ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"30" червня 2011 р. Справа № 2a-1961/11/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Тимощука О.Л.
при секретарі Маковійчук С.М.
за участю:
представника позивача - Семенців І.М.,
відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Головавтотрансінспекції в особі територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області
до відповідача: фізичної особи - підприємця ОСОБА_2
про стягнення фінансових санкцій в сумі 1700 грн.,-
Головавтотрансінспекція в особі територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області звернулася в суд із адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій в сумі 1700,00 грн., мотивуючи тим, що під час перевірки було встановлено порушення ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: надання послуг з нерегулярних перевезень пасажирів за відсутності документів - ліцензійної картки, дорожнього листа, договору з замовником перевезення, внаслідок чого уповноваженими представниками позивача складено акт від 28.01.2011 року, у відповідності до якого 15.02.2011 року позивачем прийнято постанову №119436 про застосування до відповідача фінансових санкцій в сумі 1700,00 грн. В наданий позивачем термін для добровільної сплати відповідач суму фінансових санкцій не сплатив.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяви. Просив позов задовольнити повністю.
Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечив та пояснив суду, що перевірка представниками позивача здійснювалась не в його присутності, однак факт здійснення ним нерегулярних пасажирських перевезень за відсутності документів на перевезення не заперечував, додатково зазначив, що звертався до позивача для оформлення ліцензії, проте у зв'язку із змінами законодавства в сфері ліцензування даного виду господарської діяльності в прийнятті документів йому було відмовлено. Просив в задоволенні позову відмовити.
Розглянувши позовну заяву, дослідивши та оцінивши подані письмові докази та інші матеріали справи, суд встановлено наступне.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідач є фізичною особою - підприємцем, вид діяльності якого - діяльність автомобільного регулярного транспорту (а.с. 7).
Згідно із ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Документи для нерегулярних пасажирських перевезень:
для автомобільного перевізника - ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;
для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.
Статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції, зокрема, за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону передбачено штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту розглядати справи про стягнення у вигляді штрафів за порушення, викладені у цій статті, мають право посадові особи урядового органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті.
Порядок стягнення у вигляді штрафу за порушення, викладені у цій статті, та порядок оскарження і опротестування постанови по справі про правопорушення визначає Кабінет Міністрів України.
Статтею 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.
Відповідно до п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006року №1567 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті» органами державного контролю на автомобільному транспорті є Головавтотрансінспекція, її територіальні управління в областях, Автономній Республіці Крим, м. Києві та Севастополі. Відповідно до пунктів 21, 27 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006року №1567 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті» державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю, шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок. При виявленні порушення законодавства складається акт, на підставі якого керівник органу державного контролю виносить постанову про застосування фінансових санкцій, що є обов'язковою до виконання. У відповідності до п. 28 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006року №1567 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті» фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій.
Як вбачається з матеріалів справи на виконання вимог Закону України «Про автомобільний транспорт», положень Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006року №1567 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті» під час здійснення перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства про автомобільний транспорт, 28.01.2011 року працівниками територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області складено акт №221847, в якому зафіксовано порушення вимог ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» під час надання відповідачем послуг з нерегулярних перевезень пасажирів маршрутом «Івано-Франківськ - Ясіня» без оформлення відповідних документів, а саме: виявлено відсутність ліцензійної картки, дорожнього листа, договору із замовником перевезення.
В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідачу 22.09.2005 року Головною державною інспекцією на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв'язку України видано ліцензію сер. НОМЕР_2, відповідно до якої відповідач має право здійснювати внутрішні перевезення пасажирів. Строк дії ліцензії - до 21.09.2010 року (а.с. 12).
Судом встановлено, що ліцензія відповідача сер. НОМЕР_2 анульована 21.09.2010 року у зв'язку із закінченням строку її дії, що підтверджується листом Головавтотрансінспекції в особі територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області від 04.05.2011 року (а.с. 13).
В судовому засіданні встановлено та відповідачем не заперечується, що ним періодично здійснювалися нерегулярні пасажирські перевезення за відсутності документів на перевезення, а саме: ліцензії, ліцензійної картки, дорожнього листа та договору із замовником на здійснення перевезення.
15.02.2011 року, враховуючи допущені порушення, позивачем прийнято постанову №119436 про застосування до відповідача фінансових санкцій в сумі 1700,00 грн. за порушення, передбачені абз. 2 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Постанову №119436 від 15.02.2011 року про застосування фінансових санкцій, в порядку передбаченому п. 32 «Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті» до вищого за підпорядкуванням органу державного контролю протягом 10 днів після її винесення чи до суду, відповідачем не оскаржено.
Відповідачем у передбачений законом термін сума застосованих до відповідача фінансових санкцій в розмірі 1700,00 грн. добровільно не сплачена, а тому сума фінансових санкцій підлягає стягненню в судовому порядку.
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про те, що позивачем правомірно прийнято постанову про застосування до відповідача фінансових санкцій в розмірі 1700,00 грн., позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) в дохід бюджету фінансові санкції по постанові №119436 в сумі 1700 (Одна тисяча сімсот гривень) 00 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано
Суддя: /підпис/ Тимощук О.Л.
Постанова складена в повному обсязі 05.07.2011 року.