Рішення від 11.07.2011 по справі 2-318/11

11.07.2011 Справа № 2-318\2011

Рішення

Іменем України

11 липня 2011 року Тетіївський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді: Архангельського А.М.

при секретарі: Козуб І.С..

представника позивача адвоката ОСОБА_1, представників відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тетієві цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

встановив:

ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення з відповідачки матеріальну шкоду в сумі 864 гривні, моральну шкоду в сумі 3000грн. та судові витрати. Позовні вимоги мотивує тим, що відповідачка являючись його сусідкою по місцю проживання в АДРЕСА_1, весною 2011 року прибирала своє господарство та складувала хмиз та сухий бур'ян по АДРЕСА_1 та скидала його в безпосередній близькості біля дерев'яної огорожі його садиби . 02.04.2011 року відповідачка в його відсутність підпаливши складований нею, необережно спалила належну йому дерев'яну огорожу загальною площею 15.6.кв.м. На відновлення паркану він витратив 864 грн. і крім того йому була завдана моральна шкода, яку він оцінює в 3000 гривен. Моральна шкода полягає в душевних стражданнях, яких він зазнав зв'язку з протиправною поведінкою відповідачки щодо нього та його майна.

В судовому засіданні ОСОБА_4 позовні вимоги підтримав, суду пояснив, що в зв'язку з протиправною поведінкою відповідачки він звертався до сільського голови, в Тетіївський районний відділ міліції. Відповідачка визнавала факт підпалу бур'яну та хмизу недалеко від його огорожі.

Відповідачка ОСОБА_5 позовних вимог не визнала і суду пояснила, що дійсно під час весняних робіт по господарству вона виносила хмиз та бур'ян. Вдень 02.04.2011 року вона палили сміття внизу огороду, віддаль до тину позивача була велика, чому згорів паркан позивача їй не відомо. Також не може пояснити чому вона під час перевірки міліцією заяви позивача визнавала підпал хмизу та бур'яну, який вона складала на вуличці між її садибою та садибою позивача.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, покази свідків та дослідивши письмові докази в тому числі відмовний матеріал вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи із наступних підстав.

Так, в судовому засіданні встановлено, що 02.04. 2011 року на АДРЕСА_1 між садибами сторін, відповідачка ОСОБА_5 запалила хмиз та сухий бур'ян, які виносила під час весняного прибирання своєї садиби. В результаті згоряння хмизу та бур'яну загорівся та згорів паркан позивача, вигоріло близько 15.6м.кв. площі, вартість знищеного паркану 846 грн.

Установлені обставини підтверджуються: поясненнями позивача; відмовним матеріалом №364 за 2011 рік з постановою про відмову в порушенні кримінальної справи, яка відповідачкою не оскаржувала ся; показами свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, про те, що між позивачем та відповідачкою існують неприязні відносини, 02.04.2011 року вони бачили, що біля вогню, який горів біля паркану позивача стояли дочки відповідачки; звітом про незалежну оцінку знищеної вогнем дерев'яної огорожі.

Аналізуючи установлені обставини суд приходить до слідую чого висновку. Так відповідно ст.1166 ЦК України майнова шкода , завдана неправомірним рішення, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної чи юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка їй завдала. Особа, яка завдала шкоду звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдано не з її вини.

Кріт того на думку суду, відповідачка порушила п.7.1.9 "Правил пожежної безпеки в Україні", яким заборонено у вітряну погоду розпалювати багаття для спалення сухого листя, бадилля, сміття тощо на території присадибної забудови на відстані менше 15 м. від господарських будівель.

Суд вважає, що при розгляді даної справи доведено факт знищення майна (дерев'яної огорожі) позивача ОСОБА_4 в результаті необережних дій відповідачки ОСОБА_5, яка підтвердила факт спалювання сміття 02.04.2011 року, а тому позов частині відшкодування шкоди підлягає задоволенню в сумі 846 гривен.

При вирішенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди в сумі 3000 гривен, суд виходить із слідуючих обставин.

Так, відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою яка її завдала, за наявності її вини.

Суд вважає, що моральна шкода нанесена позивачу виразилась в тому, що сам факт знищення його власності, хоч і не обережним суспільно небезпечним способом, в порушення правил пожежної безпеки, хвилювання визвано цією подією вплинули на моральний, психологічний його стан. А тому на думку суду в цій частині позов підлягає задоволенню в сумі 3000 гривен, що є достатнім моральним відшкодуванням шкоди нанесеної позивачу.

Посилання відповідачки на те, що огорожа позивача згоріла не з її вини, спростовуються поясненнями ОСОБА_5 на а.с. 8, 25 відмовного матеріалу та показами свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7.

Крім того, в силу ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача також необхідно стягнути 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

Відповідно до ч.3.п.3 ст.79 ЦПК України до витрат пов'язаних з розглядом судової справи належать витрати за вчинення дій необхідних для розгляду справи, а саме 350 гривен за оцінку знищену вогнем огорожі.

Всього стягнути з відповідачки на користь позивача 1334 гривні (846 грн. матеріальна шкода + 120 грн. витрати на інформаційно - технічне забезпечення та 350 грн. витрат необхідних для розгляду справи.

На підставі вище наведеного та керуючись ст.ст.10;15;60;84;88;208;209;212-215;218 ЦПК України, ст.ст.23,1166;1167 ЦК України, Законів України " Про пожежну безпеку"," Правил пожежної безпеки в Україні" суд -,

Вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючої жительки АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_4 ,ІНФОРМАЦІЯ_3, жителя АДРЕСА_1 1334 грн. матеріальної шкоди та 3000 гривен моральної шкоди.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя: А.М. Архангельський.