ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"22" червня 2011 р. Справа № 2a-4067/10/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Боброва Ю.О.
за участю секретаря судового засідання Дмитрашко О.М.,
представника позивача Солонини Р.Д.
представника відповідача Андрейка В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал Ойл Україна»як уповноваженого представника Договору про спільну діяльність між ТОВ «Капітал Ойл Україна», ДП «Богородчанинафтогаз», компанією Svenska Capital Oil AB
до державної податкової інспекції в Богородчанському районі Івано-Франківської області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень №0000202301/0, №0000212301/0 від 14.05.2010 року, №0000202301/1, №0000212301/1 від 11.06.2010 року, №0000202301/2, №0000212301/2 від 12.07.2010 року, №0000202301/3, №0000212301/3 від 22.09.2010 року та про визнання протиправними дій,-
17.11.2010 року товариство з обмеженою відповідальністю «Капітал Ойл Україна»як уповноважений представник Договору про спільну діяльність між ТОВ «Капітал Ойл Україна», ДП «Богородчанинафтогаз»та компанією Svenska Capital Oil AB (надалі -позивач) звернулося до державної податкової інспекції в Богородчанському районі Івано-Франківської області (надалі -відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000202301/0, №0000212301/0 від 14.05.2010 року, №0000202301/1, №0000212301/1 від 11.06.2010 року, №0000202301/2, №0000212301/2 від 12.07.2010 року, №0000202301/3, №0000212301/3 від 22.09.2010 року та про визнання протиправними дій.
18.11.2010 року за вказаним позовом відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-4067/10/0970 та призначено її до судового розгляду.
Ухвалою суду від 07.12.2010 року зупинено провадження у даній справі в зв'язку з неможливістю її розгляду до вирішення адміністративної справи №2а-3940/10/0970 за аналогічним позовом тих же сторін, з того ж предмету спору і з тих самих підстав -до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі -ухвали про залишення позову без розгляду, оскарженою в апеляційному порядку.
27.04.2011 року у зв'язку з набранням чинності ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2011 року в справі №2а-3940/10/0970, провадження в даній адміністративній справі ухвалою суду було відновлено.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами планової виїзної перевірки ДПІ в Богородчанському районі Івано-Франківської області щодо виконання Договору про спільну діяльність між ТОВ «Капітал Ойл Україна», ДП «Богородчанинафтогаз»та компанією Svenska Capital Oil AB з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року до 31.12.2009 року безпідставно зроблені висновки про: порушення вимог підпунктів 7.7.1 та 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року №168/97-ВР (надалі -Закону № 168/97-ВР), із змінами та доповненнями, внаслідок чого Договором про спільну діяльність завищено заявлену суму бюджетного відшкодування на 92312,00 грн. з податку на додану вартість за 2009 рік; порушення вимог підпункту 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР, внаслідок чого Договором про спільну діяльність занижено заявлену суму бюджетного відшкодування з ПДВ за грудень 2009 року на 3020,00 грн. В акті перевірки №1244/23/270758383 від 06.05.2010 року податковим органом безпідставно зроблено висновок про завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту січня 2010 року, на суму ПДВ 991460 грн.
Вказані висновки ДПІ в Богородчанському районі не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам цивільного і податкового законодавства України, оскільки, Договором про спільну діяльність реально придбавалися товари (роботи, послуги) в учасників Договору, в тому числі, послуги управління спільною діяльністю від компанії Svenska Сapital Oil AB на суму 1764590 грн. без ПДВ, від фізичної особи -ОСОБА_3 на суму 76300 грн. (без ПДВ), від ТОВ «Капітал Ойл Україна»на суму 1451958 грн. (без ПДВ), від ДП «Богородчанинафтогаз»на суму 72569 грн. (без ПДВ). Придбання вказаних товарів (робіт, послуг) підтверджується відповідними письмовими договорами, актами виконаних робіт тощо. В усіх випадках виконавцями виписувалися податкові накладні.
Крім того, з тих же підстав, ДПІ в Богородчанському районі в ході перевірки безпідставно вказано на порушення позивачем підпункту 1.32 статті 1, пункту 4.1 підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4, пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, підпункту 11.2.1 пункту 11.2, підпункту 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в редакції від 22.05.1997 року № 283/97-ВР із внесеними змінами та доповненнями та неправомірно зроблений висновок про завищення результату спільної діяльності -від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за 2009 рік в сумі 3329586,00 грн.
Також, неправомірно з тих же причин в акті перевірки за № 1244/23/270758383 від 06.05.2010 року відповідачем зроблено висновок про завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту січня 2010 року в сумі 982937,00 грн.
У зв'язку з викладеним, податкові повідомлення-рішення: №0000202301/0 від 14.05.2010 року, від 11.06.2010 року за №0000202301/1, від 12.07.2010 року за №0000202301/2, від 22.09.2010 року за №0000202301/3 згідно яких позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 92312,00 грн., в тому числі за: червень 2009 року в сумі 10392,00 грн.; липень 2009 року в сумі 13936,00 грн.; вересень 2009 року в сумі 23333,00 грн.; жовтень 2009 року в сумі 28837,00 грн. та листопад 2009 року в сумі 15814,00 грн. та № 0000212301/0 від 14.05.2010 року, від 11.06.2010 року за №0000212301/1, від 12.07.2010 року за №0000212301/2, від 22.09.2010 року за №0000212301/3 згідно яких позивачу збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2009 року в розмірі 3020,00 грн. винесені податковим органом безпідставно та підлягають скасуванню. Крім того, позивач просить визнати протиправними дії відповідача в частині зазначення в акті перевірки № 1244/23/270758383 від 06.05.2010 року висновків про завищення Договором про спільну діяльність від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2009 ріку на загальну суму 3329586,00 грн. та залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту січня 2010 року в розмірі 982937,00 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві. Крім того, він пояснив суду, що висновки ДПІ в Богородчанському районі в акті перевірки за № 1244/23/270758383 від 06.05.2010 року щодо порушення позивачем вимог підпунктів 7.7.1, 7.7.2 та 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року №168/97-ВР, із змінами та доповненнями, не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам цивільного і податкового законодавства України, оскільки, Договором про спільну діяльність реально придбавалися товари (роботи, послуги) в учасників Договору, в тому числі, послуги управління спільною діяльністю від компанії Svenska Сapital Oil AB на суму 1764590 грн. без ПДВ, від фізичної особи -ОСОБА_3 на суму 76300 грн. (без ПДВ), від ТОВ «Капітал Ойл Україна»на суму 1451958 грн. (без ПДВ), від ДП «Богородчанинафтогаз»на суму 72569 грн. (без ПДВ). Придбання вказаних товарів (робіт, послуг) підтверджується відповідними письмовими договорами, актами виконаних робіт тощо. В усіх випадках виконавцями виписувалися податкові накладні.
Крім того, відповідачем в оскаржуваному акті перевірки безпідставно вказано на порушення позивачем підпункту 1.32 статті 1, пункту 4.1 підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4, пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, підпункту 11.2.1 пункту 11.2, підпункту 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в редакції від 22.05.1997 року № 283/97-ВР із внесеними змінами та доповненнями та протиправно зроблено висновок про завищення результату спільної діяльності -від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за 2009 рік в сумі 3329586,00 грн.
Також, неправомірно з тих же причин в акті перевірки зроблено висновок про завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту січня 2010 року в сумі 982937,00 грн.
Тому, податкові повідомлення-рішення: №0000202301/0 від 14.05.2010 року, від 11.06.2010 року за №0000202301/1, від 12.07.2010 року за №0000202301/2, від 22.09.2010 року за №0000202301/3, згідно яких позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 92312,00 грн. та № 0000212301/0 від 14.05.2010 року, від 11.06.2010 року за №0000212301/1, від 12.07.2010 року за №0000212301/2, від 22.09.2010 року за №0000212301/3, згідно яких позивачу збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2009 року в розмірі 3020,00 грн. винесені податковим органом безпідставно та підлягають скасуванню.
У зв'язку з викладеним, просив позов задовольнити повністю.
Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, вказаних у письмових запереченнях. Крім того, пояснив суду, що працівниками ДПІ в Богородчанському районі Івано-Франківської області та ДПА в Івано-Франківській області в період з 09.04.2010 року по 29.04.2010 року проведена планова виїзна перевірка Договору про спільну діяльність між ТОВ «Капітал Ойл Україна», ДП «Богородчанинафтогаз»та компанією Svenska Capital Oil AB з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.12.2009 року. За результатами перевірки складений акт від 06.05.2010 року за №1244/23/270758383.
Перевіркою встановлені наступні порушення:
1) підпункту 1.32 статті 1, пункту 4.1, підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4, п.5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, підпункту 11.2.1 пункту 11.2, підпункту 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в редакції від 22.05.1997 року № 283/97-ВР, із внесеними змінами та доповненнями, унаслідок чого завищено результат спільної діяльності - від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за: 2009 рік в сумі 3329586 грн., в тому числі: перше півріччя 2009 року -1246004 грн., три квартали 2009 року -2170929 грн., 2009 рік -3329586 грн.; від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за даними перевірки фактично складає: перше півріччя 2009 року -10721833 грн., три квартали 2009 року -10948051 грн., 2009 рік -11783417 грн.;
2) підпункту 7.7.1 та 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.97 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», із змінами та доповненнями, унаслідок чого Договором про спільну діяльність завищено заявлену суму бюджетного відшкодування на 92312 грн., в тому числі за червень 2009 року в сумі 10392 грн., за липень 2009 року в сумі 13936 грн., за вересень 2009 року в сумі 23333 грн., за жовтень 2009 року в сумі 28837 грн., за листопад 2009 року в сумі 15814 грн.;
3) підпункту 7.7.7 пункту 7.7 статі 7 Закону України від 03.04.97 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», із змінами та доповненнями, унаслідок чого Договором про спільну діяльність занижено заявлену суму бюджетного відшкодування за грудень 2009 року на 3020 грн.
Актом перевірки №1244/23/270758383 від 06.05.2010 року податковим органом зроблено висновок про завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту січня 2010 року, на суму ПДВ 991460 грн. та прийнято податкові повідомлення-рішення:
- № 0000202301/0 від 14.05.2010 року, згідно якого позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 92312,00 грн., в тому числі за: червень 2009 року в розмірі 10392,00 грн.; липень 2009 року в сумі 13936,00 грн.; вересень 2009 року в сумі 23333,00 грн.; жовтень 2009 року в сумі 28837,00 грн. та листопад 2009 року в сумі 15814,00 грн.;
- № 0000212301/0 від 14.05.2010 року, згідно якого позивачу збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2009 року в розмірі 3020,00 грн.
Вказані податкові повідомлення-рішення винесені відповідно до вимог податкового законодавства на підставі висновків акту перевірки №1244/23/270758383 від 06.05.2010 року. Тому, в задоволенні позову просив відмовити.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, дослідивши і оцінивши докази, суд установив наступне.
У судовому засіданні встановлено, що Договір про спільну діяльність між ТОВ «Капітал Ойл Україна», ДП «Богородчанинафтогаз»та компанією Svenska Capital Oil AB №1-06/12-2006 від 06.12.2006 року зареєстрований 27.12.2006 року начальником головного управління з питань Євроінтеграції, зовнішніх зв'язків та інвестицій Івано-Франківської обласної державної адміністрації за № 1326-056. Код ЄДРПОУ 270758383.
Договір про спільну діяльність взято на облік Богородчанською ДПІ Івано-Франківської області 28.12.2006 року за №405.
Відповідно до протоколу № 16 від 05.10.2010 року Комітетом з управління Спільною діяльністю між ТОВ «Капітал Ойл Україна», ДП «Богородчанинафтогаз»та компанією Svenska Capital Oil AB уповноважено ТОВ «Капітал Ойл Україна»на подання адміністративного позову до Івано-Франківського окружного адміністративного суду про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ в Богородчанському районі (а.с. 90 т.1).
Працівниками ДПІ в Богородчанському районі Івано-Франківської області та ДПА в Івано-Франківській області у період з 09.04.2010 року по 29.04.2010 року проведена планова виїзна перевірка Договору про спільну діяльність між ТОВ «Капітал Ойл Україна», ДП «Богородчанинафтогаз»та компанією Svenska Capital Oil AB з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.12.2009 року.
За результатами перевірки складений акт від 06.05.2010 року за №1244/23/270758383 (а.с. 19-81).
Перевіркою встановлені наступні порушення:
1) підпункту 1.32 статті 1, пункту 4.1, підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4, п.5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, підпункту 11.2.1 пункту 11.2, підпункту 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в редакції від 22.05.1997 року № 283/97-ВР, із внесеними змінами та доповненнями, унаслідок чого завищено результат спільної діяльності - від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за: 2009 рік в сумі 3329586 грн., в тому числі: перше півріччя 2009 року -1246004 грн., три квартали 2009 року -2170929 грн., 2009 рік -3329586 грн.; від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за даними перевірки фактично складає: перше півріччя 2009 року -10721833 грн., три квартали 2009 року -10948051 грн., 2009 рік -11783417 грн.;
2) підпункту 7.7.1 та 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.97 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», із змінами та доповненнями, унаслідок чого Договором про спільну діяльність завищено заявлену суму бюджетного відшкодування на 92312 грн., в тому числі за червень 2009 року в сумі 10392 грн., за липень 2009 року в сумі 13936 грн., за вересень 2009 року в сумі 23333 грн., за жовтень 2009 року в сумі 28837 грн., за листопад 2009 року в сумі 15814 грн.;
3) підпункту 7.7.7 пункту 7.7 статі 7 Закону України від 03.04.97 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», із змінами та доповненнями, унаслідок чого Договором про спільну діяльність занижено заявлену суму бюджетного відшкодування за грудень 2009 року на 3020 грн.
Крім того, відповідно до вказаного акту перевірки податковим органом зроблено висновок про завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту січня 2010 року, на суму ПДВ 991460 грн.
За результатами перевірки на підставі зазначеного вище акту ДПІ в Богородчанському районі прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0000202301/0 від 14.05.2010 року, згідно якого позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 92312,00 грн.; № 0000212301/0 від 14.05.2010 року, згідно якого позивачу збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2009 року в розмірі 3020,00 грн. (а.с. 134, 206 т.1).
Податкові повідомлення-рішення оскаржувалися позивачем в адміністративному порядку. Однак, податковими органами та ДПА України в задоволенні скарг позивачу відмовлено і за результатами їх розгляду відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 11.06.2010 року за №0000202301/1 та №0000212301/1; від 12.07.2010 року за №0000202301/2 та №0000212301/2; від 22.09.2010 року за №0000222301/3 та №0000212301/3, якими встановлені ті ж податкові зобов'язання (а.с. 82-89, 91-134 т.1).
В судовому засіданні встановлено, що позивачем правомірно включено до складу валових витрат (рядок 04.1 Звіту) витрати в сумі 1451958 грн. (без ПДВ) по операціях з придбання послуг з управління спільною діяльністю від ТОВ «Капітал Ойл Україна», оскільки вказані послуги безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю.
Також, з тих же підстав позивачем правомірно включено до складу валових витрат (рядок 04.1 Звіту) за відповідні звітні періоди вартість товарів (робіт, послуг) на загальну суму 1840890 грн. за операціями з придбання послуг з управління спільною діяльністю від Компанії Svenska Сapital Oil AB на суму 1764590 грн. (без ПДВ) та фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 на суму 76300 грн. (без ПДВ).
Правомірність формування валових витрат за відповідні звітні періоди підтверджується дослідженими судом письмовими доказами: договором №01/04/09-1 від 01.04.2009 року та додатками №№ 1,2 до Договору (а.с. 23-30 т.2); актами приймання наданих послуг на виконання договору №01/04/09-1 (а.с. 31-48 т.2); договором від 02.04.2009 року за №02/04/09-1 (а.с. 49-54); актами приймання наданих послуг на виконання договору №02/04/09-1 (а.с. 55-63 т.2); програмою спільної діяльності між ДП «Західукргеологія», ТОВ «Капітал Ойл Україна»та НАК «Надра України»на Городоцькому газовому родовищі на 2009 рік (а.с. 64-65); штатним розписом ТОВ «Капітал Ойл Україна»(а.с. 66-67 т.2); актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), складених представниками замовника -Договору про спільну діяльність та ТОВ «Капітал Ойл Україна»(а.с. 68, 71, 74, 77, 80, 83, 86, 89, 92 т.2).
Надання послуг з оренди техніки та правомірність включення цих витрат до складу валових підтверджена відповідними належним чином оформленими актами (а.с. 69-70,72-73, 75-76, 78-79, 81-82, 84-85, 87-88, 90-91 т.2).
Суми податку на додану вартість нараховані (сплачені) у зв'язку з поставкою товарів (послуг) та обґрунтованість їх включення до складу податкового кредиту відповідних звітних періодів підтверджується оформленими відповідно до вимог закону податковими накладними, які досліджені в судовому засіданні (а.с. 95- 137).
Сплата коштів за придбання товарів (робіт, послуг) у ході виконання Договору про спільну діяльність підтверджується копіями оглянутих судом платіжних доручень, які прийняті відповідними банками до виконання (а.с. 138-180 т.2).
У зв'язку з викладеним суд не бере до уваги посилання відповідача в оскаржуваному акті перевірки та в судовому засіданні на необхідність підтвердження правомірності включення до складу валових витрат вказаних вище робіт (послуг) за договорам від 01.04.2009 року № 01/04/09-1 та від 02.04.2009 року № 02/04/09-1 та фактичне виконання робіт підприємцем ОСОБА_3 висновками у формі креслень, планів, схем роз'яснень, обґрунтувань, листів, звітів з практичними пропозиціями щодо прогнозування фінансових ризиків, ризиків пов'язаних з видобутком нафти і газу та довгострокових стратегічних планів тощо, а також копій паспортів з відмітками фактичного перетину кордону України: ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які б свідчили про перетин митних кордонів Україна та відповідно перебування та присутність компетентних представників Виконавця за місцем знаходження Замовника з наступних підстав.
Висновки податкового органу щодо не доведення зв'язку понесених витрат за період з 01.04.2009 року по 31.12.2009 року в сумі 1451957,89 грн. (без ПДВ) по операціях з ТОВ «Капітал Ойл Україна»з їх подальшим використанням Договором у власній господарській діяльності не ґрунтуються на вимогах Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 283/97-ВР від 22.05.1997 року (надалі -Закону №283/97-ВР) .
Так, пунктом 5.1 статті 5 Закону № 283/97-ВР визначено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності».
Пунктом 1.32 статті 1 вказаного Закону передбачено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.
Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону № 283/97-ВР визначено що, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.
Пункт 5.3 статті 5 Закону № 283/97-ВР містить вичерпний перелік витрат, що не включаються до складу валових витрат, а пунктом 5.11 статті 5 цього ж Закону передбачено, що установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.
Як зазначено в самому акті перевірки № 1244/23/270758383 від 06.05.2010 року (п.3.4 акту) Договір про спільну діяльність № 1-06/12-2006 року протягом періоду, що перевірявся не мав найманих працівників та не виплачував заробітної плати чи інших виплат фізичним особам, які б підлягали оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб і відповідно не був платником податку з доходів фізичних осіб. Послуги по керівництву, веденню бухгалтерського обліку та звітності виконували вищевказані посадові особи, які є одночасно посадовими особами ТОВ «Капітал Ойл Україна»(код ЄДРПОУ 34572962) і заробітна плата яким нараховувалась та виплачувалась виключно Товарситовм, а Договору відповідно за вказані послуги пред'являлись рахунки та податкові накладні до оплати.
Таким чином, ДПІ в Богородчанському районі Івано-Франківської області підтверджується фактичне виконання ТОВ «Капітал Ойл Україна»щодо надання Договору послуг, однак обмежує право Договору на віднесення ним даних витрат до складу валових витрат.
Виходячи з вищевикладеного та враховуючи те, що податковому органу не надано повноважень обмежувати права учасників договорів при визначенні їх умов, ДПІ в Богородчанському районі Івано-Франківської області безпідставно зменшила Договору валові витрати на вартість понесених за період з 01.04.2009 року по 31.12.2009 року витрат в сумі 1451957,89 грн (без ПДВ) по операціях з ТОВ «Капітал Ойл Україна».
Щодо виключення із складу валових витрат за відповідні звітні періоди вартості робіт (послуг) на загальну суму 1840890 грн. за операціями, що проведені на підставі нікчемних (на думку податкового органу) правочинів, по операціях з придбання послуг з управління спільною діяльністю від Компанії Svenska Сapital Oil AB на суму 1764590 грн. без ПДВ та фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 на суму 76300 грн. без ПДВ, то слід зазначити, що ДПІ в Богородчанському районі Івано-Франківської області обмежилась лише витягами з Цивільного та Господарського кодексів України, що стосуються визнання правочинів нікчемними, без посилань на будь-які докази того, у чому саме полягає їх нікчемність, або ж який публічний порядок при цьому порушений сторонами.
Безпідставними є також посилання ДПІ в Богородчанському районі Івано-Франківської області на те, що Договором про спільну діяльність формувались витрати на придбання робіт, послуг у зв'язку з проведенням спільної діяльності та перераховувались кошти без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, в зв'язку з чим дії Договором про спільну діяльність призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України, оскільки при від'ємному значенні оподаткування станом на 31.12.2009 року в розмірі 15 113 003 грн., витрати на придбання послуг з управління спільною діяльністю від Компанії Svenska Сapital Oil AB на суму 1764590 грн. (без ПДВ) та фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 на суму 76300 грн. (без ПДВ) в жодному разі не могли призвести до втрати дохідної частини Державного бюджету України.
Навпаки, Договором про спільну діяльність відповідно до підпункту 7.3.6 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.97 року на вартість отриманих від Компанії Svenska Сapital Oil AB послуг з управління спільною діяльністю нараховувались податкові зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 352918 грн.
Крім того, суд зазначає, що правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 року №996-XIV.
Відповідно до вимог частини 1 статті 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Частиною 2 цієї статті встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Частиною 1 статті 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним (частина 2 статті 215 ЦК України).
Згідно до частини 3 цієї ж статті, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до частини 1 статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Згідно частини статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він спрямований на порушення конституційних прав людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Частиною 2 цієї статті встановлено, що правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Згідно частини 3 статті 228 ЦК України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін -в разі виконання правочину обома сторонами -в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне -з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України від 28.04.1978 року №3 «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними»до угод, укладених з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства належать, зокрема угоди, спрямовані на використання всупереч закону колективної, державної або приватної власності з корисливою метою, на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування прибутків та доходів, використання майна, що перебуває у їх власності або користуванні, всупереч інтересам суспільства, на незаконне відчуження землі або незаконне користування нею, розпорядження чи придбання всупереч встановленим правилам предметів, вилучених з обігу або обмежених в обігу.
В матеріалах справи відсутні обставини, встановлені на підтвердження того, що укладаючи вказані господарські договори, позивач діяв з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства.
Податковим органом не доведено наявності протиправного умислу при укладенні угод, що мали місце під час підприємницької діяльності позивача, оскільки мета є суб'єктивною ознакою, притаманною фізичним особам, юридичні особи діють через органи управління і, як наслідок, через фізичних осіб, котрі входять до складу таких органів управління, а тому для встановлення умислу та мети в діях юридичної особи необхідно довести наявність умислу та мети в діях фізичних осіб, що діяли від імені відповідної юридичної особи.
Доказів на підтвердження факту порушення позивачем установленого порядку здійснення підприємницької діяльності Богородчанською ДПІ також до суду не надано.
Щодо зменшення ДПІ в Богородчанському районі Івано-Франківської області суми податкового кредиту в рядку 16.1 Декларації з ПДВ за травень 2009 року в розмірі 695597 грн. внаслідок самостійного виявлення помилки за травень 2008 року за послугами, отриманими від компанії Svenska Capital Oil AB, слід зазначити наступне.
Відповідно до підпункту 7.5.2 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997р. датою виникнення права платника податку на податковий кредит для операцій по поставці послуг нерезидентом на митній території України є дата сплати податку по податкових зобов'язаннях згідно з підпунктом 7.3.6 цієї статті.
20.03.2008 року Договором про спільну діяльність шляхом подання до ДПІ в Богородчанському районі уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з самостійно виявленими за травень-грудень 2007 року помилок задекларовано в складі податкових зобов'язань суми ПДВ по послугах, отриманих від компанії Svenska Capital Oil AB, в розмірі 713261 грн. та зменшено в рядку 8.6 даних уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість суму ПДВ, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, в цьому ж розмірі (а.с. 181-205 т.2).
Відповідно до уточнюючого розрахунку значення рядка 8.6 переноситься до рядка 23.4 (до рядка 23.3) податкової декларації наступного звітного періоду зі знаком “-”, а значення рядка 8.5 переноситься до рядка 23.4 (до рядка 23.3) податкової декларації наступного звітного періоду зі знаком “+”. Виходячи з поданих Договором у березні 2008 року уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з самостійно виявленими за травень-грудень 2007 року та лютий 2008 року помилками, Договором у квітні 2008 року в рядку 23.3 декларації з податку на додану вартість зі знаком “-” відображено зменшення залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, на суму податкових зобов'язань з ПДВ по послугах, отриманих від компанії Svenska Capital Oil AB за період травень-грудень 2007 року, та на суму арифметичної помилки, допущеної в декларації з ПДВ за лютий 2008 року. Тому, саме згідно декларації з ПДВ за квітень 2008 року, термін подання якої припадає на травень 2008 року, відбулась сплата податкових зобов'язань по послугах нерезидента - компанії Svenska Capital Oil AB, і тільки в травні 2008 року Договором відповідно із підпунктом 7.5.2 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997 року отримано право на включення до складу податкового кредиту травня місяця 2008 року ПДВ по послугах нерезидента -компанії Svenska Capital Oil AB -згідно поданих в березні 2008 року уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з самостійно виявленими за травень-грудень 2007 року помилок, в яких задекларовано в складі податкових зобов'язань суми ПДВ за послугами, отриманими від компанії Svenska Capital Oil AB.
Договором про спільну діяльність у декларації з ПДВ за травень 2008 року в складі податкового кредиту ПДВ по послугах нерезидента -компанії Svenska Capital Oil AB -не відображено, а тому правомірно, у відповідності з пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ від 21.12.2000 року, відображено в рядку 16.1 декларації з ПДВ за травень 2009 року як самостійно виявлені помилки за травень 2008 року.
Щодо зменшення ДПІ в Богородчанському районі Івано-Франківської області податкового кредиту в сумі 3333 грн. за вересень 2009 року згідно податкової накладної № 6 від 30.05.09 по ЗАТ «Укрнадрасервіс», слід зазначити, що дана податкова накладна містить усі необхідні реквізити, встановлені підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статі 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997р. Оплата послуг ЗАТ «Укрнадрасервіс»здійснювалась Договором про спільну діяльність. Тому, посилання податкового органу на порушення вимог підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997р. є безпідставними.
Виходячи з вищевикладеного, ДПІ в Богородчанському районі Івано-Франківської області всупереч вимогам Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997 року зменшила Договору про спільну діяльність суму податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 352918 грн., суму податкового кредиту з ПДВ в розмірі 1358192 грн. та безпідставно зробила висновки про завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту січня 2010 року на 982937 грн.
Представником позивача в судовому засіданні визнано суму завищеного бюджетного відшкодування з ПДВ щодо придбання Договором про спільну діяльність автобензину А-95 в ТОВ «УТН-Восток»та його використання в розмірі 4111,00 грн., оскільки транспортні засоби, на які використано вказане пальне не перебували на балансі позивача (а.с. 224 т.2).
За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що ДПІ в Богородчанському районі безпідставно зменшила суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, що підлягає перерахуванню на розрахунковий рахунок платника, за період червень-грудень 2009 року в розмірі 88201,00 грн. за податковими повідомленнями-рішеннями від 14.05.2010 року за №0000202301/0, від 11.06.2010 року за №0000202301/1, від 12.07.2010 року за №0000202301/2, від 22.09.2010 року за №0000202301/3. Крім того, безпідставно збільшила суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2009 року в розмірі 3020,00 грн. за податковими повідомленнями-рішеннями від 14.05.2010 року за №0000212301/0, від 11.06.2010 року за №0000212301/1, від 12.07.2010 року за №0000212301/2, від 22.09.2010 року за №0000212301/3.
Що стосується позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача в частині зазначення в акті перевірки № 1244/23/270758383 від 06.05.2010 року висновків про завищення Договором про спільну діяльність від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2009 ріку на загальну суму 3329586,00 грн. та залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту січня 2010 року в розмірі 982937,00 грн. суд дійшов висновку про те, що вони задоволенню не підлягають виходячи з наступного.
За змістом пункту 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) -публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до вимог частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Вказані рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень повинні породжувати, змінювати або припиняти права і обов'язки у сфері публічно-правових відносин.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
У контексті положення зазначеної норми КАС України під рішенням суб'єкта владних повноважень необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії. Нормативно-правовий акт -це офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для їх суб'єктів. Правовий акт індивідуальної дії породжує права й обов'язки тільки в того суб'єкта (чи визначеного цим актом певного кола суб'єктів), якому (яким) його адресовано.
Згідно пункту 1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 року за № 327, за результатами перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень законодавства -довідка.
Акт -це службовий документ, який стверджує факт проведення перевірки суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства таким суб'єктом.
Таким чином, акт перевірки не є тим рішенням суб'єкта владних повноважень, який би породжував певні правові наслідки, був спрямований на регулювання тих чи інших відносин і мав обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин та, відповідно, міг би бути предметом розгляду судом.
Крім того, суд зазначає, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки мають юридичне значення лише тоді, коли вони будуть відображені в рішенні, прийнятому уповноваженою особою цього органу.
Тобто, акт перевірки № 1244/23/270758383 від 06.05.2010 року, в якому зафіксовані факти порушень позивачем вимог податкового законодавства, не являється рішенням суб'єкта владних повноважень у сфері публічно-правових відносин, не має обов'язкового характеру та не створює прав і не встановлює обов'язків для нього.
Таким чином, в задоволені позовних вимог в частині визнання протиправними дій відповідача щодо зазначення в акті перевірки № 1244/23/270758383 від 06.05.2010 року висновків про завищення Договором про спільну діяльність від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2009 ріку на загальну суму 3329586,00 грн. та залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту січня 2010 року в розмірі 982937,00 грн. слід відмовити.
Відповідно до вимог частини 1 стаття 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори впорядку і розмірах, встановлених законом.
Діючим на момент спірних правовідносин Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року № 2181-III (надалі -Закон № 2181) встановлювався порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів).
Відповідно до вимог підпунктів «а», «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону № 2181 контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо: а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію; б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.
Правовідносини щодо сплати податку на додану вартість, які виникли у позивача в грудні 2010 року, були регламентовані нормами Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (надалі -Закону № 168), із змінами та доповненнями.
Відповідно до вимог підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168 податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного періоду.
Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування відповідно до статті 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).
Згідно підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 вказаного Закону, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168 встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього Закону).
Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 Закону № 168 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності -зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Пунктом 1.3 статті 1 Закону № 168 визначено, що платник податку -особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.
Платники податку, визначені у підпунктах «а», «в», «г», «д»пункту 10.1 статті 10 вказаного Закону відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.
Відповідно до вимог частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідачем у судовому засіданні не спростовані доводи поивача.
Частиною 2 цієї статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що податкові повідомлення-рішення ДПІ в Богородчанському районі Івано-Франківської області від 14.05.2010 року за №0000212301/0, від 11.06.2010 року за №0000212301/1, від 12.07.2010 року за №0000212301/2, від 22.09.2010 року за №0000212301/3 та від 14.05.2010 року за №0000202301/0, від 11.06.2010 року за №0000202301/1, від 12.07.2010 року за №0000202301/2, від 22.09.2010 року за №0000202301/3 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 88201,00 прийняті безпідставно, всупереч вимог податкового законодавства та підлягають скасуванню.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про те, що позов товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал Ойл Україна»як уповноваженого представника Договору про спільну діяльність між ТОВ «Капітал Ойл Україна», ДП «Богородчанинафтогаз»та компанією Svenska Capital Oil AB слід задовольнити частково.
Відповідно до вимог частини 3 статті 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Таким чином, на користь позивача слід стягнути з Державного бюджету України понесені ним судові витрати в сумі 6,80 грн.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції в Богородчанському районі Івано-Франківської області від 14.05.2010 року за №0000212301/0, від 12.07.2010 року за №0000212301/2, від 22.09.2010 року за №0000212301/3.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції в Богородчанському районі Івано-Франківської області від 14.05.2010 року за №0000202301/0, від 12.07.2010 року за №0000202301/2, від 22.09.2010 року за №0000202301/3 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 88201 (вісімдесят вісім тисяч двісті одну) грн. 00 коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Капітал Ойл Україна»(код ЄДРПОУ 34572962) судові витрати в сумі 6 (шість) грн. 80 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: /підпис/ Бобров Ю.О.
Постанова в повному обсязі складена 24.06.2011 року.