Справа № 11-367/11 09.06.2011 09.06.2011 19.07.2011
Справа № 11-367/2011р. Головуючий 1-ї інстанції Малюк Т.О.
Категорія: ч. 3 ст. 185 КК України Доповідач апеляційної інстанції Дзюба Ф.С.
09 червня 2011 рік м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
Головуючого - Дзюби Ф.С.
суддів: Пустовара М.Л., Войтовського С.А.
за участю прокурора - Коваль Н.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 21.03.2011р., яким:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, раніше судимого:
- 25.04.2007р. Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України - до 4-х років 6-ти місяців позбавлення волі, звільненого 11.06.1009р. умовно-достроково на 2 роки 1 місяць 20 днів,
- засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України - до 3-х років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднано не відбуту частину покарання за вироком Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 25.04.2007р. і остаточно призначено до відбуття покарання у виді 4-х років позбавлення волі.
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, не судимого,
- засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України - до 3-х років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбуття покарання з іспитовим строком два роки.
На підставі п. п. 2-4 ст. 76 КК України зобов'язано не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, повідомляти вказані органи про зміну місця проживання та періодично з'являтись для реєстрації.
Згідно вироку суду ОСОБА_3 та ОСОБА_2 визнано винним в тому, що 14.01.2011р., близько 2400 години, в с. Бузьке Вознесенського району Миколаївської області, вони, за попередньою змовою між собою, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з метою вчинення крадіжки прибули на АДРЕСА_2, де шляхом вільного доступу проникли на територію подвір'я та зірвавши навісні замки 2-х сараїв, проникли до їх приміщення і таємно викрали майно потерпілої ОСОБА_4, чим спричинили останній майнову шкоду на загальну суму 482 грн..
В апеляції засуджений ОСОБА_2 просить вирок міськрайонного суду змінити, призначивши йому більш м'яке покарання, так як на його думку судом при призначенні покарання не взято до уваги обставини, що пом'якшують його вину, а саме: каяття в скоєному та стан його здоров'я.
Від інших учасників процесу апеляції не надходили.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, яка вважала, що вирок необхідно залишити без змін, вивчивши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів находить її такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Дослідженими в судовому засіданні доказами, вина засудженого ОСОБА_2 у вчиненні злочину, за який його засуджено, доказана і апелянтом не заперечується, як і не заперечується кваліфікація його дій за ст. 185 ч.3 КК України.
Що стосується покарання, то воно засудженому ОСОБА_2 призначено з дотриманням вимог ст. ст. 65-67, 71 КК України, тобто з урахуванням ступені тяжкості скоєного даних про особу винного, обставин, що пом'якшують покарання у тому числі і тих на які посилається апелянт, а саме його щире каяття та стан його здоров'я.
Також суд врахував і те, що ОСОБА_2 вчинив умисний корисливий злочин під час відбування покарання.
Підстав для зміни вироку, про що просить апелянт, колегія суддів не вбачає.
Виходячи з викладеного, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області відносно ОСОБА_2, без змін.
Головуючий
судді: