Справа: № 2-а-31/10 Головуючий у 1-й інстанції: Чернявська М.В.
Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.
Іменем України
"07" липня 2011 р. м. Київ
колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Кузьменко В. В.,
суддів Василенка Я. М., Степанюка А. Г.,
розглянувши в письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення України Житомирської районної державної адміністрації про стягнення заборгованості по невиплаченій допомозі по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення України Житомирської районної державної адміністрації на постанову Житомирського районного суду Житомирської області від 10.11.2010 року, -
19.02.2009 року позивач звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення України Житомирської районної державної адміністрації про стягнення заборгованості по невиплаченій допомозі по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007 рік.
Постановою Житомирського районного суду Житомирської області від 10.11.2010 року позов задоволено: визнано протиправною бездіяльність відповідача та про стягнення заборгованості по невиплаченій допомозі по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову у повному обсязі.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову суду і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження у справі.
Судом першої інстанції встановлено, що на користь позивача необхідно провести виплату допомоги по догляду за дитиною досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції прийшов до висновку, що при прийнятті нових законів, або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, а тому відповідачем мають бути дотримані вимоги ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», якою передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є матір'ю дитини, яка не досягла трирічного віку, з якою вона разом проживає та яку вона фактично доглядає.
Частиною 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років.
Відповідно до пункту 3 розділу VІІІ Прикінцевих положень названого Закону розмір державної допомоги сім'ям з дітьми, передбаченої статтею 15 цього Закону, визначається Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік у відсотковому відношенні до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з поступовим наближенням до прожиткового мінімуму, але при цьому не може бути нижчим за величину, що дорівнює 25 відсоткам зазначеного прожиткового мінімуму, а з 1 січня 2006 року -50 відсоткам цього прожиткового мінімуму.
Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років встановлений у наступних розмірах: з 1 січня 2007 року - 434,00 грн., з 1 квітня 2007 року і до 30 вересня 2007 року - 463,00 грн., з 1 жовтня 2007 року і до 31.12.2007 року -470,00 грн.
Проте, дію ч. 1 ст. 15 та п. 3 розділу VIII Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»зупинено на 2007 рік згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» № 489-V від 19.12.2006 року, ст.. 56 якого установлено, що у 2007 році допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно матеріалів справи, позивач отримувала грошову допомогу відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», тобто з врахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік».
Разом з тим, судовою колегією враховується, що рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 положення ст. 56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», якими зупинено дію ч. 1 ст. 15 та п. 3 розділу VIII Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Втім, відповідно до п. 3 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України визнані неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»втратили чинність з дня ухвалення цього рішення, тобто з 9 липня 2007 року.
За наведених обставин, судова колегія дійшла висновку, що відповідач, здійснюючи позивачу виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку після 09 липня 2007 року у розмірі, передбаченому Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», не виконав взяті державою зобов'язання та порушив права позивача, оскільки дії Управління не відповідали приписам чинного у зазначений період законодавства.
Однак, відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України (в редакції чинній на момент подачі позовної заяви) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
В ч. 2 ст. 99 КАС України (в редакції чинній на момент подачі позовної заяви) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зважаючи на ту обставину, що позов поданий 19.02.2009 року, то позивач пропустив строк звернення до суду, а поважних причин такого пропуску колегія суддів не вбачає.
Відповідно до ч. 2 ст. 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Тобто, суд при вирішенні даної справи повинен застосовувати процесуальний закон який діє на момент, розгляду справи та прийняття рішення.
Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України (в редакції чинній на момент винесення рішення) адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню, із залишенням позовних вимог без розгляду.
Керуючись ст.ст. 195, 183-2, 197, 198, 203, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення України Житомирської районної державної адміністрації на постанову Житомирського районного суду Житомирської області від 10.11.2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення України Житомирської районної державної адміністрації про стягнення заборгованості по невиплаченій допомозі по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку -задовольнити частково.
Постанову Житомирського районного суду Житомирської області від 10.11.2010 року -скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення України Житомирської районної державної адміністрації про стягнення заборгованості по невиплаченій допомозі по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007 рік - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: В. В. Кузьменко
Судді: Я. М. Василенко
А. Г. Степанюк
Повний текст ухвали виготовлено 07.07.2011 року.