ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"29" червня 2011 р. Справа № 2a-1949/11/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Тимощука О.Л.
при секретарі Маковійчук С.М.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1;
представника відповідача - Левченка В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1
до відповідача: УМВСУ в Івано-Франківській області
про визнання протиправним та скасування п. 3 Наказу № 390 від 25.05.2011 р. в частині звільнення з ОВС України та Наказу № 54 о/с від 27.05.2011 р., поновлення на посаді та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу,-
09 червня 2011 року ОСОБА_1 (надалі також -позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області (УМВС, надалі також - відповідач) з вимогами: визнати протиправним та скасувати пункт 3 наказу УМВС в Івано-Франківській області №390 від 25.05.2011 року в частині його звільнення на підставі пункту 66 «Про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС України»за дискредитацію та наказ №54 о/с від 27.05.2011 року; поновити його на посаді оперуповноваженого сектору розкриття майнових злочинів карного розшуку Івано-Франківського МВ УМВС; стягнути з УМВС на свою користь середню заробітну плату за весь час вимушеного прогулу по день поновлення.
Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуваними наказами позивача звільнено з ОВС України відповідно до ст. 66 «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС України» за дискредитацію. Фактичною підставою притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ стало виявлення факту заподіяння тілесних ушкоджень громадянину ОСОБА_3, що є грубим порушенням вимог статті 7 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ»щодо неухильного дотримання законодавства України. За фактом спричинення гр. ОСОБА_3, тілесних ушкоджень відносно позивача порушено кримінальну справу. З посиланням на статтю 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, статтю 21 Закону України «Про міліцію», пункт 8 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, позивач зазначив, що на момент прийняття відповідачем рішення про його звільнення, рішення по кримінальній справі за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 366 КК України, не було прийнято. А відтак, вважає, що оскільки його вина у скоєнні злочину не встановлена обвинувальним вироком суду, то й висновок відповідача про скоєння кримінального діяння, що дискредитує звання працівника міліції є необґрунтованим та передчасним.
В судовому засіданні позивач позов підтримав в повному обсязі з мотивів викладених в позовній заяві. Крім того, суду пояснив, що при прийнятті оскаржуваних наказів відповідач повинен був врахувати те, що за період проходження служби в органах внутрішніх справ ОСОБА_1 зарекомендував себе позитивно, неодноразово приводився до нагород та заохочень, що підтверджується матеріалами особової справи.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з мотивів, викладених в письмовому запереченні на позов. Суду пояснив, що позивача звільнено за дії, які дискредитують звання працівника міліції, а не в зв'язку із набранням законної сили обвинувальним вироком суду. Просив в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали адміністративної справи, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 01.09.2005 року прийнятий на службу в органи внутрішніх справ про що внесено запис за №1 в трудову книжку (а.с. 12).
24.09.2005 року позивач склав присягу працівника органу внутрішніх справ України (а.с. 36).
За останнім місцем служби позивач перебував на посаді оперуповноваженого сектору розкриття майнових злочинів відділу карного розшуку Івано-Франківського МВ УМВС в званні старшого лейтенанта.
21.03.2011 року прокуратурою м. Івано-Франківська за матеріалами перевірки проведеної працівниками ВВБ в Івано-Франківській області СВБ ГУБОЗ МВС України порушено кримінальну справу за фактом перевищення службових повноважень службовими особами Івано-Франківського МВ УМВС за ознаками злочину передбаченого ч.2 ст. 365 КК України.
10.05.2011 року прокуратурою м. Івано-Франківська порушено кримінальну справу за ознаками складу злочину передбаченого ч.2 ст. 365 КК України, в тому числі, й відносно оперуповноваженого сектору розкриття майнових злочинів ВКР ОВС старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1.
Згідно з висновком службового розслідування від 13.05.2011 року встановлено, що старший лейтенант міліції ОСОБА_1, обіймаючи посаду оперуповноваженого сектору розкриття майнових злочинів ВКР ОВС в присутності старшого лейтенанта міліції ОСОБА_4, діючи умисно, з метою покращення показників розкриття злочинів проти власності, перевищуючи надані йому законом повноваження, що супроводжувалось насильством, застосовуючи фізичну силу, використовуючи наручники щодо громадянина ОСОБА_3, заподіяв останньому тілесні ушкодження, змушуючи зізнатись у вчиненні злочину (а.с.21).
Службовим розслідуванням по факту порушення законодавчих вимог, в тому числі й щодо позивача ОСОБА_1, доведено вчинення ним дій, які грубо порушують вимоги Присяги працівника ОВС України, Кодексу Честі працівника ОВС України, Етичного кодексу працівників ОВС, дисциплінарного статуту ОВС України, наказів МВС України «Про заходи щодо зміцнення дисципліни і законності в органах внутрішніх справ та попередження надзвичайних подій, пов'язаних із загибеллю й травмуванням особового складу»за №81 від 16.03.2007 року, «Про стан дисципліни та законності в діяльності органів і підрозділів внутрішніх справ та заходи щодо його покращення», що є несумісним з подальшим перебуванням в ОВС України. Відповідно п. 4 Висновку, за порушення вищевказаних актів, підлягає звільненню з ОВС України відповідно до статті 66 «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України»за дискредитацію, оперуповноважений сектору розкриття майнових злочинів відділу карного розшуку Івано-Франківського МВ УМВС старший лейтенант міліції ОСОБА_1. (а.с. 23).
Наказами УМВС України в Івано-Франківській області за № 390 від 25.05.2011 року (частиною 3) та за №54 о/с від 27.05.2011 року позивача -оперуповноваженого сектору розкриття майнових злочинів ВКР Івано-Франківського МВ УМВС старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ за статтею 66 «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України»(за дискредитацію) з 27.05.2011 року (а.с. 7-11, 37,38).
Статтею 1 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України»передбачено, що службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Статтею 2 зазначеного Закону встановлено, що дисциплінарний проступок це невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Згідно положень статті 5 вказаного Закону за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Статтею 7 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України»визначено, що в обов'язки осіб рядового і начальницького складу входить: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників, з честю поводити себе в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.
Підсумовуючи все вищевикладене, суд констатує, що працівник міліції під час виконання службових обов'язків, зобов'язаний вживати заходів щодо припинення правопорушень, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють та не допускати вчинення таких дій зі свого боку, з метою зміцнення авторитету органів внутрішніх справ та недопущення дискредитації органів внутрішніх справ України.
Відповідно до ст. 66 «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України», особи рядового і начальницького складу, які скоїли вчинки, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, звільняються з органів внутрішніх справ.
Судом встановлено, що звільнення позивача з органів внутрішніх справ через дискредитацію відбулось в зв'язку із вчиненням ним в робочий час ряду протиправних дій, які суперечать вищенаведеним нормам законодавства України, що підтверджується висновком службового розслідування від 13.05.2011 року (а.с. 7-11), постановою про порушення кримінальної справи від 10.05.2011 року (а.с. 24), іншими матеріалами справи.
Крім того, суд зазначає, що з урахуванням вчиненого порушення ОСОБА_1, при накладенні дисциплінарного стягнення, УМВС України в Івано-Франківській області, у відповідності до вимог статті 14 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», враховано тяжкість проступку та обставини за яких його скоєно.
З вищенаведеного та вказаних правових норм, суд приходить до висновку, що позивач скоїв вчинок який дискредитує звання працівника органів внутрішніх справ, а УМВС України в Івано-Франківській області при винесенні оскаржуваних наказів діяло у відповідності до вимог статей 1, 2, 5, 7, 14 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України»та статей 1-5 Закону України «Про міліцію».
З огляду на вищевикладене, суд також, не приймає до уваги посилання позивач на ту обставину, що в порушення вимог п. 8 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, його звільнено за вчинення злочину до набрання законної сили обвинувальним вироком суду.
Суд зазначає, що підставою звільнення позивача не слугував факт вчинення ним злочину, а вчинення дій, які дискредитують звання працівника органів внутрішніх справ, що передбачено статтею 66 Положення.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2011 року по справі №36622/10/9104 за позовом ОСОБА_5 до УМВС України в Івано-Франківській області про поновлення на роботі.
Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що звільняючи позивача з органів внутрішніх справ відповідач діяв у межах закону, звільнення позивача є законним, процедура звільнення не порушена, а позовні вимоги такими, що не підлягають до задоволення.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до УМВС України в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування п.3 наказу №390 від 25.05.2011р., наказу №54 о/с від 27.05.2011 року, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано
Суддя: /підпис/ Тимощук О.Л.
Постанова складена в повному обсязі 04.07.2011 року.