Справа №2-а-1320/08
«31» березня 2008 року м. Харків
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
судді - СпірідоноваМ.О.
за участю секретаря - Свіргун 0.0.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративний позов Фермерського господарства «Лан» до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області про визнання дій неправомірними та відшкодування завданої шкоди -
Позивач звернувся до адміністративного суду з позовом до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області в якому просив суд визнати протиправними дії Лозівської об'єднаної податкової інспекції у Харківській області з надання довідки про наявність заборгованості у Фермерського господарства "ЛАН""по платежах до бюджету станом на 03.04.2007р.; стягнути з відповідача - Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області на користь позивача - Фермерського господарства "ЛАН"(код 22668709, рахунок № 26002001269001 в філії ХДАТ Індекс-Банк в м. Лозова, МФО 350619) 42 800 (сорок дві тисячі вісімсот) гривень на відшкодування шкоди, завданої її протиправними діями шляхом надання неправдивої інформації та с тягнути з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати, які складаються із судового збору- 1700 (одна тисяча сімсот)гривень та витрат на правову допомогу, надану адвокатом у розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень.
Під час розгляду справи представник позивачу уточнив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача - Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області на користь позивача - Фермерського господарства "ЛАН"(код 22668709, рахунок № 26002001269001 в філії ХДАТ Індекс-Банк в м. Лозова, МФО 350619) 42 800 гривень на відшкодування матеріальної шкоди та 5 000 грн моральної шкоди, завданої її протиправними діями шляхом надання неправдивої інформації; стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати, які складаються із судового збору - 678 гривень та витрат на правову допомогу, надану адвокатом у розмірі 2 000 гривень; повернути позивачу надмірно сплачену суму судового збору у розмірі 1 022 гривні.
В обґрунтування позову представник позивача, вказав, що позивачем, під урожай 2007р., були посіяні озимі культури на площі 428га. Комісія, створена Управлінням агропромислового розвитку Лозівської РДА, 27 листопада 2006р. провела обстеження даних посівів, встановила наявність сходів на всій площі і прийняла рішення про включення ФГ "ЛАН" до попереднього Реєстру підприємств, які мають право на отримання державної підтримки.
Надання державної підтримки у 2007 році за посіяні озимі, на яких отримані сходи, передбачено "Порядком використання у 2007р. коштів, передбачених у державному бюджеті для державної підтримки виробництва продукції рослинництва", затвердженого Постановою КМУ від 21.02.2007р. №256.
Керуючись п.6 даного "Порядку" позивач подав до вищезгаданої комісії заявку на отримання бюджетних коштів з додаванням усіх необхідних документів.
Однак, комісія вирішала не включати господарство до реєстру у зв'язку з відсутністю одного із документів.
Як зазначив представник зазначив, що звернувшись до комісії позивач дізнався, наступне:
Виконуючи п.7 вищезгаданого "Порядку", комісія встановлювала достовірність даних що надають право на державну підтримку. При цьому, за інформацією Лозівської ОДПІ, було виявлено, що ФГ "ЛАН" має заборгованість по платежах до бюджету. У зв"язку з чим і відмовлено у включенні його до реєстру на отримання державної підтримки.
П.17 ст.10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" відносить до функцій об'єднаної державної податкової інспекції надання відповіді на запит платника податку у відповідності до чинного законодавства України. Керуючись даною нормою закону, позивач звернувся до відповідача з усним запитом. На його звернення відповідачем надано довідку про те, що Фермерське господарство "ЛАН" станом на 03.04.2007р. має заборгованість перед бюджетом на загальну суму 11 182грн. 12 коп. згідно з актом документальної перевірки. В даному випадку мається на увазі акт документальної перевірки №106/23-104 від 01.08.2005р., на підставі якого відповідачем 03.08.2005р. були складені податкові повідомлення-рішення № 000561700/0 та №0001102310/0.
Згідно з податковим повідомленням-рішенням № 000561700/0 позивачу збільшені податкові зобов'язання по податку з доходів найманих працівників на 3217,77грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 6435,54грн, а всього до сплати нараховано 9653,31грн.
Податковим повідомленням-рішенням №0001102310/0 до позивача застосовано штрафні санкції з ПДВ у сумі 8570грн.
Вищезгадані податкові повідомлення-рішення оскаржені позивачем до Господарського суду Харківської області, яким по справі № АС-42/537-06 про скасування, складених Лозівською ОДШ, податкового повідомлення-рішення від 03.08.2005р. № 000056170С/0 на суму 9653,31грн повністю, та часткове скасування податкового повідомлення-рішення від 03.08.2005р №0001102310/0 про нарахування штрафних санкцій в розмірі 8570грн (в частині яка оскаржувалась).
Дана постанова залишена в силі ухвалою Апеляційного господарського суду Харківської області від 21.03.2007р.
Під час оскарження донарахування податкових зобов'язань та фінансових санкцій, на вимогу представників відповідача та з метою недопущення примусової реалізації зерна, що є власністю господарства, позивачем було перерахувано на рахунок Лозівської об'єднаної податкової інспекції частину витребуваної суми. При цьому в графі "призначення платежу" було вказано " ПДВ згідно акту перевірки №106/23-104 від 01.08.2005р."
Враховуючи те, що податкові повідомлення-рішення були скасовані судом, у позивача утворилася надлишково сплачена на рахунки відповідача сума по ПДВ розміром 7906грн.52коп. Цей факт визнав видповідач, направивши на прохання позивача, висновок №254 до Державного казначейства для зарахування цієї суми грошей в рахунок прибуткового податку з фізичних осіб у наступному податковому періоді.
Отже, на момент складання комісією реєстру підприємств, які мали право на державну допомогу позивач не лише не мав заборгованості перед бюджетом, а й мав переплату у розмірі 7906грн.52коп. Представники відповідача знаходилися в Апеляційному суді і знали про його рішення. Вимоги відповідача уже були визнані судом незаконними, а рішення суду набрало чинності з моменту його проголошення.
Тому відповідач ще 22.03.2007р. мав відкорегувати дані картки особових рахунків позивача. Однак, навіть після звернення до відповідача 02. 04.2007р. з проханням привести відомості карток особового рахунку у відповідність та дати належну довідку, позивачу було відмовлено. Більше того, ще раз була надана неправдива інформація про наявність у позивача заборгованості перед бюджетом.
Як зазначив представник позивача, вже на стадії підготовки даного позову позивач ще раз звернувся до комісії з проханням письмово пояснити, чому він не отримав грошей з державного бюджету. У відповіді начальника управління агропромислового розвитку Лозівської РДА міститься роз"яснення про те, які сільгосппідприємства на підставі п.6 "Порядку" не мають права подавати заявку до комісії на отримання бюджетних коштів. Серед них і підприємства які мають прострочену більш як півроку заборгованість перед державним і місцевими бюджетами. А підприємство позивача на момент подачі пакету документів не мало довідки Лозівської ОДШ про відсутність заборгованості по платежах до бюджету.
Із цього документу вбачається, що мова йде не просто про ненадання позивачем довідки з ДІЛ, яка б свідчила про відсутність або наявність заборгованості за податковими зобов'язаннями, як це передбачено пп. 3 ч. З п. 6, а саме про відсутність у нього права на подачу заявки яке встановлене ч.1 п.6 вищезгаданого "Порядку".
Вищесказане підтверджує те, що відповідач здійснив протиправні дії. А саме, знаючи про відсутність заборгованості та наявність переплати по платежах до бюджету у сумі 7906грн.52коп., надав до комісії і позивачу неправдиву інформацію.
У відповідності з пп.1 п.2 "Порядку" позивач повинен був отримати по 100 грн за кожен посіяний гектар озимої пшениці. Оскільки комісією встановлено, що у позивача озимі зійшли на площі 428га то за них мали сплатити 42 800 грн.(100грн х 428га) з державного бюджету. Сказане підтверджено також протоколом засідання комісії. Але, завдяки протиправним діям відповідача, позивач не отримав жодної копійки.
Також представник позивача вказав, що згідно вимог ст. 1166 ЦК України яка встановлює загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду і говорить про те, що майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам юридичної особи, а також її майну, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Як зазначив представник позивача, що майнова шкода поділяється на дві частини. Перша частина - реальна шкода, друга частина - упущена вигода. Обидві ці частини завдають шкоди майну юридичної особи. Різниця між реальною шкодою та упущеною вигодою полягає в тому, що в першому випадку майно, потерпілого внаслідок заподіяння шкоди зменшується, а у другому- не збільшується, хоча повинно було б збільшитись, якби не було шкідливої поведінки іншої сторони.
Зобов"язання з відшкодування майнової шкоди є позадоговірними (деліктними). Для застосування деліктної відповідальності необхідно враховувати склад правопорушення, об"єктивну сторону (протиправні дії, шкода, причинний зв"язок між протиправними діями і шкодою) і суб"єктивну сторону (вина).
В даному випадку склад правопорушення є в наявності.
Протиправні дії відповідача стали причиною настання шкідливого результату. Жодної іншої причини для відмови, компетентна комісія не вказала.
Якби відповідач не вчинив протиправних дій та не порушив права позивача, то останній реально міг одержати 42 800 грн., гарантованих державою. Отже завдана шкода майну позивача у вигляді упущеної вигоди.
Повне відшкодування шкоди також передбачає відшкодування і моральної шкоди.
Ст. 23 та ст. 1167 ЦК України визначають право особи на відшкодування моральної шкоди завданої внаслідок порушення її прав та підстави відповідальності за завдану моральну шкоду. Ст. 1167 ЦК є нормою загальної дії. Для її застосування, як правової підстави для відшкодування моральної шкоди не вимагаються посилання на інші законодавчі акти.
Моральна шкода, завдана позивачеві полягає у приниженні його честі, гідності, а також ділової репутації.
Моральна шкода є похідним наслідком вчинення іншого правопорушення. Тому, в результаті протиправних дій відповідача позивач став єдиним сільгосппідприємством в районі, яке не отримало грошей з державного бюджету. Це було відомо всім керівникам підприємств району та викликало сумніви в платоспроможності позивача, завдавши шкоди при укладенні господарських договорів. Оскільки багато сільськогосподарських господарств ліквідується або банкрутіє, контрагенти по договорах не хотіли ризикувати своїм майном та грошима. Як приклад можу вказати таке. Раніше ТОВ "Агро-Союз-Харків" при продажу запасних частин до сільськогосподарської техніки та автомобілів укладало з позивачем договір після оплати, за яким отримана техніка оплачувалася на умовах відстрочення платежу. Дізнавшись про, ніби то, наявну заборгованість позивача перед бюджетом, керівництво товариства відмовило в укладенні таких договорів. Позивач змушений був купувати необхідні запчастини на умовах попередньої оплати. Крім того, позивач неодноразово укладав договори з Харківською бісквітною фабрикою на купівлю врожаю цукрового буряка під його заставу. Вартість договору складала сотні тисяч гривень. Фабрика укладала ці договори лише з тими підприємствами, які не мали заборгованості перед бюджетом. У даній ситуації, лише партнерські стосунки керівників дали змогу укласти такий договір, але на суму, яка значно менша за можливу. Отже престиж та ділова репутація позивача знизилися. Намагання керівника господарства пояснити ситуацію результатів не дали.
Виходячи з вищевикладеного просили суд задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання з'явився та з позовом не погодився вказавши, що дії відповідача відповідають вимогам законодавства.
Суд вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
Як було встановлено судом згідно п.17 ст.10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" відносить до функцій об'єднаної державної податкової інспекції надання відповіді на запит платника податку у відповідності до чинного законодавства України. Керуючись даною нормою закону, позивач звернувся до відповідача з усним запитом. На його звернення відповідачем надано довідку про те, що Фермерське господарство "ЛАН" станом на 03.04.2007р. має заборгованість перед бюджетом на загальну суму 11 182грн. 12 коп. згідно з актом документальної перевірки.
Згідно акту документальної перевірки №106/23-104 від 01.08.2005р., відповідачем 03.08.2005р. були складені податкові повідомлення-рішення № 000561700/0 та №0001102310/0.
Згідно з податковим повідомленням-рішенням № 000561700/0 позивачу збільшені податкові зобов'язання по податку з доходів найманих працівників на 3217,77грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 6435,54грн, а всього до сплати нараховано 9653,31грн.
Податковим повідомленням-рішенням №0001102310/0 до позивача застосовано штрафні санкції з ПДВ у сумі 8570грн.
Вищезгадані податкові повідомлення-рішення оскаржені позивачем до Господарського суду Харківської області, яким по справі № АС-42/537-06 про скасування, складених Лозівською ОДПІ, податкового повідомлення-рішення від 03.08.2005р. № 0000561700/0 на суму 9653,31грн повністю, та часткове скасування податкового повідомлення-рішення від 03.08.2005р №0001102310/0 про нарахування штрафних санкцій в розмірі 8570грн (в частині яка оскаржувалась).
Дана постанова залишена в силі ухвалою Апеляційного господарського суду Харківської області від 21.03.2007р.
У відповідності до вимог ст. 105 ГПК України постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття.
Як було встановлено судом, та не заперечується відповідачем, відповідні корегування по особистій картці ним проведені не були.
Згідно положення ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративних, цивільних або господарській справі, що набрали законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участі ті самі особи або особа, що якої встановлено ці обставини.
Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що дії відповідача, що надання довідки у якій у позивача малась заборгованість перед бюджетом не відповідають вимогам чинного законодавства.
Відповідно до вимог ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Що стосується позовних вимог в частині відшкодування матеріальної та моральної шкоди суд приходить до висновку, що в цій частині позов не підлягає задоволенню оскільки у відповідності згідно вимог ст. 1166 ЦК України яка встановлює загальні підстави відповідальності за завдану майному шкоду і говорить про те, що майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам юридичної особи, а також її майну, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
У відповідності з п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судому практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодуванної немайнової шкоди визначається в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачу моральних страждань.
Враховуючи вищевикладене, а також майнове положення позивача, суд вважає, що позов в частині відшкодування як матеріальної так і моральної шкоди не підлягає задоволенню у зв'язку з тим, що обсяг заподіяної моральної шкоди та матеріальної шкоди представником позивача не доведено.
Крім цього суд зазначає, що на стадії підготовки даного позову позивач звернувся до комісії з проханням письмово пояснити, чому він не отримав грошей з державного бюджету. У відповіді начальника управління агропромислового розвитку Лозівської РДА міститься роз'яснення про те, які сільгосппідприємства на підставі п. 6 Порядку не мають права подавати заявку до комісії на отримання бюджетних коштів. Серед них і підприємства, які мають прострочену більш як півроку заборгованість перед державними і місцевими бюджетами. А підприємство позивача на момент подачі пакету документів не мало довідки Лозівської ОДПІ про відсутність заборгованості по платежах до бюджету, а отже діями відповідача позивачу не було завдано ніякої матеріальної та моральної шкоди, так як упущена вигода виникла не в наслідок дій відповідача , а в наслідок відмови комісії при управлінні агропромислового розвитку Лозівської районної державної адміністраціїу наданні їм бюджетних коштів, а саме щодо отримання фінансової підтримки за посіяні озимі та ярі зернові культури.
Що стосується стягнення з відповідача сплачених послуг адвоката у розмірі 2000,00 грн., суд, проаналізувавши вищевикладене, суд вважає, що в цій частині позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до постанови Кабінету міністрів України від 27.04.2006 року № 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» компенсація відповідно до закону сплачується за рахунок держави, граничний розмір компенсації не перевищує суму, що обчислюється виходячи з того, що особі, яка надає правову допомогу, виплачується 5 % розміру мінімальної заробітної плати за повний робочий день. Представник позивача не надав суду підтвердження факту, скільки часу він витратив на підготовку даного позову та доданих до нього документів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 8, 11, 104, 159, 160 - 163 КАС України, суд -
Адміністративний позов Фермерського господарства «Лан» до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області про визнання дій неправомірними та відшкодування завданої шкоди - задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області з надання довідки про наявність заборгованості у Фермерського господарства «Лан» по платежах до бюджету станом на 03.04.2007 року.
Стягнути з Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області на користь Фермерського господарства «Лан» (код 22668709 р/р № 26002001269001 в філії ХДАТ Індекс-Банк в м.Лозова, МФО 350619) понесені ним судові судові витрати у сумі 1700, 00 грн (одна тисяча сімсот грн..)
В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або у строк встановлений ч.5 ст. 186 КАС України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова у повному обсязі виготовлена 02.04.2008 року.
Суддя Спірідонов М.О.