Справа: № 2-а-148/10 Головуючий у 1-й інстанції: Задорожний В.П.
Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.
Іменем України
"06" липня 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: - Степанюка А.Г.,
суддів: - Кузьменко В.В., Шурко О.І.
розглянувши в порядку письмового провадження справу за апеляційними скаргами ОСОБА_4, Управління Пенсійного фонду України в Чечельницькому районі Вінницької області на постанову Чечельницького районного суду Вінницької області від 02.12.2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Чечельницькому районі Вінницької області про перерахунок пенсії, передбаченої ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», -
Позивач 19.10.2010 року звернувся до суду з позовом про визнання дій Відповідача протиправними та зобов'язання Відповідача провести перерахунок пенсії у відповідності до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 22.09.2010 року та в подальшому.
Постановою Чечельницького районного суду Вінницької області від 02.12.2010 року позов задоволено частково: визнано протиправними дії УПФ України в Чечельницькому районі Вінницької області та зобов'язано Відповідача провести Позивачу перерахунок та виплату пенсії у відповідності до ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за період з 02.12.2010 року по 02.12.2010 року з урахуванням проведених виплат. В решті позовних вимог відмовлено повністю.
Вважаючи прийняте рішення незаконним та необґрунтованим, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити постанову Чечельницького районного суду Вінницької області від 02.12.2010 року, вилучивши з резолютивної частини постанови дати, до якої слід здійснювати перерахунок.
Не погоджуючись з судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, Позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та віднесена до категорії І, що підтверджується копією посвідчення серії А №НОМЕР_1 та отримує пенсію у Відповідача та часткову доплату за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначену у відповідності до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(далі - Закон).
У відповідності до статті 49 Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ст. 50 Закону додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до І категорії призначається у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно до ч. 4 ст. 54 Закону, розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, визначені для інвалідів ІІ групи в розмірі не менше 8 мінімальних пенсій за віком.
Всупереч ст.ст. 50, 54 Закону Позивачу вказані доплати виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному постановою КМУ від 03.01.2002 року №1 та постановою КМУ від 28.05.2008 року №530, а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, як того вимагає Закон.
З огляду на те, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівнянні з постановою КМУ від 03.01.2002 року №1 та постановою КМУ від 28.05.2008 року №530, Відповідач неправомірно виплачував додаткову пенсію в меншому розмірі, ніж це передбачено ст.ст. 50, 54 Закону.
Також колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо визначення дати, до якої слід здійснювати перерахунок та виплату державної та додаткової пенсії, оскільки судове рішення може бути прийнято лише за результатами правовідносин, які вже виникли. Суд не уповноважений покладати на органи державної влади на майбутнє будь-які зобов'язання, а тому позовні вимоги задоволені по дату винесення судом першої інстанції постанови -02.12.2010 року.
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 183-2, 197, 198, 200, 205 та 206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 -залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Чечельницькому районі Вінницької області -залишити без задоволення.
Постанову Чечельницького районного суду Вінницької області від 02.12.2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Чечельницькому районі Вінницької області про перерахунок пенсії, передбаченої ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.
Головуючий суддя А.Г. Степанюк
Судді В.В. Кузьменко
О.І. Шурко