Справа: № 2а-1008/10/2370 Головуючий у 1-й інстанції:
Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.
Іменем України
"30" червня 2011 р. м. Київ
Справа № 2-а-1008/10/2370
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Коротких А.Ю.,
суддів: Літвіної Н.М.,
Чаку Є.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 14 травня 2010 року у справі за адміністративним позовом управління Держкомзему у Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області до начальника Державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області - Сотник Віри Григорівни, головного державного інспектора Державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області - Жданової Руслани Анатолівни про визнання рішень протиправними, -
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 14 травня 2010 року позов задоволено частково. Скасовано рішення начальника державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області Сотника В.Г. від 27.02.2010 року № 36 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін в розмірі 129 960 грн. 60 коп. та припис начальника державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області Сотник В.Г. про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін від 27.02.2010 року № 36.У решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позову. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.
Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання та положення ст. 197 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про можливість розглядати справу у порядку письмового провадження.
Справа розглядалась судами різних інстанції неодноразово.
Перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З 08 лютого 2010 року по 23 лютого 2010 року службовими особами державної інспекції з контролю за цінами у Черкаській області відповідно до плану роботи на 1 квартал 2010 року було проведено планову перевірку управління Держкомзему у Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області з питань дотримання порядку формування, встановлення та застосування розмірів плати (тарифів) на землевпорядні роботи, роботи та послуги пов'язані з оформленням документів, в т.ч. які посвідчують право власності на земельні ділянки при передачі їх безоплатно у власність громадян України.
Під час перевірки перевіряючими було встановлено, що позивачем за період з 01 лютого 2009 року по 01 лютого 2010 року стягувалась плата за підготовку та видачу висновків з надання земельних ділянок у користування або власність в порушення п.8 таб. 6.1 Наказу Державного Комітету земельних ресурсів України, Міністерства фінансів України та Міністерства економіки України від 15.06.2001 року № 97/298/124 «Про затвердження Розмірів оплати земельно-кадастрових робіт та послуг»та видавались висновки щодо умов відведення земельної ділянки у користування, що на думку державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області, є порушенням Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності»від 06.09.2005 року № 2806-IV (далі -Закон № 2806, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів»від 01.11.2000 року № 1619. За результатами зазначеної перевірки перевіряючими було складено акт від 23.02.2010 року № 0232.
На підставі вищевказаного акту перевірки начальником державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області Сотник В.Г. було винесено рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 27.02.2010 року № 36 на загальну суму 129960 грн. 00 коп., припис про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін від 27.02.2010 року № 36 та вимога щодо усунення виявлених порушень законодавства про порядок встановлення і застосування цін від 27.02.2010 року № 823.
Відповідно до п.1 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 року № 1819, Державна інспекція з контролю за цінами (далі - Держцінінспекція) є урядовим органом, що діє у системі Мінекономіки, відповідальним перед Кабінетом Міністрів України, підзвітним та підконтрольним Міністрові економіки.
Пунктом 4 вказаного Положення визначено, що Держцінінспекція відповідно до покладених на неї завдань проводить моніторинг цін і тарифів на товари і послуги споживчого ринку, узагальнює його результати, готує пропозиції щодо вжиття заходів до стабілізації цінової ситуації; у межах своєї компетенції здійснює перевірки додержання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також їх економічного обгрунтування.
У відповідності до ст.6 Закону України «Про ціни і ціноутворення»від 3 грудня 1990 року № 507-XII (далі -Закон № 507, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), в народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи.
Статтею 8 вказаного Закону визначено, що державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.
Згідно з ч.1 ст. 14 Закону № 507, вся необгрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необгрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.
Як свідчать матеріали справи, на думку перевіряючих, стягнення оплати за виконання робіт щодо підготовки та видачі висновків з надання земельних ділянок у користування або власність не передбачені нормами чинного законодавства. Крім того, на думку перевіряючих, вказані дозволи є документами дозвільного характеру, що створяє додаткові перешкоди для оформлення прав на землю. Вказані послуги мали надаватись безоплатно.
Однак, вказані висновки перевіряючих є помилковими.
У відповідності до п. 5 Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 1 листопада 2000 року № 1619, державні органи земельних ресурсів можуть виконувати та надавати на платній основі такі види земельно-кадастрових робіт і послуг: проведення землевпорядних та землеоціночних робіт, у тому числі грошова оцінка земель та експертна грошова оцінка земельних ділянок; надання консультацій з питань оформлення прав на земельні ділянки, державного земельного кадастру, кількісної та якісної характеристики земельних угідь, економічної та грошової оцінки земель, інших питань використання та охорони земель.
На виконання вказаної норми Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України «Про затвердження Розмірів оплати земельно-кадастрових робіт та послуг»від 15 червня 2001 року N 97/298/124 було затверджено перелік земельно-кадастрових робіт та розмір оплати за них.
Відповідно до п.п.9 та 10 табл. 6.1 вказаного Наказу до оплачуваних послуг віднесено: «Підготовка висновків з надання земельних ділянок у користування на замовлення юридичних та фізичних осіб»та «Видача висновків щодо умов надання земельної ділянки, технічних умов на рекультивацію земель».
Таким чином, надання вказаних дозволів з боку позивача є одним із видів земельно-кадастрових робіт та стягнення плати за них повністю відповідає чинним нормам законодавства України.
Виходячи з вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що рішення відповідача про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 27.02.2010 року № 36 та відповідний припис є неправомірними, а отже підлягають скасуванню.
Крім того, у відповідності до ст. 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності»від 6 вересня 2005 року № 2806-IV, документ дозвільного характеру - дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ, який дозвільний орган зобов'язаний видати суб'єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб'єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.
Отже вказані висноки не мають відношення до документів дозвільного характеру, оскільки не надають право на здійснення господарської діяльності.
Доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обгрунтованими.
Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 14 травня 2010 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя: Коротких А.Ю.
Судді: Літвіна Н.М.
Чаку Є.В.