Справа: № 2а-1349/10 Головуючий у 1-й інстанції: Білокур В.І.
Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.
Іменем України
"06" липня 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського адміністративного апеляційного суду у складі:
головуючого судді: - Степанюка А.Г.,
суддів: - Кузьменко В.В., Шурко О.І.
розглянувши в порядку письмового провадження справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Прилуки Чернігівської області на прийняту в порядку письмового провадження постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 03.11.2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Прилуки Чернігівської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, -
Позивач 19.10.2010 року звернувся до суду з позовом про визнання бездіяльності протиправною; зобов'язання Відповідача здійснити перерахунок та виплатити щомісячне підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за 2009-2010 роки до моменту подачі адміністративного позову до суду.
Ухвалою від 03.11.2010 року залишено без розгляду позовні вимоги за період з 01.01.2009 року по 20.04.2010 року включно.
Постановою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 03.11.2010 року позов задоволено: визнано протиправною бездіяльність Відповідача та зобов'язано УПФ України в м. Прилуки Чернігівської області здійснити перерахунок пенсії з її підвищенням на 30% мінімальної пенсії за віком та провести відповідні виплати за період з 21.04.2010 року по 21.10.2010 року з урахуванням проведених виплат.
Не погоджуючись з судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. При цьому посилався на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, проте постанова суду - підлягає зміні з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що Позивачу державна соціальна допомога як дитині війни має розраховуватися з 21.04.2010 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
З таким висновком суду не можна повністю погодитися.
Колегією суддів встановлено, що Позивач є громадянином України, якому до 2 вересня 1945 року було менше 18 років, тобто, відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (далі -Закон) він є дитиною війни. Зазначені обставини сторонами не оспорюються.
Згідно ст.6 Закону особам, що належать до соціальної категорії громадян «діти війни», з 01.01.2006 року відповідач повинен був нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058, згідно з якою мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється Законом України «Про Державний бюджет України»на відповідний рік.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»збільшено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідно зріс і розмір мінімальної пенсії. Мінімальна пенсія у 2010 році становила: з 01.01.2010 року -695,00 грн., з 01.04.2010 року -706,00 грн., з 01.07.2010 року -709,00 грн., з 01.10.2010 року -723,00 грн., з 01.12.2010 року -734,00 грн.
Відповідачем не здійснено нарахування доплати до пенсії Позивача в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст. 6 Закону, у зв'язку з чим останній звернувся до суду за захистом своїх прав.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 р. були внесені зміни до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Відповідно до цих змін було встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення до пенсії в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Проте, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані неконституційними.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 73 Закону України «Про Конституційний Суд України»Конституційний Суд України приймає рішення щодо конституційності актів, зазначених у пункті 1 статті 13 цього Закону.
У разі якщо ці акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, стаття 6 Закону залишається чинною в редакції, що діяла до моменту внесення до неї змін Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача виплатити позивачу підвищення до пенсії, правомірно керувався положеннями Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Водночас, задовольняючи позовні вимоги з 21.04.2010 року, судом першої інстанції не враховано наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Приписи ч. 1 ст. 103 КАС України визначають, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Частиною 3 вказаної статті передбачено, що строк, що визначається місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця цього строку.
Таким чином, позовні вимоги мають бути задоволені з урахуванням положень ст. ст. 99, 103 КАС України, а саме за шість місяців до моменту звернення Позивача до суду. Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся з позовом 19.10.2010 року, тому, шестимісячний термін обраховується відповідно з 19.04.2010 року.
Отже, судова колегія дійшла висновку про неправильне обрахування судом першої інстанції процесуальних строків звернення до адміністративного суду, що є підставою для зміни дати нарахування та виплати Позивачу щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни, а саме з 21.04.2010 року на 19.04.2010 року. А тому постанова Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області в частині зобов'язання Відповідача провести перерахунок та виплату державної соціальної допомоги дітям війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 21.04.2010 року по 21.10.2011 року, підлягає зміні в частині дати нарахування та виплати відповідно до вимог ст.ст. 99, 103 КАС України.
Також колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що постанова суду першої інстанції у частині задоволення позовних вимог про зобов'язання Відповідача здійснити перерахунок та виплату доплати до пенсії, як дитині війни, за період з 21.04.2010 року по 21.10.2010 року не відповідає приписам чинного законодавства.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи, Позивач просив задовольнити позовні вимоги за період з 21.04.2010 року по 21.10.2010 року, водночас вимоги про подальше нарахування та виплату соціальної допомоги останній не висував.
Отже, враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судове рішення може бути прийнято лише за результатами правовідносин, які вже виникли, а тому вважає за необхідне змінити постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 03.11.2010 року.
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, проте при ухваленні рішення не врахував приписи норм процесуального права.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 201 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити постанову суду.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, проте рішення суду першої інстанції підлягає зміні.
Керуючись ст.ст. 11, 160, 183-2, 195, 197, 198, 201, 205, 207, КАС України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Прилуки Чернігівської області -залишити без задоволення.
Змінити постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 03.11.2010 року, виклавши абзац третій резолютивної частини постанови наступним чином:
«Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Прилуки Чернігівської області здійснити ОСОБА_4 перерахунок щомісячної доплати в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату за період з 19.04.2010 року по 19.10.2010 року включно з урахуванням раніше виплачених сум».
В решті постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 03.11.2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Прилуки Чернігівської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.
Головуючий суддя А.Г. Степанюк
Судді В.В. Кузьменко
О.І. Шурко