Справа: № 2-А-696/10 Головуючий у 1-й інстанції: Підкурганний В.В.
Суддя-доповідач: Гром Л.М.
Іменем України
"05" липня 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді: Гром Л.М.,
суддів: Бєлової Л.В., Кучми А.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2, управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київській області на постанову Вишгородського районного суду Київської області від 12.10.2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київській області про перерахунок пенсії, -
Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 12.10.2010 року позов задоволено частково, зобов'язано відповідача провести перерахунок та виплату позивачу основної та додаткової пенсій, починаючи з 24.03.2010 року.
01.02.2011 року по даній справі винесена додаткова постанова, якою зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу основної та додаткової пенсій з 24.03.2010 року по 24.09.2010 року з урахування виплачених сум.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач та відповідач подали апеляційні скарги. В своїй апеляційній скарзі апелянти посилаються на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Позивач просить оскаржувану постанову змінити, відповідач просить дану постанову скасувати.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів знаходить, що вони не підлягають задоволенню, виходячи з наступного:
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є особою, віднесеною до 1 категорії, інвалідом 2 групи безстроково, що підтверджується відповідним посвідченням та довідкою МСЕК, захворювання позивача пов'язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, перебуває на обліку в УПФУ у Вишгородському районі Київської області та отримує додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначену у відповідності до ст. 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(далі по тексту - Закон).
У відповідності до ст. 49 Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
За змістом ст. 50 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам ІI групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах - 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Частиною 4 статті 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»встановлено, що в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів 2 групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
Враховуючи вищевикладене позивача має право на одержання щомісячної додаткової пенсії 75 % мінімальної пенсії за віком, а розмір пенсії не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
Всупереч ст.ст. 50, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»позивачу пенсія виплачувалась відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530.
З огляду на те, що ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 відповідач не правомірно виплачував пенсію в меншому розмірі ніж це передбачено
Територія, на якій проживає позивач згідно з Постановою КМ України № 106 від 23.07.1991 року віднесено до зони посиленого радіологічного контролю.
Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться оплата в таких розмірах: - у зоні гарантованого добровільного відселення -дві мінімальні заробітні плати.
Пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, підвищуються у розмірах, встановлених ч. 1 ст. 39 вищезазначеного Закону (ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).
Постановляючи рішення суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку, що Постанова КМ України № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суперечить вимогам ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
За ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції -без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205 та 207 КАС України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області -залишити без задоволення.
Постанову Вишгородського районного суду Київської області від 12.10.2010 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та подальшому оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя:
Судді: