Справа: № 2а-9095/10 Головуючий у 1-й інстанції: Куліченко М.В.
Суддя-доповідач: Беспалов О.О.
Іменем України
"31" травня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Беспалова О.О.
суддів Ключковича В.Ю., Губської О.А.
при секретарі Кропивному Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Києві апеляційну скаргу представника Управління Пенсійного фонду України у м. Коростень Житомирської області на постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 22 жовтня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у м. Коростень Житомирської області про визнання протиправною бездіяльності і зобов"язання вчинити певні дії та втягнення недоплаченої пенсії по інвалідності ЧАЕС, -
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати дії відповідача неправомірними та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату недоотриманої суми підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, відповідно до ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Постановою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 22 жовтня 2010 року позов задоволено частково.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду - зміні з таких підстав.
Суд першої інстанції прийшов до висновку про часткове задоволення позову.
З таким висновком суду колегія суддів не може погодитись в повній мірі, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є непрацюючим пенсіонером, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю категорії 3.
Частиною 2 ст.39 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції ЗУ від 06.06.1996р. № 230/96-ВР передбачає, що пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, підвищуються у розмірах, встановлених частиною 1 цієї статті тобто, згідно п.3 ч.1 ст. 39 - у зоні посиленого радіоекологічного контролю - дві мінімальні заробітні плати.
Відповідно до ч.1 ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС" визначено, що конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.
З урахуванням наведеного, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції, що відповідач неправомірно не виплачував позивачу доплату ст. 39 ЗУ " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", то суд визнає такі дії протиправними та зобов"язує відповідача провести нарахування та виплату позивачу вказаної доплати. Однак, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату пенсії позивачу в розмірі встановленому ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 05.03.2009 року, однак не зазначив за який період слід залишити позовну заяву без розгляду з підстав встановлених ст. 100 КАС України.
Так, колегія суддів зауважує, що відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Стаття 100 КАС України передбачає, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем подано позов про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії за період з 05.03.2009р. лише 05.03.2010 р., тобто після збігу 6 місячного строку з дня, коли нова дізналася про порушення своїх прав, свобод та інтересів, то колегія суддів приходить до висновку, що позов в цій частині підлягає залишенню без розгляду.
З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що у даному випадку, має місце порушення прав позивача щодо невиплати відповідачем пенсії за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров"ю, передбаченої ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 05.09.2010 року, з урахуванням проведених виплат, які підлягають захисту шляхом зобов'язання нарахувати та виплатити доплату передбачену ст. 39 ЗУ" Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Оскільки функції призначення, нарахування та виплати пенсії позивача здійснює Управління Пенсійного фонду України у м. Коростень Житомирської області, то відповідний обов'язок необхідно покласти саме на відповідача у справі.
Крім того при винесенні рішення судом першої інстанції не було враховано суми виплат, які здійснювались раніше.
Згідно з ч. 1 ст. 201 КАС України підставою для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Керуючись ст. ст. 197, 199, 201, 205, 207, 212, 254 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Коростень Житомирської області на постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 22 жовтня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у м. Коростень Житомирської області про визнання протиправною бездіяльності і зобов"язання вчинити певні дії та втягнення недоплаченої пенсії по інвалідності ЧАЕС-задовольнити частково.
Постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 22 жовтня 2010 року -змінити, виклавши абзац третій резолютивної частини рішення в такій редакції: «Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Коростень Житомирської області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_2 кошти, передбачені ст.39 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 05.09.2010 року, з урахуванням проведених раніше виплат."
В іншій частині постанову суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя Беспалов О.О.
Суддя Губська О.А.
Суддя Ключкович В.Ю.