Справа: № 2а-2784/10 Головуючий у 1-й інстанції: Савранський О.А.
Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.
Іменем України
"21" червня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого -судді Грищенко Т.М.,
суддів Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області на постанову Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 17 грудня 2010 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області про стягнення невиплачених коштів, -
29.11.2010 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про стягнення невиплачених коштів.
Постановою Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 17 грудня 2010 р. позовні вимоги задоволено, а саме: визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області, зобов'язано здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительці смт. Стеблів Корсунь -Шевченківського району Черкаської області вул.. Подільська, буд. 4, та виплатити за період з 29.05.2010 року по 29.11.2010 року з урахуванням проведених виплат, додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та підвищення до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати встановленої на відповідний період Законом України «Про Державний бюджет на 2010 рік»
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з наявної у матеріалах справи копії посвідчення, позивач є особою 4 категорію, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Згідно із ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" - громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах: - у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата. Пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях, і стипендії студентам, які там навчаються, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті.
Відповідно до переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок чорнобильської катастрофи, що є Додатком №1 до постанови Кабінету Міністрів УРСР від 23 липня 1991 року №106, м. Фастів відноситься до зони посиленого радіоекологічного контролю.
Ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»встановлює. Що пенсії особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4, встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно з ст. 51 цього ж закону розмір додаткової пенсії за шкоду , заподіяну здоров'ю для постраждалих 4 категорії призначається у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком.
Статтею 67 вказаного закону передбачено, що в разі збільшення розміру прожиткового мінімум) підвищується розмір додаткової пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму. Мінімальний розмір пенсії встановлений ч.1 ст. 28 ЗУ « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»на рівні прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Тобто Пенсійний фонд, визначаючи розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, а також розмір доплати пенсіонеру який проживає у зоні посиленого радіологічного контролю, керувався редакцією ст.ст. 39, 51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», які були змінені відповідно до ЗУ «Про державний бюджет України на 2008 рік», а також Постановою КМУ №530 від 28.05.2008 року, не врахувавши ту обставину, що зазначені зміни в ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»втратили чинність, як такі, що є неконституційними, на підставі Рішення Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, а виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, застосуванню підлягають норми ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в редакції ЗУ №230/96-ВР від 06.06.1996 року, а не Постанови КМУ.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.22 Конституції України при ухваленні нових законів або внесення змін до діючих законів не допускається зменшення змісту і об'єму існуючих прав і свобод людини.
Згідно з положенням ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 122, 183-2, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області - залишити без задоволення, а постанову Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 17 грудня 2010 р.-без змін.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя
Судді