Справа: № 2а-2159/10 Головуючий у 1-й інстанції:
Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.
Іменем України
"30" червня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Коротких А.Ю.,
суддів: Літвіної Н.М.,
Чаку Є.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою управління пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 10 грудня 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до управління пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва про перерахунок пенсії,-
Главою 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено особливості провадження в окремих категоріях адміністративних справ. Зокрема, частиною першою ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, яка є імперативною нормою, встановлюється перелік адміністративних справ щодо яких обов'язково застосовується скорочене провадження. Проте, частиною другою цієї статті передбачається можливість розгляду в скороченому провадженні за умови, що вимоги не стосуються прав, свобод, інтересів та обов'язків третіх осіб. Тобто, лише у випадку залучення до участі у справі третіх осіб адміністративна справа не може бути розглянута в скороченому провадженні.
Крім того, зазначені у частині першій ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи щодо яких застосовується скорочене провадження, можуть бути розглянуті не у скороченому провадженні у випадку, передбаченому частиною четвертою ст.183-2 цього Кодексу з обов'язковим постановленням відповідної ухвали.
При відкритті провадження в адміністративних справах за позовними вимогами, зазначеними у частині першій ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суди першої інстанції мають зазначати, що саме скорочене провадження відкривається в адміністративній справі, а постанови суду першої інстанції за результатом розгляду таких справ мають містити виключно відомості, зазначені у частині шостій цієї статті.
Тому порушення судом першої інстанції особливості провадження справи, а саме розгляд її не у скороченому провадженні, не є перешкодою для апеляційного її розгляду в порядку письмового провадження, в зв'язку з чим і оскарження постанови суду першої інстанції здійснюється в порядку, передбаченому частинами восьмою-десятою ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Крім того, порушення судом першої інстанції норм процесуального права не призвели до неправильного вирішення справи.
Постановою Деснянського районного суду м. Києва року позов ОСОБА_3 до управління пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва про перерахунок пенсії задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є особою, яка постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС 1 категорії та інвалідом 2 групи, інвалідність якого отримана через захворювання, яке пов'язане з виконанням робіт щодо ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Внаслідок вказаних обставин, позивач має право отримання пенсії у розмірі не меншому ніж вісім мінімальних пенсії за віком та на додаткову пенсію у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, які передбачені ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28 лютого 1991 року № 796-XII.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно із частиною десятою ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.
В зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального права, за таких підстав, апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції -без змін.
Керуючись ст.ст. 183-2, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу управління пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Києва року -без змін.
Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя: Коротких А.Ю.
Судді: Літвіна Н.М.
Чаку Є.В.