Справа: № 2-а-1393/10 Головуючий у 1-й інстанції:
Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.
"30" червня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Коротких А.Ю.,
суддів: Літвіної Н.М.,
Чаку Є.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 жовтня 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області про перерахунок пенсії, -
ОСОБА_3 (далі -позивач) звернувся до адміністративного суду з позовом до управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області (далі -відповідач) про перерахунок пенсії.
Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 жовтня 2010 року позов ОСОБА_3 задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позову. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.
Враховуючи те, що апеляційна скарга була подана на постанову суду, яка була ухвалена у порядку скороченого провадження, згідно ст. 183-2 КАС України та положення ст. 197 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як свідчать матеріали справи, позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області як пенсіонер та продовжує працювати.
12.06.2009 року позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою про перерахунок пенсії по стажу і заробітку, як пенсіонерці, яка відпрацювала після виходу на пенсію 24 місяці.
При здійсненні перерахунку пенсії позивачу, відповідач керувався нормами п.п.3 п.11 постанови КМ України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»від 28 травня 2008 року № 530 (далі -постанова № 530), при цьому відповідач використовував показник середньої заробітної плати по Україні за 2007 рік.
У відповідності до ч.4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі -Закон № 1058, у редакції, чинній до 28.12.2007 року), у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.
Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.
Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, що зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
У подальшому підпунктом «б»підпункту 10 пункту 35 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28 грудня 2007 року № 107-VI до ч.4 ст. 42 Закону № 1058 були внесені зміни.
Частина 4 ст. 42 Закону № 1058 була викладена у наступній редакції: «У разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період після призначення пенсії не підлягає виключенню згідно із абзацом третім частини першої статті 40 цього Закону.»
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року N 10-рп/2008 вказані зміни були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Тобто, після прийняття вказаного рішення Конституційним судом України ст. 42 Закону № 1058 діє у редакції, яка діяла до внесення змін Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
У відповідності до п.п.3 п. 11 постанови № 530, у разі коли застрахована особа після призначення пенсії відповідно до Закону продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період, що настає після призначення пенсії, не підлягає виключенню згідно з абзацом третім частини першої статті 40 Закону (Закону № 1058).
У даному випадку відповідач при перерахунку пенсії керувався нормативно-правовим актом нижчої юридичної сили, тобто постановою № 530 замість норм Закону № 1058.
Враховуючи конституційний принцип пріоритету вищої юридичної сили Закону ніж підзаконного нормативно-правового акта, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про неправомірність дій відповідача при перерахунку пенсії позивача.
У відповідності до п.6 ст. 92 Конституції України, виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров'я; екологічної безпеки.
Однак колегія суддів звертає увагу на те, що судом першої інстанції не було враховано положення ст.ст. 99 та 100 КАС України. Позивач звернувся до суду 15.09.2010 року, а ст. 99 КАС України передбачений шестимісячний строк звернення до суду, тому суд першої інстанції при відкритті провадження у справі мав залишити позовні вимоги у частині виплати різниці у розмірі пенсії з 01.06.2009 року по 14.03.2010 року без розгляду. Матеріали справи не містять клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду та судом вказане питання не розглядалось.
Судом першої інстанції було вірно зроблено висновок про те, що при прерахунку пенсії позивачу, відповідач мав враховувати розмір середньої заробітної плати за 2008 рік, тобто рік, що передує року звернення.
Враховуючи необхідність залишення частини позовних вимог без розгляду (з 01.06.2009 року по 14.03.2010 року), колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення позову.
Таким чином, судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови було неповно з'ясовано обставини справи та порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів, у відповідності до ч.2 ст. 205 КАС України, приходить до висновку, що постанову суду першої інстанції необхідно скасувати та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позов частково.
Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області задовольнити частково.
Постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 жовтня 2010 року скасувати та ухвалити нову, якою задовольнити позов частково.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_3 з урахуванням показника середньої заробітної плати в галузях національної економіки України за 2008 рік та виплатити різницю в розмірі пенсії з 15 березня 2010 року.
В іншій частині позову відмовити.
Постанова набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя: Коротких А.Ю.
Судді: Літвіна Н.М..
Чаку Є.В.