Справа: № 2-а-1210/10/06 Головуючий у 1-й інстанції: Міланіч А.М.
Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.
Іменем України
"06" липня 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: - Степанюка А.Г.,
суддів: - Кузьменко В.В., Шурко О.І.
розглянувши в порядку письмового провадження справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Бородянському районі Київської області на прийняту в порядку письмового провадження постанову Бородянського районного суду Київської області від 23.12.2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Бородянському районі Київської області про визнання дій протиправними та перерахунок пенсії, передбаченої ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», -
Позивач 26.11.2010 року звернувся до суду з позовом про визнання дій протиправними та зобов'язання Відповідача провести перерахунок пенсії у відповідності до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 01.05.2007 року.
Ухвалою від 29.11.2010 року Позивачу поновлено строк звернення до адміністративного суду з 26.11.2007 року. Цією ж ухвалою залишено без розгляду позовні вимоги за період з 01.11.2007 року по 25.11.2007 року.
Постановою Бородянського районного суду Київської області від 23.12.2010 року позов задоволено частково: визнано протиправними дії УПФ України в Бородянському районі Київської області та зобов'язано Відповідача провести Позивачу перерахунок та виплату додаткової пенсії у відповідності до ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 26.11.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року. В решті позовних вимог відмовлено повністю.
Не погоджуючись з судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду -зміні з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, Позивач є особою, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю (посвідчення серії В-П №НОМЕР_1) та отримує пенсію у Відповідача, призначену у відповідності до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(далі - Закон). Вказані обставини сторонами не оспорюються.
У відповідності до статті 49 Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ст. 51 Закону додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 4 категорії призначається у розмірі 15 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Всупереч ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Позивачу вказані доплати виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному постановою КМУ № 1 від 03.01.2002 року, а не в кратному відношенні до мінімальної пенсії за віком, як того вимагає Закон.
З огляду на те, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має вищу юридичну силу в порівнянні з постановою КМУ № 1 від 03.01.2002 р., Відповідач неправомірно виплачував додаткову пенсію в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 51 зазначеного Закону.
Проте, задовольняючи позовні вимоги з 26.11.2007 року судом першої інстанції не враховано наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Судова колегія вважає, що про порушення свого права на отримання допомоги за вищезазначений період у відповідному розмірі Позивач мав дізнатися з дати ухвалення рішення Конституційним Судом України № 6-рп/2007, тобто з 09.07.2007 року.
Згідно із ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Як вбачається з матеріалів справи, Позивач звернувся з позовом 26.11.2010 року, водночас доказів поважності пропущення строків звернення до адміністративного суду не подав.
Судом першої інстанції дане питання було вирішене з помилковим застосуванням норм процесуального права, оскільки не може братися до уваги твердження Позивача про те, що останній не встиг звернутися до суду в порядку цивільного судочинства. Як вбачається з матеріалів справи, причин поважності пропущення процесуального строку Позивач суду не подав.
З огляду на викладене, судова колегія вважає, що оскаржуване судове рішення необхідно змінити, залишивши без розгляду на підставі ст. ст. 99, 100 КАС України позовні вимоги в частині зобов'язання Відповідача нарахувати та виплатити додаткової пенсії відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Підсумовуючи наведене, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, проте при ухваленні рішення не врахував приписи норм процесуального права.
Приписи п. 4 ч. 1 ст. 198, ч. 1 ст. 203 КАС України визначають, що за наслідками апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову суду і залишити позовну заяву без розгляду.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 205 КАС України суд апеляційної інстанції, розглянувши апеляційну скаргу, постановляє ухвалу в разі скасування судового рішення і залишення позовної заяви без розгляду.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції -зміні.
Керуючись ст.ст. 99-100, 160, 183-2, 195, 197, 198, 203, 205, 207, КАС України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області - залишити без задоволення.
Позовну заяву в частині зобов'язання Управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області здійснити перерахунок та виплату додаткової пенсії відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 01.05.2007 року по 25.05.2010 року включно - залишити без розгляду.
В решті постанову Бородянського районного суду Київської області від 23.12.2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Бородянському районі Київської області про визнання дій протиправними та перерахунок пенсії, передбаченої ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.
Головуючий суддя А.Г. Степанюк
Судді В.В. Кузьменко
О.І. Шурко