Справа: № 2а-715/11 Головуючий у 1-й інстанції: Оладько С.І.
Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.
Іменем України
"22" червня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді
суддівБорисюк Л.П.,
Бистрик Г.М., Дурицької О.М.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у м. Ірпені Київської області на постанову Ірпінського міського суду Київської області від 10 січня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України у м. Ірпені Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання провести перерахунок та виплату додаткової пенсії та доплати до пенсії, -
В грудні 2010 року ОСОБА_4 звернулася до Ірпінського міського суду Київської області із позовом до УПФУ у м. Ірпені Київської області в якому просила визнати протиправними дії відповідача щодо проведення нарахування та виплати щомісячного державного соціального 30-відсоткового підвищення до пенсії як дитині війни, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зобов'язання провести нарахування та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю та доплати до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають в зоні посиленого радіоекологічного контролю, відповідно до вимог ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 20 грудня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_4 за період з 01.06.2010 по 16.06.2010 залишено без розгляду.
Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 10 січня 2011 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії УПФУ у м. Ірпені Київської області щодо виплати ОСОБА_4 надбавки до пенсії як дитині війни, додаткової пенсії та доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру в меншому розмірі, ніж передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов'язано УПФУ у м. Ірпені Київської області перерахувати та виплатити ОСОБА_4 щомісячну надбавку як дитині війни, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням проведених виплат з 16.06.2010 та на період дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Зобов'язано УПФУ у м. Ірпені Київської області перерахувати та виплатити ОСОБА_4 додаткову пенсію, відповідно до ст. 51 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в розмірі 15% від мінімальної пенсії за віком з урахуванням проведених виплат з 16.06.2010 та на період дії ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов'язано УПФУ у м. Ірпені Київської області перерахувати та виплатити ОСОБА_4 доплату до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в розмірі однієї мінімальної заробітної плати з урахуванням проведених виплат з 16.06.2010 та на період дії ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Згідно п.п. 2 п. 1 статті 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду.
У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ст. 41 КАС України).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач ОСОБА_4 є дитиною війни та громадянином, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю (категорія 4).
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
При виплаті позивачу вказаної соціальної пільги, відповідач в порушення вимог законодавства керувався Постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008.
З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, слід зазначити, що Закон України «Про соціальний захист дітей війни»має вищу юридичну силу в порівнянні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 530.
Таким чином, відповідачем не правомірно виплачувалося щомісячне підвищення до пенсії позивача в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Обговорюючи питання щодо визнання протиправними дій відповідача та зобов'язання провести нарахування та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю та доплати до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають в зоні посиленого радіоекологічного контролю, відповідно до вимог ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», колегія суддів виходить з наступного.
У відповідності до статті 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 4 категорії призначається у розмірі 15 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно до ч. 1 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата до пенсії, яка становить у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.
Однак, всупереч ст. ст. 39, 51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»вказані доплати позивачу виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 та Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008, а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, як того вимагає вказаний Закон.
З огляду на те, що ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має вищу юридичну силу в порівнянні з ПКМУ № 836 від 26.07.1996 та ПКМУ № 530 від 28.05.2008, відповідач не правомірно виплачував додаткову пенсію та доплату до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст.ст. 39, 51 зазначеного Закону.
Мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом (ч. 1 ст. 28 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).
Чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого даною правовою нормою, мінімального розміру пенсії за віком.
Таким чином, колегія суддів приходить до однозначного висновку про правомірність доводів суду першої інстанції про наявність у позивача права на перерахунок додаткової пенсії та доплати до пенсії в розмірі, передбаченому Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Разом з тим, судом першої інстанції правильно визначено період, за який необхідно проводити такий перерахунок, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зважаючи на ту обставину, що позов поданий 16.12.2010, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, починаючи з 16.06.2010.
Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст. ст. 41, 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Ірпені Київської області на постанову Ірпінського міського суду Київської області від 10 січня 2011 року -залишити без задоволення.
Постанову Ірпінського міського суду Київської області від 10 січня 2011 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя
суддя
суддя Л.П. Борисюк
Г.М. Бистрик
О.М. Дурицька