник ЦЗФ "Нагольчанська" для ДП "Антрацит").
Як вбачається з матеріалів справи під час проведення приймання вугілля в зазначених партіях позивачем була виявлена невідповідність його якісних показників посвідченням якості. Невідповідність якісних показників поставленої вугільної продукції посвідченням якості, наданих Вантажовідправником, було підтверджено сторонами договору при спільному відборі проб і проведенні додаткового хімічного аналізу
Відповідно до п. 6.1. Договорів відповідач гарантує відповідність кількості і якості вугілля до умов, що узгоджені в цьому договорі.
Відповідно до п. 4.9. договору від 01.02.2007р. № 3-02/1-П та п. 4.8. договору від 11.07.2007р. № 04-ЕН/08, якщо показники якості вугілля, визначені в лабораторії Вантажоотримувача, відрізняються від посвідчень якості на величину більшу допустимої похибки, Вантажоотримувач, протягом 24 годин з моменту отримання результатів, зобов'язаний викликати Вантажовідправника та Постачальника для проведення спільного опробування вугілля. У разі неприбуття представника Вантажовідправника на протязі 24 годин з моменту отримання повідомлення, до рахунку приймаються показники якості визначені лабораторією Вантажоотримувача.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до вимог п. 4.9. договору від 01.02.2007р. № 3-02/1-П та п. 4.8. договору від 11.07.2007р. № 04-ЕН/08 Вантажоотримувачем були викликані представники Вантажовідправника. В подальшому результати опробування якості Постачальником та Вантажовідправником не оскаржувались і оплата за отримане вугілля була проведена за показниками хімічного аналізу лабораторії позивача, що не заперечується відповідачем.
Відповідно до п. 6.4. Договорів за постачання неякісного вугілля відповідач несе відповідальність у вигляді повного відшкодування всіх збитків позивача, пов'язаних з постачанням такого вугілля (витрати по транспортуванню вугілля до Вантажоотримувача, переадресація вагонів, плата за використання вагонів, витрати на подачу-прибирання вагонів, витрати на проведення хімічного аналізу вугілля, витрати по вивантаженню вагонів, витрати по складуванню, зберіганню, реалізації вугілля, тощо).
Судом встановлено, що на підставі п. 6.4. Договорів позивач направив на адресу відповідача, зокрема, рахунки-фактури від 31.12.2007р. №№ 44, 75-77, 97 та від 31.03.2008р. №№ 98, 99 на суму 9044,28 грн. на відшкодування залізничних витрат за час використання вагонів в очікуванні представників Вантажовідправників для проведення сумісного опробування вугільної продукції, яка була поставлена відповідачем за договорами від 01.02.2007р. № 3-02/1-П та від 11.07.2007р. № 04-ЕН/08, та під час проведення приймання якої виявлена невідповідність її якісних показників посвідченням якості.
Отже загальна сума витрат понесених позивачем за час використання вагонів в очікуванні представників Вантажовідправників для проведення сумісного опробування, що була пред'явлена для відшкодування відповідачу згідно зазначених вище рахунків-фактур склала 9044,28 грн., що зафіксовано відповідними підтверджуючими документами, а саме: факсограмами, листами, актами, результатами аналізу контрольних проб, відомостями оплати за користування залізничними вагонами, накопичувальними картками, що містяться в матеріалах справи.
Також судом встановлено, що рахунки-фактури від 31.12.2007р. №№ 77, 97 та від 31.03.2007р. № 98 були оплачені відповідачем частково, що підтверджується банківськими виписками від 06.07.2009р. та від 08.07.2009р. Рахунки-фактури №№ 44, 75, 76 від 31.12.2007р. та № 99 від 31.03.2008р. відповідачем оплачені не були.
Позивачем направлялись на адресу ДП "Вугілля України" претензії № 19-499 від 13.06.2008р., № 19-3155 від 09.06.2008р., № 19-839 від 26.02.2010р., № 19-3788 від 21.08.2010р. з вимогою виконання умов Договорів та погашення заборгованості по відшкодуванню витрат за використання та подачу-прибирання вагонів з неякісним вугіллям.
Відповідач підтвердив наявність заборгованості по зазначеним вище рахункам шляхом підписанням актів звірки розрахунків станом на 01.09.2009р. за договорами від 01.02.2007р. № 3-02/1-П та від 11.07.2007р. № 04-ЕН/08, однак рахунки не оплатив.
Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Підставою для відшкодування збитків є наявність усіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки особи, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою божника та збитками, вини особи, яка заподіяла збитки.
За таких обставин збитки, які поніс позивач в зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань документально підтверджені та підлягають задоволенню повністю в сумі 7516,08 грн.
Таким чином, на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем по відшкодуванню збитків, що полягають у витратах за використання вагонів і витратах на подачу-прибирання вагонів з неякісним вугіллям за договорами від 01.02.2007р. № 3-02/1-П та від 11.07.2007р. № 04-ЕН/08 01.02.2007р. складає 7516,08 грн.
У відзиві на позов відповідач заперечуючи позовні вимоги зазначає, що в порушення умов п. 4.8. договору від 11.07.2007р. № 04-ЕН/08 позивачем не були викликані представники Вантажовідправника та Постачальника (ДП "Вугілля України") на сумісне опробування вугілля, поставленого на протязі березня 2008 року.
Проте, судом встановлено, що дані обставини не відповідають дійсності, оскільки спростовуються матеріалами справи. Так, позивачем до позовної заяви у якості доказу додано завірену копію факсограми від 01.03.2008 року про виклик представників Вантажовідправника (ВАТ ЦЗФ "Нагольчанська") для сумісного опробування вугільної продукції, яка надійшла партіями за посвідченнями якості №№ 254, 255, 261, оскільки зазначені у посвідченнях якості показники не відповідали фактичним показникам якості.
Крім того, суд бере до уваги письмові пояснення позивача з доданими до них доказами, з яких вбачається, що представник Вантажовідправника (ВАТ ЦЗФ "Нагольчанська") контролер ОСОБА_4 02.03.2008 року приймала участь у сумісному опробуванні партії вугілля з 9 вагонів, що надійшли за посвідченням якості № 254 (полувагони №№ 68478668, 67870139, 63541478, 66751926, 67380824, 66373424, 66567330, 68716323, 66176223). Про що свідчить її особистий підпис в акті відбору та обробки проб вугілля № 1319 від 02.03.2008 року, складеному при сумісному опробуванні якості. Той же представник Вантажовідправника (ВАТ ЦЗФ "Нагольчанська") контролер ОСОБА_4 2.03.2008 року приймала участь у сумісному опробуванні партії вугілля з 6 вагонів, що надійшли за посвідченням якості № 255 (полувагони №№ 63897557, 63539803, 67889667, 60436151, 68702752, 68981141). Про що свідчить її особистий підпис в акті відбору та обробки проб вугілля № 1318 від 02.03.2008 року, складеному при сумісному опробуванні якості. Також, представник Вантажовідправника (ВАТ ЦЗФ "Нагольчанська") старший контролер ОСОБА_3 04.03.2008 року приймала участь у сумісному опробуванні партії вугілля з 8 вагонів, що надійшли за посвідченням якості № 261 (полувагони №№ 68496215, 68702026, 67665174, 65241150, 66938960, 68621879, 68806553, 63774509). Про що свідчить її особистий підпис в акті відбору та обробки проб вугілля № 1381 від 4.03.2008 року, складеному при сумісному опробуванні якості.
З матеріалів справи також вбачається, що відповідачем були надані повноваження за довіреностями ДП "Укрвуглеякість" (м. Донецьк) для представлення його інтересів при прийманні вугілля за кількістю і якістю при постачанні вугільної продукції у 2007 році за договором від 01.02.2007р. № 3-02/1-П та у 2008 році за договором від 11.07.2007р. № 04-ЕН/08. Представники ДП "Укрвуглеякість" знаходились на Слов'янській ТЕС та Старобешівській ТЕС ВАТ "Донбасенерго" і були залучені як представники Постачальника (ДП "Вугілля України") для сумісного опробування вугілля, що надходило за договором від 11.07.2007р. № 04-ЕН/08. Дані обставини підтверджуються підписами працівників ДП "Укрвуглеякість" на актах відбору та обробки проб вугілля № 1318 від 02.03.2008 року (ОСОБА_5), № 1319 від 02.03.2008 року (ОСОБА_5), № 1381 від 04.03.2008 року (ОСОБА_6), складених при сумісному опробуванні якості.
Також, суд враховує, що ДП "Вугілля України" надавало повноваження представляти його інтереси за довіреностями, які містяться в матеріалах справи безпосереднім постачальникам (вантажовідправникам) вугільної продукції, з якими укладало договори про постачання вугільної продукції від його імені в рамках виконання договору від 11.07.2007р. № 04-ЕН/08, укладеного з ВАТ "Донбасенерго".
Виходячи з викладеного, Вантажоотримувачі (ТЕС ВАТ "Донбасенерго") не направляли виклик Постачальнику за договорами (ДП "Вугілля України"), оскільки інтереси відповідача при прийманні вугілля за кількістю і якістю були представлені представниками безпосередніх постачальників (Вантажовідправників) та уповноваженими за довіреністю представниками ДП "Укрвуглеякість", які постійно знаходились на ТЕС і приймали участь у сумісному опробуванні якості вугільної продукції, що надходила за договорами від 01.02.2007р. № 3-02/1-П та від 11.07.2007р. № 04-ЕН/08 .
Дані обставини також спростовують твердження відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву щодо порушення позивачем вимог п. 4.2. Договорів, яким передбачено, що приймання партії вугілля за кількістю здійснюється Покупцем шляхом зважування на тензовагах, які вчасно проходять перевірки Держстандарту України. У випадку виявлення розбіжностей у кількості вугілля між даними Покупця та Постачальника, виклик представника Вантажовідправника та Постачальника для проведення спільного зважування є обов'язковим. Маса вугілля в партії для розрахунків по поставках визначається на підставі даних, зазначених у залізничних накладних, і результатів приймання за кількістю у Покупця в порядку, визначеному ГНД 34.09.101-2003 "Методичні вказівки з обліку палива на електростанціях" з врахуванням норми нестачі згідно з "Правилами перевезень вантажів".
Що стосується твердження відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності щодо вимоги про стягнення збитків, що виникли з правовідносин сторін з поставки продукції протягом жовтня - листопада 2007 року, то суд не приймає зазначені твердження виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до п. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
В матеріалах справи знаходиться клопотання відповідача, в якому він вказує про пропущення позивачем строку позовної давності та про застосування наслідків позовної давності щодо вимог про стягнення збитків за поставку продукції протягом жовтня - листопада 2007 року.
В обґрунтування заявленого клопотання відповідач зазначає, що оскільки відвантаження вугільної продукції відбувалося протягом жовтня - листопада 2007 року, а позов було подано до господарського суду 29.12.2010 року., про що свідчить відбиток штемпеля на поштовому конверті, строк позовної давності сплинув в листопаді 2010 року.
Проте, на переконання суду, зазначені твердження відповідача є необґрунтованими та не відповідають обставинам справи.
Так, заперечуючи проти заявлених позовних вимог щодо сплати збитків, що полягають у витратах за використання вагонів і витратах на подачу-прибирання вагонів з неякісним вугіллям за договорами від 01.02.2007р. № 3-02/1-П та від 11.07.2007р. № 04-ЕН/08 01.02.2007р. згідно рахунків-фактур від 31.12.2007р. №№ 44, 75-77, 97 та від 31.03.2008р. №№ 98, 99 на суму 9044,28 грн. відповідач не враховує положення п.п. 1, 3 ст. 264 ЦК України відповідно до яких перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.
З матеріалів справи вбачається, що рахунки-фактури від 31.12.2007р. №№ 77, 97 та від 31.03.2007р. № 98 були оплачені відповідачем частково, що підтверджується банківськими виписками від 06.07.2009р. та від 08.07.2009р. Рахунки-фактури № 44, 75, 76 від 31.12.2007р. та № 99 від 31.03.2008р. відповідачем оплачені не були, проте заборгованість за зазначеними рахунками відповідач визнав у акті звірки розрахунків станом на 01.09.2009р. за договорами від 01.02.2007р. № 3-02/1-П та від 11.07.2007р. № 04-ЕН/08.
Отже відповідач безпідставно посилається на положення статті 257 ЦК України оскільки сплативши частково на користь позивача 1528,20 грн. згідно виставлених позивачем рахунків перебіг позовної давності перервався та почався заново та на даний час не пропущений.
Відповідно до статті 33, 34 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
В зв'язку з задоволенням позову, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита в розмірі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства "Вугілля України" (01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 4; ідентифікаційний код 32709929; р/р 260093016513 в АК Промінвестбанк м. Києва, МФО 300012; або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" (83048, м. Донецьк, просп. Тітова, буд. 8-Б; ідентифікаційний код 23343582; р/р 2600130010120 у філії Горлівське міське відділення № 2864 ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 394103) 7516 (сім тисяч п'ятсот шістнадцять) грн. 08 коп. основного боргу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Головуючий суддя Гулевець О.В.
Суддя Дідиченко М.А.
Суддя Пригунова А.Б.
Дата підписання рішення: 10.06.2011р.