Справа: № 2-а-810/10 Головуючий у 1-й інстанції: Шаповал З.О.
Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.
Іменем України
"21" червня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Грищенко Т.М.
суддів Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е.
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Щорському районі Чернігівської області на постанову Щорського районного суду Чернігівської області від 22 грудня 2010 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Щорському районі Чернігівської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги "Дітям війни", -
Постановою Щорського районного суду Чернігівської області від 22 грудня 2010 р. позов задоволено частково: визнано дії УПФУ в Щорському районі Чернігівської області неправомірними, зобов'язано нарахувати та виплатити ОСОБА_2 щомісячну соціальну допомогу у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 01.12.2007 по 31.12.2007, з 22.05.2008 по 30.11.2010 включно. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить оскаржувану постанову скасувати, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є дитиною війни, що підтверджується відповідним штампом у пенсійному посвідченні.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 № 2195 дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Розміри прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, у 2010 році встановлювались ст. 52 Закону України «Про державний бюджет на 2010 рік»з 1 січня - 695 гривень, з 1 квітня - 706 гривень, з 1 липня - 709 гривень, з 1 жовтня - 723 гривень, з 1 грудня - 734 гривень.
Всупереч вимогам ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалась відповідно до п. 8 постанови КМ України від 28.05.2008 № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою установлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня - 48,1 гривні, з 1 липня - 48,2 та з 1 жовтня - 49,8 гривні.
З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України «Про соціальний захист дітей війни»має вищу юридичну силу в порівняні з постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 530. Отже, відповідач неправомірно виплачував позивачу щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 6 зазначеного Закону.
При цьому, апелянтом в порушення вимог частин 1, 2 статті 71 КАС України не надано жодних доказів на спростування правомірності вищезазначених висновків суду першої інстанції.
В свою чергу, дійшовши висновку про необхідність часткового скасування оскаржуваної постанови, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Згідно до п. 5 ч. 1 ст. 107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо подано заяву про поновлення цього строку, то чи є підстави для її задоволення).
Отже, у разі відсутності заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду суддя повинен діяти в порядку, встановленому ст. 100 КАС України, тобто залишити такий адміністративний позов без розгляду, з посиланням на те, що особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку, що передбачено ч. 3 ст. 155 КАС України.
Позивач звернувся до суду з даним позовом 08.12.2010 року.
При цьому, у резолютивній частині оскаржуваної постанови зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 щомісячну соціальну допомогу у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 01.12.2007 по 31.12.2007, з 22.05.2008 по 30.11.2010 включно.
В свою чергу, оскільки позовні вимоги за період з 01.12.2007 по 07.06.2010 подані після закінчення строку звернення до суду, то вони з урахуванням вищезазначених вимог КАС України підлягають залишенню без розгляду, що не було враховано судом першої інстанції.
Враховуючи зазначене, оскаржувана постанова підлягає скасуванню в цій частині, а позовні вимоги за період з 01.12.2007 по 07.06.2010 підлягають залишенню без розгляду.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 205 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції вирішив частково скасувати її, оскільки судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та залишити частину позовних вимог без розгляду.
Керуючись ст.ст. 100, 122, 183-2, 197, 198, 200, 202, 205, 206, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Щорському районі Чернігівської області -задовольнити частково.
Постанову Щорського районного суду Чернігівської області від 22 грудня 2010 р.-скасувати в частині визнання відповідача нарахувати та виплатити здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 щомісячну соціальну допомогу у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 01.12.2007 по 07.06.2010 включно та залишити позовні вимоги в цій частині без розгляду.
В іншій частині постанову Щорського районного суду Чернігівської області від 22 грудня 2010 р.-залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: