3-1324/11
11.07.2011 р. суддя Самарського районного суду м.Дніпропетровська Маймур Г.Я., розглянувши у судовому засіданні матеріали адміністративної справи, яка надійшла у відношенні ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянинка України, головний бухгалтер, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, за ч.1 ст.41 КУпАП, -
14 червня 2011р. Під час перевірки з'ясоване, що в Установі деякі працівники, а саме охоронці, ветлікарі пунктів держветсанконтролю працюють цілодобово без перерви та вихідних днів. Згідно із табелями обліку використання часу, відомостями нарахування заробітної плати, гюащвники пунктів держветсанконтролю впродовж 2011 року відпрацьовували по 8 годин на день. Але, при цьому, працівники Дніпровського пункту держветсанконтролю працюють згідно із графіком змінності цілодобо позмінно впродовж місяца. Наприклад, згідно із графіком змінності на травень 2011 року, ОСОБА_2, ОСОБА_3 відпрацювали кожний ио 8 змін із розрахунку 24 години, що складає 192 години на місяць. Тобто вищевказане свідчить про те, що дані працівники відпрацювали у травні понад рекомендовану норму 40 годин. Власник або уповноважений ним орган може застосовувати надурочні роботи лише у виняткових випадках...», але проведення надурочних робіт було насамперед запланованим графіком роботи, а не таким, що виникли через винятковий випадок. При цьому, при складанні графіків було порушено вимоги ст. 64 КЗпП України, згідно якої «Надурочні роботи можуть провадитися лише з дозволу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) підприємства, установи, організації», що не виконано (графіки роботи язвіть не погоджені з профспілковим представником). Крім цього, згідно із ст. 61 КЗпП України встановлено, що на безперервно діючих підприємствах, а також в окремих виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути додержана встановлена для даної категорії працівників щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, допускається за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації запровадження підсумованого обліку робочого часу з тим, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин. Рекомендовані норми вказані у листі Мінпраці від 25.08.2010 р. №9111/0/14-10/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2011 рік», відповідно до якого гранична норма робочого часу у травні 2010 року складає 152 години. Відповідно до вищенаведеного, нарахування та відповідно і оплати у подвійному розмірі за проведення надурочних робіт проведено не було, що є порушенням ст. 106 КЗпП України. Вищевказане говорить про те, що час фактичної роботи працівників не відповідає режиму роботи, встановленому у КД Установи та облікованому у табелях обліку робочого часу, що призводить до недостовірного обліку виконуваної працівником роботи та бухгалтерського обліку витрат на оплату праці, що унеможливлює правильне та в повному обсязі нарахування працівнику заробітної плати, чим порушені вимоги ст. ЗО Закону України «Про оплату праці», згідно якої «Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку». Таким чином, керівництвом Установи систематично впродовж 2011 року внаслідок порушення ст. 30 Закону України «Про оплату пращ»допускається проведення надурочних робіт, але оплата надурочних робіт у подвійному розмірі керівником Установи не проводиться, що є порушенням вимог ст. 106 КЗпП України, згідно якої «у разі підсумованого обліку робочого часу оплачуються як надурочні всі години, відпрацьовані понад встановлений робочий час в обліковому періоді, при цьому компенсація понаднормових робіт шляхом надання відгулів не допускається, ст.62 КЗпПУ. Крім цього, враховуючи що іфаіщвищеперелічених працівників організована цілодобово, виявляється факт безпідставного ненарахування та відповідної невиплати доплати за роботу у нічний час (з 22.00 до 06.00 години) у розмірі 20% тарифної ставки за кожну годину, що є порушенням ст. 108 КЗпП України, згідно якої «Робота у нічний час (стаття 54) оплачується у підашценому розмірі, встановлюваному генеральною, галузевою (регіональною) угодами та колективним договором, але не нижче 20 відсотків тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час». Застосування робіт працівників у вихідні дні (субота, неділя згідно із 4.8 КД Установи) суперечить вимогам ст. 71 КЗпП України, якою заборонено роботу у вихідні дні. Залучення окремих працівників до роботи у ці дні допускається тільки з дозволу профспілкового комітету підприємства (представника трудового колективу) і тільки у виняткових випадках, визначених законодавством і в частині другій цієї статті. Зазначені залучення працівників до роботи у вихідні та святкові дні не входить в жоден з вичерпних випадків, визначених законодавством. Крім цього, законодавство України обмежує випадки проведення робіт у святкові та неробочі дні. Перелік таких днів визначений статтею 73 КЗпП. У ці дні допускаються роботи із залученням працівників у випадках та в порядку, передбачених статтею 71 КЗпП України, тобто залучення окремих працівників до роботи у ці дні допускається на підставі письмового розпорядження власника і тільки з дозволу виборного органу первинної профспілкової організації, тобто залучення працівників охорони, ветлікарів до роботи у святкові та неробочі дні проводилась з порушенням ст. 71, 73 КЗпП України. Крім цього, робота у зазначені дні компенсується відповідно до ст. 107 КЗпП України, тобто оплачується у подвійному розмірі, що також не виконано, чим порушуються вимоги ч. 1 ст. 41 КУпАП України.
Вважаю, що вина правопорушниці доведена.
Вина правопорушника у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується поясненнями та актом перевірки № 04-01-122/201 від 9.06.2011р.
Враховуючи характер скоєного, особистість правопорушниці, ступень її вини, майновий стан й обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, вважаю за необхідне накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави.
На підставі наведеного та, керуючись ч.1 ст. 41, ст.ст. 283, 284 КУпАП України, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винною у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.41 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 510грн.
Постанова суду може бути оскаржена в Апеляційний суд Дніпропетровської обл. через Самарський районний суд м.Дніпропетровська в десятиденний строк з дня її проголошення.
Строк пред'явлення постанови до виконання: протягом трьох місяців з дня її винесення. В разі оскарження чи опротестування постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги або протесту.
Суддя: Г.Я. Маймур