Справа 2-115/11
"07" липня 2011 р. Самарський районний суд м.Дніпропетровська у складі:
головуючий суддя Сухоруков А.О.,
при секретарі Сядро Г.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м.Дніпропетровську цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа територіальна громада м.Дніпропетровська в особі Дніпропетровської міської ради, про припинення права власності на 1/4 частку домоволодіння, визнання права власності на 1/4 частку домоволодіння,
07 вересня 2009 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Самарського районного суду м. Дніпропетровська із позовом до ОСОБА_2, про припинення права власності на ј частку домоволодіння, визнання права власності на ј частку домоволодіння.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказала, що відповідач ОСОБА_2 є її рідна племінниця, дочка рідної сестри ОСОБА_3 Домоволодіння № 38 по вул. Елеваторній у м. Дніпропетровську належало їй та її сестрі, по ј частці кожному, та дружині їх покійного батька, ОСОБА_4, частка якої складала Ѕ.
Її сестра, ОСОБА_3 померла в 1964 році, спадщину прийняла її дочка, відповідач ОСОБА_2, так як була на той час неповнолітньою. При цьому, відповідач ОСОБА_2 в спірному домоволодінні не проживали, казала, що цей будинок їй не потрібен, відмовлялася навіть отримувати правовстановлюючі документи на нього.
Власник іншої Ѕ частини домоволодіння, ОСОБА_4, змінила своє прізвище та ім'я, стала ОСОБА_5. Померла вона 17 грудня 2002 року, спадкоємців після її смерті немає, тому фактично спадщина є відумерлою.
Житловий будинок побудовано в 1945 році, стіни будинку дерев'яно-мазані, перекриття в будинку дерев'яні, покрівля -шиферна, будинок потребує капітального ремонту, виділити ј його частину в натурі неможливо, тому вона згодна компенсувати її відповідачу.
На підставі викладеного, позивач просить суд визнати за нею право власності на ј частину домоволодіння № 38 по вул. Елеваторній у м. Дніпропетровську, припинивши право власності на цю частку ОСОБА_3, стягнути з неї на користь ОСОБА_2 компенсацію за ј частину у розмірі 5000,00 грн. (а.с.а.с. 3-4).
14 травня 2010 року представник позивача уточнила обґрунтування позовних вимог і зазначила, що за рішенням народного суду Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська від 05 листопада 1963 року був проведений поділ домоволодіння в натурі, їй та її нині покійній сестрі виділено в користування кімнату 2, сарай Б, сіни а-1, що складає 12/25 частини всього домоволодіння, ОСОБА_6 було виділено в користування кухню 1-1, сіни а-1, веранду а, теплицю В, що складає 13/25 частини домоволодіння, паркани №№ 1, 2 та вбиральня № 3 залишені в спільному користуванні. Позовні вимоги не змінювала (а.с.а.с. 39-40).
06 червня 2011 року представник позивача уточнила позовні вимоги в частині суми, що підлягає стягненню із позивача ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2, просила в якості компенсації стягнути із неї на користь відповідача 32465,25 грн. (а.с.а.с. 72-73).
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили суд задовольнити позов з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_2 проти припинення її права власності на домоволодіння на стягнення на її користь компенсації не заперечувала, однак не погоджувалося із сумою, що підлягала стягненню, оскільки вважала, що їй повинна належати Ѕ частина домоволодіння. Висловлювала бажання самій сплатити ОСОБА_1 за її частину домоволодіння, але зустрічного позову не подавала, грошових коштів на депозитний рахунок не вносила.
Представник третьої особи в судове засідання на слухання по справі не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не відомі.
Вислухавши доводи та пояснення представника позивача, доводи та пояснення відповідача, дослідивши матеріали справив їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити в повному обсязі з наступних підстав, встановлених у судовому засіданні.
В судовому засіданні встановлено, що за рішенням народного суду Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська від 17 квітня 1963 року, право власності на Ѕ частину домоволодіння № 30 по вул. Елеваторній у селищі Шевченко м. Дніпропетровська (вул. Елеваторна, 38 у м. Дніпропетровську) було визнано за ОСОБА_4, по ј частині -за ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (а.с. 5).
Рішенням народного суду Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська від 05 листопада 1963 року було проведено розподіл домоволодіння № 30 по вул. Елеваторній в селищі Шевченко м. Дніпропетровська, в користування ОСОБА_1 та ОСОБА_3 виділено: кімнату 1-2, сарай Б 6,6 кв.м, сіни а-1 розміром 2,98 кв.м Ч 2,20 кв.м, що склало 12/25 часток домоволодіння; в користування ОСОБА_4 було виділено кухню 1-1 8,1 кв.м, сіни а-1 розміром 1,83 кв.м Ч 1,6 кв.м, веранду а-1, теплицю В, що складає 13/25 часток домоволодіння; паркан № 1, 2 та убиральню № 3 залишено в спільному користуванні (а.с. 41).
ОСОБА_7 комунального підприємства «Земград»№ 1781 від 14 грудня 2004 року підтверджує те, що в дійсності адреса домоволодіння № 30 по вул. Елеваторній у м. Дніпропетровську відповідає сучасній адресі домоволодіння: вул. Елеваторна, 38 у м. Дніпропетровську (а.с. 33), дана обставина також підтверджується й іншими документами, зокрема листами КП «Земград»№ 6626 від 14 червня 2010 року та КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»№ 7133 від 07 липня 2010 року (а.с.а.с. 53, 54).
Технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок № 38 по вул. Елеваторній у м. Дніпропетровську, виготовлений станом на 08 жовтня 2004 року, виданий на ім'я власників ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.а.с. 6-8).
Із домової книги на домоволодіння № 38 по вул. Елеваторній у м. Дніпропетровську вбачається, що в дійсності ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, змінила своє прізвище та ім'я і стала ОСОБА_5, про що проставлена відповідна відмітка (а.с.а.с. 9-12).
ОСОБА_5 померла 07 грудня 2002 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-КИ № 480887 від 11 грудня 2002 року (а.с. 13).
За висновком Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз № 2338/2339-10 від 06 січня 2011 року, виділення із житлового будинку № 38 по вул. Елеваторній у м. Дніпропетровську ј частини в натурі не можливе, дійсна ринкова вартість в цілому домоволодіння № 38 по вул. Елеваторній у м. Дніпропетровську складає 129860,00 грн. (а.с.а.с. 62-68).
Квитанцією № 11953.400.1 від 29 червня 2011 року підтверджується зарахування на депозитний рахунок 32465,25 грн. (а.с. 82).
Аналізуючи спірні правовідносини, співвідношуючи їх із встановленими в судовому засіданні фактичними обставинами справи та дослідженими доказами, враховуючи норми матеріального і процесуального права, суд доходить до наступного.
В дійсності, позивач ОСОБА_1 є власником ј частини домоволодіння № 38 по вул. Елеваторній у м. Дніпропетровську. Власником іншої ј частини домоволодіння була її сестра, ОСОБА_8, яка померла.
Оскільки на час смерті ОСОБА_8 її дочка, відповідач ОСОБА_2 була неповнолітня, вона вважається такою, що прийняла спадщину, тобто є власником ј частини домоволодіння № 38 по вул. Елеваторній у м. Дніпропетровську. Однак належній їй майнові права не зареєструвала.
Власник Ѕ частини домоволодіння № 38 по вул. Елеваторній у м. Дніпропетровську, ОСОБА_5 померла, спадщину після її смерті ніхто не приймав.
У відповідності до ст. 365 ЦК України, право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
Оскільки із домоволодіння № 38 по вул. Елеваторній у м. Дніпропетровську не можливо виділити його ј частку, що підтверджується експертним висновком, відповідач ОСОБА_2 не заявляє зустрічних вимог про визнання за нею права власності на ј частину домоволодіння, шляхом припинення права власності позивача ОСОБА_8, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
При цьому, оскільки відповідач ОСОБА_2 має право на ј частину домоволодіння, на її користь слід стягнути четверту частину її вартості, що складатиме 129860,00 грн. : 4 = 32465,00 грн. і припинити право власності її матері, визнавши це право за позивачем.
Керуючись ст.ст. 185, 365 ЦК України, ст.ст. 4-8, 10, 11, 18, 57-60, 88, 131, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частку домоволодіння №38 по вул. Елеваторній у м.Дніпропетровську, припинивши право власності на цю частку ОСОБА_3.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 32465 (тридцять дві тисячі чотириста шістдесят п'ять) грн. 25 коп., внесених на депозитний рахунок, як компенсацію вартості 1/4 частки домоволодіння №38 по вул. Елеваторній у м.Дніпропетровську.
Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 51 грн. судового збору, 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгяду справи та 1933,20 грн. витрат на проведення експертизи, всього 2104 грн. 20 коп.
Стягнути зі ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 273 грн. 65 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя А.О. Сухоруков