Справа: № 2-а-101/11 Головуючий у 1-й інстанції:
Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.
Іменем України
"30" червня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Коротких А.Ю.,
суддів: Літвіної Н.М.,
Чаку Є.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на постанову Подільського районного суду м. Києва від 14 січня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни»,-
Главою 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено особливості провадження в окремих категоріях адміністративних справ. Зокрема, частиною першою ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, яка є імперативною нормою, встановлюється перелік адміністративних справ щодо яких обов'язково застосовується скорочене провадження. Проте, частиною другою цієї статті передбачається можливість розгляду в скороченому провадженні за умови, що вимоги не стосуються прав, свобод, інтересів та обов'язків третіх осіб. Тобто, лише у випадку залучення до участі у справі третіх осіб адміністративна справа не може бути розглянута в скороченому провадженні.
Крім того, зазначені у частині першій ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи щодо яких застосовується скорочене провадження, можуть бути розглянуті не у скороченому провадженні у випадку, передбаченому частиною четвертою ст.183-2 цього Кодексу з обов'язковим постановленням відповідної ухвали.
При відкритті провадження в адміністративних справах за позовними вимогами, зазначеними у частині першій ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суди першої інстанції мають зазначати, що саме скорочене провадження відкривається в адміністративній справі, а постанови суду першої інстанції за результатом розгляду таких справ мають містити виключно відомості, зазначені у частині шостій цієї статті.
Тому порушення судом першої інстанції особливості провадження справи, а саме розгляд її не у скороченому провадженні, не є перешкодою для апеляційного її розгляду в порядку письмового провадження, в зв'язку з чим і оскарження постанови суду першої інстанції здійснюється в порядку, передбаченому частинами восьмою-десятою ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Крім того, порушення судом першої інстанції норм процесуального права не призвели до неправильного вирішення справи.
Постановою Подільського районного суду м. Києва від 14 січня 2011 року позов ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни»задоволено частково.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є особою, що належить до соціальної категорії громадян «діти війни»відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року №2195-ІV, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією пенсійного посвідчення та має право на підвищення до пенсії у розмірі надбавки 30% мінімальної пенсії за віком, що передбачено ст. 6 вищезазначеного Закону.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно із частиною десятою ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.
В зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального права, за таких підстав, апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції -без змін.
Керуючись ст.ст. 183-2, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві залишити без задоволення, а постанову Подільського районного суду м. Києва від 14 січня 2011 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя: Коротких А.Ю.
Судді: Літвіна Н.М.
Чаку Є.В.