Справа: № 2-а-241/11 Головуючий у 1-й інстанції: Потоцький В.В.
Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.
Іменем України
"22" червня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді
суддівБорисюк Л.П.,
Бистрик Г.М., Дурицької О.М.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у м. Переяславі-Хмельницькому Київської області на постанову Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 7 лютого 2011 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України у м. Переяславі-Хмельницькому Київської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок пенсії, -
В січні 2011 року ОСОБА_4 звернувся до Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області із позовом до УПФУ у м. Переяслав-Хмельницькому Київської області в якому просив визнати дії відповідача неправомірними та зобов'язати провести перерахунок та виплату державної та додаткової пенсій, відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 19.07.2010.
Постановою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 7 лютого 2011 року позов задоволено.
Зобов'язано УПФУ у м. Переяслав-Хмельницькому Київської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_4 державної пенсії, виходячи з розміру 8 мінімальних пенсій за віком, відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а також додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до вимог ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з 20.07.2010.
Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Згідно п.п. 2 п. 1 статті 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду.
У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ст. 41 КАС України).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач ОСОБА_4 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (категорія 1) та інвалідом ІІ групи, перебуває на обліку в УПФУ у м. Переяслав-Хмельницькому Київської області.
Нормами ст. 49 Закону передбачено, пенсії особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами другої групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Згідно зі ст. 54 Закону, в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів другої групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
Проте, вказані виплати здійснювалися відповідачем у розмірах визначених відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 №1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету».
Суд першої інстанції, при ухваленні постанови, виходив з того, що застосуванню підлягають положення ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991, а не норми Постанов Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 530 та від 16.07.2008 № 654.
З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.
Пунктом 2 Постанови від 3 січня 2002 року № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», всупереч положень статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Кабінет Міністрів України установив розміри сум, з яких проводиться розрахунок пенсій, при тому, що ці суми не відповідають розмірам мінімальної пенсії за віком.
Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами, при вирішенні даного спору, колегія суддів приходить висновку, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями, наведеними вище, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
При цьому колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що за основу нарахування щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, береться мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно чинного законодавства визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною другою цієї статті визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, позивач має право на перерахунок державної та додаткової пенсії у визначеному ст.ст. 50, 54 Закону розмірі, а тому суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог, починаючи з 20.07.2010.
Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст. ст. 41, 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Переяславі-Хмельницькому Київської області на постанову Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 7 лютого 2011 року -залишити без задоволення.
Постанову Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 7 лютого 2011 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя
суддя
суддя Л.П. Борисюк
Г.М. Бистрик
О.М. Дурицька