Справа: № 2а-6379/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Балаклицький А.І.
Суддя-доповідач: Мельничук В.П.
Іменем України
"05" липня 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Мельничука В.П.
суддів: Бабенка К.А., Федотова І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду апеляційну скаргу представника Приватного підприємства «Людмила-НБМ»-Таран Тетяни Григорівни на постанову Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2011 року у справі за адміністративним позовом Рокитнянської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області до Приватного підприємства «Людмила-НБМ»про стягнення пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, -
У липні 2010 року Рокитнянська міжрайонна державна податкова інспекція Київської області звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного підприємства «Людмила-НБМ»про стягнення пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до даних відділу обліку Рокитнянської МДПІ Київської області за відповідачем рахується податковий борг у сумі 371406,18 грн., а саме: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності та порушення вимог валютного законодавства, які були встановлені під час перевірки відповідача.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 03 березня 2011 року позов задоволено. Стягнуто з Приватного підприємства «Людмила-НБМ»на користь Державного бюджету України пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 371406,18 грн.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням представник Приватного підприємства «Людмила-НБМ»-Таран Тетяна Григорівна подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову повністю.
До суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду.
Статтею 128 КАС України встановлено наслідки неприбуття в судове засідання особи, яка бере участь в справі.
Згідно до ч. 6 зазначеної вище статті якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь в справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.
За змістом ч. 1 вищезазначеної статті суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.
З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, а також те, що до суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, відсутні клопотання про розгляд справи за їх участю, колегія суддів ухвалила про апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду першої інстанції -без змін з наступних підстав.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції було встановлено наступне.
Приватне підприємство «Людмила-НБМ»зареєстроване Рокитнянською районною державною адміністрацією Київської області 16.02.2005 року.
Як платник податків, зборів та обов'язкових платежів відповідач узятий на облік в Рокитнянській МДПІ з 22.02.2005 року.
Згідно довідки про наявність заборгованості відповідач станом на 26.06.2010 року має податковий борг в сумі 371406,18 грн., який виник у зв'язку з несплатою відповідачем пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, визначеною рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Також судом першої інстанції було встановлено, що з 21.09.2009 року по 28.09.2009 року на підставі направлення № 208 та інформації Білоцерківської філії ВАТ «Райфайзен Банк Аваль»про порушення розрахунків за експортно-імпортними операціями станом на 01.06.2009, інформації станом на 01.08.2009 року за наказом Рокитнянської МДПІ № 188 «ОД»від 21.09.2009 року працівниками Рокитнянської МДПІ Київської області було проведено позапланову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності ПП «Людмила-НБМ»з питань дотримання вимог валютного законодавства термінів розрахунків по контракту № 03 від 17.01.2008 року ООО «Аргумент»(Російська Федерація), по контракту № 01/102008 від 01.10.2008 року з ЗАО «ВТО Юго-Запад»за період з 23.06.2009 року по 10.09.2009 року.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 09.10.2009 року № 22/220-33208466, за змістом якого перевіркою було встановлено порушення відповідачем, що станом на 10.09.2009 року оплата за поставку товару за експортними операціями не надійшла, чим порушено ст. 1 Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».
На підставі акту перевірки Рокитнянською МДПІ Київської області винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 13.10.2009 року № 0000102200, яким відповідачу визначено штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 371406,18 грн.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що спірне рішення відповідача є правомірним, оскільки прийнято обгрунтовано та з урахуванням всіх обставин, що мають значення для справи.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядках, встановлених законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.
Частина 5 ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»передбачає за порушення резидентами строків, передбачених ст.ст. 1, 2 цього Закону стягнення пені та надає право державним податковим інспекціям за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.
Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено підстави для звільнення від доказування.
Частиною першою цієї ж статті визначено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 16.06.2010 року в адміністративній справі № 2-а-4039/10/1070, яка набрала законної сили, були встановлені такі обставини, що Приватне підприємство «Людмила-НБМ»не заперечувало факт вчинення порушення ним валютного законодавства, у зв'язку з цим суд вважає, що Рокитнянська МДПІ Київської області діяла в межах повноважень передбачених законами України. Повноваження були використанні з метою, з якою це повноваження надано, а саме: виявлення порушень Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»і притягнення правопорушника до відповідальності.
Крім того в даній постанові були встановлені такі обставини, що твердження Приватного підприємства «Людмила-НБМ»про те, що Рокитнянська МДПІ не мала права проводити перевірку, зважаючи на положення Постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2009 року № 502, є безпідставним. Оскільки, відповідно до п. 1 вказаної постанови вона не встановлює обмежень на планові заходи державного контролю за додержанням податкового законодавства, а також на позапланові перевірки що проводяться за зверненнями фізичних і юридичних осіб про порушення суб'єктами господарювання вимог законодавства.
Таким чином, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 13.10.2009 року № 0000102200 прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 Кодексу.
Оскільки доказів, які б спростовували доводи позивача, суду не надано, судом встановлено наявність у відповідача заборгованості зі сплати штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 371406,18 грн.
Державна податкова інспекція є органом державної влади і, відповідно, її діяльність має підпорядковуватись вимогам наведеної норми Конституції України, та аналогічним вимогам ст.ст. 11, 11-1, 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».
Відповідно до п. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»органи державної податкової служби мають право здійснювати невиїзні перевірки, а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів, додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності, на яких згідно із законодавством України покладено обов'язок утримувати та /або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).
Вказаний Закон України є спеціальним з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетом та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі пені та порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно п.п. 6.3 п. 6 Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 17.03.2001 року № 110 та зареєстрована у Міністерстві юстиції України 23.03.2001 року за № 268/5459 згідно з чинним законодавством органом державної податкової служби надано право у разі порушення валютного законодавства до платників податків застосовувати штрафні та фінансові санкції, у вигляді пені за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, у розмірах, визначених відповідними законодавчими актами.
Таким чином колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про обгрунтованість позову та наявність підстав для його задоволення.
Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, а тому вона задоволенню не підлягає.
Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим -ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу представника Приватного підприємства «Людмила-НБМ»-Таран Тетяни Григорівни -залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2011 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили через п?ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий-суддя: В.П. Мельничук
Судді: К.А. Бабенко
І.В. Федотов