ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32
ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32
Іменем України
22.09.06 Справа № 8/555пн-ад.
Суддя Середа А.П., розглянувши матеріали справи за позовом
Товариство з обмеженою відповідальністю «Тітан ЛТД», місто Лисичанськ Луганської області,
до Державної податкової інспекції у Дзержинскому районі міста Харкова, місто Харків, -
про спонукання виконати певні дії,
при секретарі судових засідань Качановській О.А.,
в присутності представників сторін:
від позивача -Мельникова А.Ф., - довіреність №75 від 01.02.06 року;
від відповідача -Подобайло І.В. -державний податковий інспектор, - довіреність №5307/10/10-017 від 04.03.06 року, -
встановив:
суть спору: позивачем заявлено вимоги:
1)зобов'язати Державну податкову інспекцію у Дзержинському районі міста Харкова (далі -ДПІ, - Відповідач) внести зміни в картку особового рахунку по обліку плати за торгові патенти на право здійснення торгівельної діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тітан ЛТД»(далі -ТОВ «Тітан ЛТД», - Позивач) шляхом зменшення сум нарахувань у 2005 році по строку нарахування за ІІІ-ІУ квартали 2005 року та за І квартал 2006 року у розмірі 34310,39 грн. і пені в розмірі 4,85 гр. станом на 01.012006 року;
2)зобов'язати Відповідача здійснити зарахування переплати, здійсненої Позивачем за торгові патенти на право здійснення торгівельної діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу у 2005 році по строку нарахування за ІІІ-ІУ квартали 2005 року та за І квартал 2006 року у сумі 34310,39 грн. в оплату торгівельних патентів на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу Позивача по строку нарахування за ІУ квартал 2006 року та І квартал 2007 року.
Такого висновку Позивач дійшов з огляду на те, що, на його думку, Відповідачем при стягненні з нього плати за придбання 15 липня 2005 року - десяти патентів строком дії з 15 липня 2005 року по 30 червня 2010 року та 22 грудня 2005 року - п'яти патентів зі строком дії з 22 грудня 2005 року по 30 листопада 2010 року -невірно застосовано ставку вартості одного такого патенту. Як вважає Позивач, замість вартості одного патенту у розмірі 1400 грн. - ДПІ безпідставно застосовувала та отримала вартість у розмірі 4200 грн. за один патент, - що потягнуло за собою переплату Позивачем коштів у розмірі 34310,39 грн.
Як стверджує Позивач, це сталося внаслідок невірного застосування Відповідачем чинного податкового законодавства., - перш за все, - Закону України «Про систему оподаткування», Бюджетного кодексу України, оскільки Законом України від 25.03.05 року №2505-ІУ «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік»та деяких інших законодавчих актів України» до частини 3 статті 5 Закону України від 23.03.1996 року № 98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»неправомірно підвищено розмір ставок плати за придбання одного патенту за надання послуг у сфері грального бізнесу до рівня, що становить 4200 грн.
Все це порушує охоронювані законом права Позивача, у зв'язку з чим він вважає вищеописані дії Відповідача неправомірними.
Розпорядженням заступника голови господарського суду Луганської області Воронька В.Д. від 29.08.06 року розгляд цієї справи доручено судді названого суду Середі А.П.
Попереднє судове засідання призначене та фактично відбулося 29.08.06 року.
У судовому засіданні представники сторін звернулися до суду з клопотанням про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, що не суперечить вимогам ст. 41 та пункту 2-1 розділу УІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАСУ), а тому судом його задоволено.
Представник Позивача позов підтримав у повному обсязі.
Представник Відповідача його не визнав, про що також зазначив у своєму відзиві за №12689/10/10-017 від 21.08.06 року, посилаючись на те, що ставка вартості одного патента у розмірі 4200 грн. ним застосована вірно, у зв'язку з чим у задоволенні позову просить відмовити.
У своєму запереченні на цей відзив (без номера та без дати, наданий до суду 22.09.06 року) Позивач не погоджується з доводами Відповідача, вважаючи свої позовні вимоги законними та обґрунтованими.
Заслухавши представників сторін, дослідивши обставини справи та додатково надані матеріали, суд дійшов наступного.
1. 07.06.1994 року виконавчим комітетом Лисичанської міської ради Луганської області удчик Ру ТОВ «Тітан ЛТД», ідентифікаційний код 21784342, зареєстроване в якості суб'єкта підприємницької діяльності -юридичної особи, про що зроблено запис №13811050001000582.
2. 15.07.2005 року ТОВ «Тітан ЛТД»придбало в ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова торгові патенти на право здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу:
10 патентів - зі строком дії з 15.07.05 року по 30.06.2010 року, а саме:
серія ТПА з №5010520 - по №501529 включно;
5 патентів - зі строком дії з 22 грудня 2005 року по 30.06.2010 року, а саме:
серія ТПА з №633079 по №633094 включно.
При отриманні кожного патенту Позивачем сплачено його вартість за 3 місяці, - тобто по 1050 грн.
Крім того, Позивачем за них сплачено наступні суми за користування у межах залишку п'ятирічного терміну їх дії:
платіжним дорученням №149 від 13.07.05 року -19403,00 грн.;
платіжним дорученням №212 від 14.09.05 року -10500,00 грн.;
платіжним дорученням №297 від 13.12.05 року -10500,00 грн.;
платіжним дорученням №305 від 19.12.05 року -11065,00 грн.,
а всього -51468,00 грн. (копії платіжних доручень додано до матеріалів справи).
3.Як сказано вище у цій постанові, Позивач вважає, що ДПІ при стягненні плати за продані 15 патентів невірно застосовано чинне законодавство, у т.ч. Закон України «Про систему оподаткування», Закон України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»та Бюджетний кодекс України.
4.Перевірка судом цих доводів показала наступне.
4.1. Згідно частині 7 ст. 1 Закону України від 25.06.91 року №1251-ХІІ «Про систему оподаткування»(далі -ЗУ №1251-ХІІ) зміни і доповнення до цього Закону, інших законів України про оподаткування стосовно надання пільг, зміни податків, зборів (обов'язкових платежів), механізму їх сплати вносяться до цього Закону, інших законів України про оподаткування не пізніше, ніж за шість місяців до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного року. Це правило не застосовується у випадках зменшення розміру ставок податків, зборів (обов'язкових платежів) або скасування пільг з оподаткування та інших правил, які призводять до порушення правил конкуренції та створення податкових переваг окремим суб'єктам підприємницької діяльності або фізичним особам.
А у частині 2 статті 7 того ж Закону сказано так:
зміна податкових ставок і механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) не можуть запроваджуватися Законом України про Державний бюджет на відповідний рік.
4.2. Але, як видно з матеріалів справи, у даному випадку Позивач невірно трактує чинне податкове законодавство та законодавство, яким врегульовано ставки та порядок внесення плати за торгові патенти на право здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу.
Так, у статті 1 Закону України від 23.03.1996 року «98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» (далі -ЗУ №98/96-ВР) щодо сфери правовідносин, які ним врегульовано, говориться наступне:
Об'єктом правового регулювання згідно з цим Законом є торговельна діяльність за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток на території України, діяльність з обміну готівкових валютних цінностей (включаючи операції з готівковими платіжними засобами, вираженими в іноземній валюті, та з кредитними картками), а також діяльність з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг.
Тобто -цей Закон НЕ Є ПОДАТКОВИМ ЗАКОНОМ, а тому правило частини 7 ст. 1 ЗУ №1251-ХІІ не може бути застосовано до нього у зв'язку з тим, що статтею 15 Закону України від 25.03.05 року №2505-ІУ «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік»та деяких інших законодавчих актів України»(далі -ЗУ №2505-ІУ) до частини 3 статті 5 Закону України від 23.03.1996 року №98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»внесено зміни, якими встановлено вартість торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу -для використання грального автомата з грошовим або майновим виграшем -4200 грн. (за рік).
(Закон № 2505-ІУ набрав чинності з 31.03.2005 року; будь-які про його скасування або визнання неконституційним у суду відсутні).
4.3.Далі. Як сказано у абзаці 1 частини 5 статті 5 ЗУ №98/96-ВР,
оплата вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу провадиться щоквартально до 15 числа місяця, що передує звітному кварталу.
Згідно правилу, викладеному у абзаці 3 тієї ж частини ст. 5, суб'єкт підприємницької діяльності може здійснити ПОПЕРЕДНЮ оплату вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу за весь термін дії торгового патенту. При цьому суб'єкт підприємницької діяльності звільняється від обов'язків додаткового внесення вартості торгового патенту у разі, якщо прийнятими після цього актами законодавства збільшується його вартість.
Тобто цей Закон передбачає право Позивача (у даному випадку) не вносити додатково вартість торгового патенту, якщо ставка плати за нього в подальшому була збільшена, ЛИШЕ У РАЗІ, коли він ПОПЕРЕДНЬО сплатив його вартість на весь час дії патенту.
У даному ж випадку Позивач сплатив спірну вартість патентів ПІСЛЯ того, як зміни до Закону №98/96-ВР були внесені Законом України від 25.03.05 року №2505-ІУ «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік»та деяких інших законодавчих актів України» та набрали чинності, а саме: 15 липня та 22 грудня 2005 року.
Законодавство України, у тому числі Закон №98/96-ВР, як сказано вище, у такому випадку не надає Позивачу, який придбав торговий патент на право здійснення операцій у сфері грального бізнесу після встановлення нового розміру плати за нього, сплачувати ту його вартість, яка була встановлена на підставі раніше чинного законодавства.
З огляду на це суд вважає, що дії ДПІ при стягненні з Позивача плати за спірні патенти були правомірними та відповідали чинному законодавству.
З урахуванням викладеного, враховуючи те, що Позивач не довів законність та обґрунтованість своїх позовних вимог, суд не вбачає підстав для їх задоволення.
На підставі ч. 2 ст. 94 КАС України судові витрати покладаються на Позивача.
Суд не стягує з Позивача судові витрати, понесені Відповідачем, оскільки останній не надав доказів їх наявності.
На підставі викладеного, ст. 5 Закону України від 23.03.1996 року №98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», керуючись ст.ст. 94, 158-163 та 167 КАС України, суд
у задоволенні позову відмовити.
Відповідно до частини 4 ст. 167 КАС України за згодою представників сторін у судовому засіданні 22.09.2006 року оголошено тільки вступну та резолютивну частини постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо такої заяви не буде подано.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанову у повному обсязі складено та підписано 27.09.2006 року.
Суддя А.П.Середа