Справа: № 2-А-37/09 Головуючий у 1-й інстанції: Яковенко О.М.
Суддя-доповідач: Собків Я.М.
Іменем України
"29" червня 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Собківа Я.М.,
суддів Сорочка Є.О., Усенко В.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Володарської районної державної адміністрації на Постанову Володарського районного суду Київської області від 10 грудня 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Володарської районної державної адміністрації про визнання незаконною відмову суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії та стягнення недоотриманої допомоги на оздоровлення,
У березні 2009 року позивач звернувся до Володарського районного суду Київської області з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Володарської районної державної адміністрації, в якому просив визнати незаконною відмову відповідача сплатити йому недоотримані щорічні суми на оздоровлення та стягнути з відповідача на його користь 8821,60 грн., недоотриманої допомоги на оздоровлення за 2004-2008 роки.
Постановою Володарського районного суду Київської області від 10 грудня 2010 року зазначений позов -задоволено частково. Визнано відмову відповідача щодо перерахунку одноразової грошової допомоги на оздоровлення позивача -неправомірною та стягнуто з відповідача на користь позивача, 2525 грн. недоотриманої ним одноразової грошової допомоги у 2008 році.
Не погоджуючись з прийнятою Постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить Постанову суду першої інстанції скасувати. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.
До суду апеляційної інстанції сторони не з'явились, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає розгляду справи.
Явка сторін судом апеляційної інстанції не визнавалась обов'язковою.
Згідно п.п. 2 п. 1 статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмово провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ст. 41 КАС України).
Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення недоотриманої суми одноразової щорічної допомоги на оздоровлення за 2004-2007 роки, оскільки відповідно до статті 99 КАС України ( в редакції до набрання чинності Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI) адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З матеріалів справи вбачається, що одноразова щорічна допомога на оздоровлення призначалася щороку, а отже позивач звернувся до адміністративного суду за захистом прав з порушенням річного строку звернення на чому наполягав відповідач і взяв до уваги суд першої інстанції при винесенні оскаржуваної постанови.
Відповідно до ст.100 КАС України ( в редакції до набрання чинності Законом України від 07.07.2010 р. N 2453-VI) пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Зважаючи на наведене, на думку колегії суддів, висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення за 2004-2007 роки є обґрунтованим.
Також судом першої інстанції встановлено, що вимога позивача провести виплату грошової допомоги на оздоровлення за 2008 рік є обґрунтованою, оскільки відповідачем порушено його право на отримання такої допомоги у розмірі передбаченому ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»передбачено, що учасникам ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС 2 категорії щорічна допомога на оздоровлення виплачується в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.
Відповідачем зазначена допомога за 2008 рік позивачу виплачувалась у сумі 100 грн., тобто у розмірі, встановленому Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року №562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»від 28.12.2007 року статтю 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»викладено новій редакції відповідно до якої одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
При цьому, судовою колегією враховується, що рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року N10-рп/2008 положення Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік», якими змінено редакцію статті ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Проте, відповідно до п.5 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України визнані неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік» втратили чинність з дня ухвалення цього рішення, тобто з 22 травня 2008 року.
Крім того, за загальновизнаним принципом права, закріпленим у ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, а тому до певної події або факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали.
Відповідно до п.5 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України визнані неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік»втратили чинність з дня ухвалення цього рішення, тобто з 22 травня 2008 року.
Судова колегія приходить до висновку про правомірність задоволення позову судом першої інстанції.
За таких обставин колегія суддів суду апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі відповідача, не знайшли свого підтвердження, Постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга відповідача -не підлягає задоволенню.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись, ст.ст. 2, 41, 160, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Володарської районної державної адміністрації на Постанову Володарського районного суду Київської області від 10 грудня 2010 року -залишити без задоволення.
Постанову Володарського районного суду Київської області від 10 грудня 2010 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України
Головуючий суддя Я.М. Собків
Судді Є.О. Сорочко
Усенко В.Г.