Справа: № 2а-1881/11 Головуючий у 1-й інстанції: Соловей Г.В.
Суддя-доповідач: Романчук О.М
Іменем України
"29" червня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого: Романчук О.М.,
Суддів: Глущенко Я.Б.,
Шелест С.Б.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Фастові Київської області на постанову Фастівського міськрайонного суду Київської області від 04 лютого 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України у м. Фастові Київської області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_3 21.01.2011 року звернувся до Фастівського міськрайонного суду Київської області із позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Фастові Київської області про визнання дій незаконними та зобов'язання провести перерахунок та виплату щомісячної пенсії з урахуванням доплат, передбачених ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з 01.01.2008 року.
Постановою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 04 лютого 2011 року позов задоволено частково. Визнано дії відповідача незаконними та зобов'язано перерахувати належну доплату до пенсії позивачу за період з 21.07.2010 року, як проживаючому в зоні посиленого радіоекологічного контролю, з урахуванням зміни розміру мінімальної заробітної плати, за виключенням сум фактично проведених виплат.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач по справі - Управління Пенсійного фонду України у м. Фастові Київської області подали апеляційну скаргу, в якій просили скасувати постанову суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції на новий розгляд.
Суд, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Як вбачається з матеріалів справи, свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що він є непрацюючим пенсіонером, який постійно проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю та відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має право на доплату до пенсії у розмірах, встановлених зазначеним законом.
Так, згідно з ч. 1 та 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах: у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - три мінімальні заробітні плати; у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати; у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата. Пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях, і стипендії студентам, які там навчаються, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті. Пенсіонерам, які працюють у зонах радіоактивного забруднення, оплата праці додатково підвищується на 25 процентів від розміру мінімальної заробітної плати.
Разом із тим, при нарахуванні позивачу щомісячної пенсії відповідачем, в порушення вимог законодавства, не правомірно нараховувалася доплата до пенсії позивача в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у розмірі, який передбачено Постановою КМ України від 26.07.1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
З огляду на загальні засади пріоритету законів над підзаконними актами, суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, правомірно керувався положеннями Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не приписами постанови Уряду.
Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Отже, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Фастові Київської області -залишити без задоволення, а постанову Фастівського міськрайонного суду Київської області від 04 лютого 2011 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: О.М. Романчук
Судді: Я.Б. Глущенко
С.Б. Шелест