Ухвала від 22.06.2011 по справі 2а-12614/10

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-12614/10 Головуючий у 1-й інстанції: Голуб А.В.

Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.

УХВАЛА

Іменем України

"22" червня 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді

суддівБорисюк Л.П.,

Бистрик Г.М., Дурицької О.М.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 3 грудня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести нарахування та виплату додаткової пенсії та доплати до пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2010 року ОСОБА_4 звернулася до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області із позовом до УПФУ у м. Білій Церкві Київської області та з урахуванням уточнених позовних вимог просила визнати неправомірними дії відповідача та зобов'язати провести нарахування та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю та доплати до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, відповідно до вимог ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 15.05.2010 по 15.11.2010.

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 3 грудня 2010 року позов задоволено.

Визнано неправомірною відмову УПФУ у м. Білій Церкві Київської області щодо перерахунку доплати до пенсії ОСОБА_4 за проживання на території радіоактивного забруднення згідно ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в розмірі мінімальної заробітної плати.

Зобов'язано УПФУ у м. Білій Церкві Київської області провести перерахунок та виплату доплати до пенсії ОСОБА_4 згідно ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за проживання на території радіоактивного забруднення, встановивши її на рівні мінімальної заробітної плати щомісячно в розмірах, визначених в Законі України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»за період з 15.05.2010 по 15.11.2010 з урахуванням проведених виплат.

Визнано неправомірною відмову УПФУ у м. Білій Церкві Київської області щодо перерахунку та виплати додаткової пенсії ОСОБА_4 за шкоду, заподіяну здоров'ю, згідно ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», встановивши її в розмірі 15% від мінімальної пенсії за віком, передбаченої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законами України на відповідний рік, починаючи з 15.05.2010 по 15.11.2010.

Зобов'язано УПФУ у м. Білій Церкві Київської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_4 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», встановивши її в розмірі 15% від мінімальної пенсії за віком, передбаченої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законами України на відповідний рік, починаючи з 15.05.2010 по 15.11.2010 з урахуванням проведених виплат.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Згідно пп. 2 п. 1 статті 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду.

У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ст. 41 КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_4 є непрацюючим пенсіонером та постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 4), який проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю, що підтверджується відповідним посвідченням серії НОМЕР_1 виданого Київською обласною державною адміністрацією (а.с.7).

У відповідності до статті 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 4 призначається в розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком.

Згідно ч. 1 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата до пенсії, яка становить у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.

Однак, всупереч ст. ст. 39, 51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»вказані доплати позивачу виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 та Постанови Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2002, а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, як того вимагає вказаний Закон.

З огляду на те, що ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має вищу юридичну силу в порівнянні з ПКМУ № 836 від 26.07.1996 та ПКМУ № 1 від 03.01.2002, відповідач не правомірно виплачував додаткову пенсію та доплату до пенсії в меншому розмірі, ніж це передбачено ст.ст. 39, 51 зазначеного Закону.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивач має право на одержання додаткової пенсії та доплати до пенсії за період з 15.05.2010 по 15.11.2010, відповідно до заявлених вимог.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 41, 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 3 грудня 2010 року -залишити без задоволення.

Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 3 грудня 2010 року -залишити без змін.

Ухвала апеляційної інстанції за наслідками її перегляду, набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя

суддя

суддя Л.П. Борисюк

Г.М. Бистрик

О.М. Дурицька

Попередній документ
17075533
Наступний документ
17075535
Інформація про рішення:
№ рішення: 17075534
№ справи: 2а-12614/10
Дата рішення: 22.06.2011
Дата публікації: 20.07.2011
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: