ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 7/7726.05.11
За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"
до Комунального підприємства "Житловик"
про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 63 598,03 грн.
Суддя Якименко М.М.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1-довіреність №Д07/2011/04/22-38 від 22.04.2011р;
від відповідача: не з'явились;
Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" звернулась в Господарський суд м. Києва з позовом до Комунального підприємства "Житловик" про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 63 598,03 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення строків встановлених Договором № 1631202 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.01.2006р. не оплатив вартість отриманої теплової енергії, заборгувавши позивачу 56 879,91 грн.
З цих підстав позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 56 879,91 грн. - боргу, 5 221,09 грн. -інфляційних збитків, 1 497,03 грн. -3% річних, 636,00 грн. -державного мита, 236, 00 грн. -витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Ухвалою від 29.03.2011 було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 25.04.2011.
У зв'язку з тим, що 25.04.2011 є вихідним днем, розгляд справи було призначено на 16.05.2011.
16.05.2011 представник позивача у судовому засіданні надав документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження та довідку про надходження коштів за спожиту теплову енергію.
16.05.2011 представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 26.05.2011.
26.05.2011 відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов та витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвал за адресою, вказаною у позовній заяві, витягу з ЄДРПОУ, та повідомлення про вручення відповідного поштового відправлення.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам процесу для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та, відповідно, є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити з урахуванням часткової сплати суми боргу відповідачем.
Крім того, в судовому засіданні представником позивача представлені документи які свідчать про зміну назви організаційно-правової форми товариства, у зв'язку із прийняттям Закону “Про акціонерні товариства”.
Відповідно до ст. 25 ГПК України в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив.
Акціонерна енергопостачальна компанія “Київенерго” змінила назву організаційно-правової форми на Публічне акціонерне товариство “Київенерго”, яке є його правонаступником, що відповідно є підставою для заміни позивача.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 26.05.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
01.01.2006 між позивачем та відповідачем було укладено Договір №1631202 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі - Договір), згідно з умовами якого позивач зобов'язався продавати, а відповідач купувати теплову енергію та здійснювати її оплату відповідно до умов договору.
Згідно з пп. 2.2.1 Договору позивач постачає теплову енергію у гарячій воді на межу балансової належності з відповідачем для потреб: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону, гарячого водопостачання - протягом року, в кількості та в обсягах згідно з Додатком 1 до Договору.
Згідно Додатку № 2 до Договору розрахунки за відпущену теплову енергію відповідачу здійснюються на підставі тарифів, встановлених та затверджених Київською міською державною адміністрацією, які можуть змінюватись в період дії договору.
Відповідно до п. 2.3. Договору відповідач зобов'язаний своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку 2, відповідно до якого за теплову енергію яка використовується населенням оплата повинна бути проведена не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим, за теплову енергію яка використовується орендарями оплата повинна бути проведена не пізніше 25 числа поточного місяця.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, за період з 01.11.2008 року по 01.03.2011 року поставив, а відповідач спожив теплову енергію на суму 334 145,68 грн., що підтверджується обліковими картками, належним чином завірені копії яких містяться в матеріалах справи.
У свою чергу, відповідач лише частково оплатив поставлену енергію, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість в розмірі 56 879,91 грн., що підтверджується довідкою про стан розрахунків та заборгованість із сплати спожитої теплової енергії.
З матеріалів справи слідує, що договір, укладений між сторонами є договором енергопостачання.
Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).
Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
В позовній заяві позивач зазначає, що за період з 01.11.2008 року по 01.03.2011 року у відповідача виникла заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 56 879,91 грн.
Однак, як встановлено в ході судового засідання, відповідач сплатив позивачу заборгованість в розмірі 9 120,87 грн. після звернення позивача до суду, що не заперечується позивачем, таким чином, в частині стягнення основного боргу у розмірі 9 120,87 грн. провадження у справі підлягає припиненню у відповідності до п.1-1 ст. 80 ГПК України.
Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 47 759, 04 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.
Крім того позивач, керуючись статтею 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути на свою користь 5 221,09 грн. -індексу інфляції та 1 497,03 грн. -3 % річних.
Згідно статті 614 Цивільного кодексу особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.
Отже, відсутність у боржника коштів та борги споживачів (населення) і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.
Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи 3% річних та інфляційні витрати, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов'язання, з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню 5 221,09 грн. -індексу інфляції та 1 497,03 грн. -3 % річних за весь час прострочення платежу, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Комунального підприємства "Житловик" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 21, код ЄДРПОУ 05418023) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) -47 759 (сорок сім тисяч сімсот п'ятдесят дев'ять) грн. 04 коп. - боргу, 5 221 (п'ять тисяч двісті двадцять одну) грн. 09 коп. -інфляційних збитків, 1 497 (одну тисячу чотириста дев'яносто сім) грн. 03 коп. -3% річних, 635 (шістсот тридцять п'ять) грн. 99 коп. -державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. -витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3.В частині стягнення 9 120,87 грн. основного боргу провадження у справі припинити.
4.Повернути Публічному акціонерному товариству "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) надмірно сплачене державне мито із Державного бюджету України перераховане платіжним дорученням №1756 від 21.03.2011 (оригінал в матеріалах справи № 7/77) в розмірі однієї копійки.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги (винесення апеляційного подання) протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Суддя М.М. Якименко