Справа: № 2а-231/11 Головуючий у 1-й інстанції: Чала А.П.
Суддя-доповідач: Безименна Н.В.
Іменем України
"30" червня 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Безименної Н.В.,
суддів: Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю.
розглянувши, в порядку письмового провадження, справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва на постанову Святошинського районного суду міста Києва від 25 січня 2011 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва про визнання дій протиправними, зобов'язання нарахувати та виплатити 30% надбавку до пенсії як дитині війни, -
Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 25 січня 2011 року позов задоволено частково, а саме: визнано дії управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва щодо відмови в нарахування та виплаті ОСОБА_2 соціальної допомоги у вигляді надбавки до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» - протиправними та зобов'язано управління Пенсійного фонду України Святошинському районі міста Києва нарахувати та виплатити позивачу надбавку до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(в редакції від 09.07.2007 року ), у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за період з 02.06.2010 року по 25.01.2011 року -день винесення постанови, за виключенням здійснених позивачу виплат за цей період часу.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить оскаржувану постанову скасувати як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального та процесуального права, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є дитиною війни. Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 № 2195 дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Розміри прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність у 2010 році встановлювались ст. 52 Закону України «Про державний бюджет на 2010 рік»з 1 січня - 695 гривень, з 1 квітня - 706 гривень, з 1 липня - 709 гривень, з 1 жовтня - 723 гривні, з 1 грудня - 734 гривні.
Всупереч ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалась відповідно до п. 8 постанови КМ України від 28.05.2008 № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою установлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня - 48,1 гривні, з 1 липня - 48,2 та з 1 жовтня - 49,8 гривні.
З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України «Про соціальний захист дітей війни»має вищу юридичну силу в порівняні з постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 530. Отже, відповідач неправомірно виплачував позивачу щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 6 зазначеного Закону.
При цьому, апелянтом в порушення вимог частин 1, 2 статті 71 КАС України не надано жодних доказів на спростування правомірності оскаржуваної постанови суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва - залишити без задоволення, а постанову Святошинського районного суду міста Києва від 25 січня 2011 року - без змін.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку і строки визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий: Н.В. Безименна
Судді: Л.В. Бєлова
А.Ю. Кучма