Справа 2-а-2690/11
"18" липня 2011 р. м. Дніпропетровськ
Суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська Кушнірчук Р.О., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
04 липня 2011 року позивач звернулася в суд з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в якому просить визнати протиправною бездіяльність та зобов'язати здійснити перерахунок та провести відповідні виплати з 01.07.2007 року по час винесення судом постанови. Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до ст. 1 Закону України № 2195-IV від 18 листопада 2004 року «Про соціальний захист дітей війни»вона є дитиною війни. Згідно зі ст. 6 зазначеного Закону повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, однак така допомога не виплачувалась, тому просить вимоги задовольнити.
Відповідно до ч.4 ст.183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Судом винесено ухвалу про відкриття скороченого провадження у справі, копію якої направлено відповідачу.
Вказані вище спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України від 18.11.2004 р. № 2195-ІV «Про соціальний захист дітей війни».
Згідно зі статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Позивач є дитиною війни в розумінні Закону України "Про соціальний захист дітей війни", що не заперечується відповідачем, а відтак, на нього повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України "Про соціальний захист дітей війни", в тому числі і право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, як передбачено статтею 6 зазначеного Закону.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Таким чином, щомісячна доплата до пенсії для дітей війни є формою соціального забезпечення громадян, які відповідно до спеціального закону, є дітьми війни. Тобто, фактично ця щомісячна надбавка є формою реалізації конституційного права громадян, які є дітьми війни, на соціальний захист.
За змістом ст.2 Закону України "Про прожитковий мінімум", прожитковий мінімум застосовується зокрема для: встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України; формування Державного бюджету України та місцевих бюджетів.
Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Відповідно до ч.3 цієї статті вказаний мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Враховуючи вищевикладене, виходячи з положень ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суд вважає за можливе та належне застосування для визначення розміру щомісячної доплати до мінімальної пенсії за віком розмір прожиткового мінімуму, оскільки в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується лише як коефіцієнт для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, що на думку суду, не суперечить вимогам ч.3 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а іншого мінімального розміру пенсії законодавством не передбачено.
Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, нарахування Управлінням Пенсійного фонду України в Самарському районі позивачу в неповному обсязі щомісячних сум підвищення пенсій як «дитині війни»з посиланням зокрема на постанову Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008р. №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»-є таким, що не відповідає Конституції України, у зв'язку з чим, суд вважає безпідставним та необґрунтованим такі доводи відповідача в цій частині.
Статтею 99 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Ухвалою суду позовні вимоги позивача за період з 01 липня 2007 року 03 січня 2011 року були залишені без розгляду, у зв'язку із пропуском строку звернення до суду.
Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову шляхом зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська нарахувати та виплатити позивачу щомісячну державну соціальну допомогу з 04 січня 2011 року, оскільки позивач має право та законні підстави для отримання підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
. На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 22 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. ст. 7-11, 71, 99, 158, 160, 162, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Визнати незаконною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська, які полягають у неповному нарахуванні та несплаті ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(у редакції закону від 19.12.2006 р.) у розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська провести нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(у редакції закону від 19.12.2006 р.) у розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 04 січня 2011 року за виключенням сум, які раніше були йому виплачені за ці періоди.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного адміністративного суду Дніпропетровської області через Самарський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови або отримання копії постанови апеляційної скарги.
Суддя